П’ята осінь без виборів

«В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування», — про це говорить стаття 7 Конституції України. Проте війна вносить свої корективи, і чергові місцеві вибори, що мали відбутися в останню неділю жовтня, цього року проведені не були.

Нинішні склади місцевих рад і каденції міських голів увійдуть в історію як найтриваліші за часів незалежності України.

Ще на початку жовтня Верховна Рада конституційною більшістю ухвалила постанову про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування — сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних і міських голів — в умовах військової агресії Російської Федерації.

Це рішення парламенту було радше політичним, ніж юридичним. Його метою стало припинення маніпуляцій щодо легітимності влади в Україні, зокрема місцевої, які так часто поширюють російські пропагандисти.

Проте на прикладі Чернігівської міської ради можна сказати, що не всі органи місцевого самоврядування наразі є повноцінно дієздатними. Уже десять місяців депутати не можуть обрати секретаря.

На сесіях, що ледь збираються, голосів вистачає лише для ухвалення найнагальніших питань. У місті введено військову адміністрацію.

Давайте згадаємо, як це було п’ять років тому.

4 листопада 2020 року Чернігівська територіальна виборча комісія оголосила результати виборів міського голови та депутатів міської ради. Тоді з відривом у 59 тисяч голосів міським головою чернігівці обрали Владислава Атрошенка. За нього проголосували 62937 виборців — фактично 77,5 відсотків тих, хто прийшов на дільниці.

До Чернігівської міської ради було обрано п’ять партій: «Рідний дім» (26 депутатів), «Слуга Народу» (4 депутати), «Наш край» (4 депутати), «Опозиційна платформа — За життя» (4 депутати) та «Європейська солідарність» (4 депутати).

Партія «Рідний дім» у Чернігівській міській раді, як і «Слуга Народу» у Верховній Раді, сформувала монобільшість. Проте, як і в столичних колег, з часом голосів для одноосібного ухвалення рішень стало бракувати.

Загалом чотири депутати міської ради склали повноваження: Павло Гармаш (колишня «ОПЗЖ»), Сергій Кирієнко («Рідний дім»), Вікторія Лазаренко («Рідний дім») та Юрій Тарасовець («Слуга Народу»). Детальніше про причини складання мандатів читайте тут.

Міська територіальна виборча комісія на засідання не збирається і повноважень нових депутатів не визнає. Тож наразі повноважними залишаються лише 38 депутатів, з них 24 — з колишньої монобільшості («Рідний дім»). А враховуючи, що Андрій Дериземля, Віталій Хрустицький та Роман Старіков, депутати від «Рідного дому», фактично не з’являються на сесіях через службу у Збройних силах України, колишньої більшості голосів уже немає.

Процес політичних домовленостей затягнувся і в результаті «маємо те, що маємо», як казав Леонід Кравчук.

Якими будуть перші повоєнні вибори — за яких умов, за якою системою і за яким законом? Дискусії щодо цього тривають в експертних колах. Але головним фактором залишається безпековий.

Нам же наразі залишається лише ностальгувати і згадувати, як головною проблемою було визначитися, за якого кандидата чи партію поставити галочку в бюлетені.

Андрій Кужель, політичний оглядач