Андрій Кужель

Андрій Кужель, політичний оглядач

Згадай свого депутата
Частина 1

Мажоритарну систему виборів називали чи не найбільшим злом української політики. Більшої кількості скандалів, бруду й підкупу годі було шукати. Вислів «засіяти гречкою» міцно увійшов в український лексикон, і нікому вже не треба було пояснювати, про що йде мова. 

Кандидати наввипередки намагались задобрити збіднілого українського виборця встановленням дитячих майданчиків, грандіозними концертами, продпайками, а інколи просто грошима.

Чернігівщина і поготів здавалась чи не полігоном для відпрацювання різного роду політичних технологій та маніпуляцій. За кількістю виборчих скандалів ми були, мабуть, найвідоміші в країні.

З початком повномасштабного вторгнення внутрішня політика відійшла на другий план. Народ почав забувати про обранців, яким довірив представляти свої інтереси у Верховній Раді. Та і вони, схоже, уже й не дуже згадують про свого виборця.

Вибори нескоро і невідомо, за якою системою вони відбуватимуться. Ніхто не хоче марно витрачати свій час та ресурс.

Ця публікація є спробою нагадати, кого ж ми свого часу наобирали, та освіжити політичну пам’ять. Бо, як каже Конституція, єдиним джерелом влади в Україні є народ.

205 виборчий округ завжди був найцентровішим в області. Він включає Деснянський район Чернігова та невеликий клаптик Новозаводського. Округ постійно приваблював політичних важковаговиків, тут тобі все на виду, в обласному центрі. У 2012 році в окрузі переміг Валерій Дубіль від «Батьківщини», у 2014 — Валерій Куліч, соратник Владислава Атрошенка, який згодом пересів з-під купола Ради до крісла голови Чернігівської обласної адміністрації.

Сам того не усвідомлюючи, Куліч тоді відкрив скриньку Пандори, яку інакше називали виборами Корбан-Березенко. Ті вибори прогриміли на всю Україну і за масштабом скандалів, мабуть, були рекордними. Тут була і гречка, і концерти, і гроші в конверті. Переміг Березенко, а явка на тих виборах була однією з найнижчих, близько 35 відсотків.

На виборах 2019 року за підтримки бренду «Зе-команди»  переміг майже нікому невідомий на той час у місті Олег Семінський. На тих виборах він обійшов і Валерія Куліча, й Олега Власенка з «Батьківщини», які окучували округ доволі давно.

Судячи зі сторінки Семінського у Facebook, про округ він зрідка згадує, у цьому році кілька разів звітував про доставку гуманітарної допомоги містянам спільно з благодійниками, святив паски в Чернігові. Проте більшість його публікацій стосуються саме парламентської роботи. Згідно з сайтом Верховної Ради, на роботу ходить справно.

206 виборчий округ завжди асоціювався з ім’ям колишнього міського голови Чернігова Владислава Атрошенка. До складу округу входить більша частина Новозаводського району Чернігова, а також колишні Ріпкинський та Чернігівський райони. Саме тут Атрошенка двічі, у 2012 та 2014 роках, обирали до парламенту, аж поки він не звільнив своє місце після обрання міським головою.

Тоді на довиборах у 2016 році переміг київський забудовник, фігурант десятків антикорупційних розслідувань Максим Микитась. Наразі Микитась  під слідством, НАБУ і САП повідомили йому про підозру. За версією слідства, у 2018 році Мініоборони уклало з підконтрольними Микитасю компаніями контракти на будівництво захищених складів для зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ на загальну суму орієнтовно три мільярди гривень. Нібито частиною цих коштів екснардеп планував заволодіти.

На виборах 2019 року під прапором «Зе-команди» Микитася переміг Антон Поляков, молодий чернігівець. Відомий на той час у місті хіба що як власник магазину ламінату зі смішною назвою «Підрахуй». Втім, у президентській команді Поляков протримався недовго і був одним з перших, кого виключили з фракції. Поляков запам’ятався численними скандалами та шістьма тисячами правок до «антиколомойського» закону. 8 жовтня 2021 року Національна поліція України сповістила про смерть Полякова. За словами представників МВС, токсикологічна експертиза виявила в організмі Полякова невелику дозу алкоголю і наркотику метадону.

Довибори по 206 округу були призначені на 27 березня 2022 року, але через початок повномасштабного вторгнення Росії були скасовані. Тоді виборчий процес був у самому розпалі, серед основних конкурентів були представник команди Атрошенка, нинішній в .о. міського голови Олександр Ломако та обласний депутат від «Нашого краю» Олександр Демиденко. «Слуга народу» своїх кандидатів не висувала.

Прикордонний 207 округ був одним з найбільших в Україні, до його складу входили колишні Городнянський, Коропський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Семенівський, Сновський і Сосницький райони. Саме ці території зараз чи не найбільше на Чернігівщині потерпають від бойових дій. Тривають постійні обстріли з боку ворога, людей вивозять в безпечні райони.

Проте до війни цей округ був ласим шматком для політиків, оскільки, попри велику площу, був одним з найменш населених, а бідність місцевих жителів дозволяла за рахунок фінансових вливань перемагати на виборах. Місцеві складали легенди про одеського бізнесмена Ігоря Рибакова, який прилітав в округ на вертольоті і задобрював своєю щедрістю. Втім, Рибаков програв післямайданні вибори зятю власника Корюківської фабрики шпалер Анатолію Євлахову, який, до правди, був досить активним в окрузі під час своєї каденції.

Усе змінив 2019 рік, коли на хвилі популярності Зеленського виборці 207 округу доручили свій мандат нікому невідомому дизайнеру з Дніпра Максиму Зуєву. Без жодної прив’язки до округу, впізнаваності і навіть без вищої освіти Зуєв тоді обійшов на виборах і Євлахова, і Рибакова.

Втім, рідною сіверська земля для дніпрянина так і не стала. Нечасті візити Зуєва до округу зовсім припинились з початком повномасштабного вторгнення. На сторінці нардепа у Facebook абсолютно немає інформації про його діяльність, а відповідно до даних із сайту Верховної Ради і в парламенті він не відзначився особливою активністю.

Про решту округів Чернігівщини поговоримо в другій частині нашого політичного екскурсу.