Голос батьків почули спочатку в Чернігові, а потім у Європі
Громадська організація «Голос батьків» об’єднує дітей, молодь з інвалідністю та їхні родини. Унікальність — у соціальній згуртованості. Їхній об’єднаний голос почули спочатку в Чернігові, а потім у Європі.
Спробували — і перемогли!
Тричі вигравали в міському бюджеті участі по півтора мільйона гривень
У 2017 році ГО вперше взяла участь у міському проєкті бюджету участі. Він працював у Чернігові з 2017 до 2021 року.
— Спробуємо перемогти, — згадує слова Олени Трубенок, тодішньої керівниці ГО, Олена АСОСКО, мати дитини, яка відвідує «Голос батьків».
Щоб зібрати 1,5 тисячі голосів на підтримку проєкту, залучали родичів, знайомих. Зверталися до ЗМІ. Проводили інформаційні заходи у дворах. У різних закладах. Концерти на площі. Спільні інклюзивні ігри. Щоб показати, що цих дітей — дітей з інвалідністю — не треба боятися. Що вони такі ж, як і всі. Хочуть гратися. Хочуть любити. Хочуть, щоб їх любили.
У 2017 році «Голос батьків» уперше представив свій проєкт і виграв! У 2018-у виграв теж. Проєкт «Вулик — група денного догляду для дітей з інвалідністю та молоді». Авторка Олена Трубенок. Бюджет 1494 600 гривень. Набрали 1465 голосів.
На жаль, це був останній проєкт Олени Трубенок (померла у 2018 році). Залишила по собі світлу пам’ять та добрі справи.
У 2019 році знову переміг проєкт з такою ж назвою. Авторка Ольга Дей. Бюджет 1 493 200 гривень. Набрали 1683 голоси.
У 2020 році виграли бюджет участі втретє. Теж «Вулик». Авторка Марія Смолянич. Бюджет 1499 400 гривень. Набрали 1801 голос. На 336 голосів більше, ніж першого разу, що засвідчило довіру чернігівців до організації. Соціальну згуртованість.
Бюджет участі дозволив залучити в організацію працівників. Зараз у штаті психолог, чотири вихователі, чотири соціальні робітники, водій, прибиральниця, медсестра. Усі вони отримують зарплату.
Занять у «Вулику» багато. Різних. Працюють з понеділка по п’ятницю. В одній групі 50 чоловік. Вона ділиться на підгрупи.
Глинотерапія — одна з найулюбленіших робіт.
За столом у просторій кімнаті шестеро учнів-бджілок «Вулика». Хто на стільці, хто у візку колісному. Надягають, з допомогою помічників, нарукавники, фартухи.
— Зараз будемо працювати, — роздає колобочки глини Галина БЛИЗНЮК, майстриня, мати дитини з інвалідністю. Вчителька-реабілітолог Чернігівського обласного центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження».

Галина Близнюк, педагогиня, майстриня, з ученицею Поліною. У групі денного догляду для дітей з інвалідністю та молоді «Вулик» ГО «Голос батьків»
— Викочуємо колобок, — показує Галина Василівна. — Великий колобок, бо й робота в нас немаленька. Богдане, покажи, яка в тебе кулька. Ану ж, мої любі дівчатка, стараймося. Олечка молодець. І Поліна, і Яна. Тоня молодець! — допомагає дівчинці.
Якщо дитина не дає ручку — ручка спазмована, — дитина працює тильною стороною долоньки. Якщо не вистачає сили, вчителька допомагає.
«Бджілки» стараються. Кулька стає плескатим млинчиком. Млинчик розкочується качалкою. Гострою паличкою проколюються пухирці повітря. Скоро млинчик стане чарівним оленятком. Міцним, випаленим. У «Голосі батьків» підключають спеціальну піч для випалення глиняних виробів. Її подарувало товариство VinsiHerz за сприяння Юлії Мальчевської.
Кошти від євроспільноти. На грантових умовах
Проєкт бюджету участі в Чернігові був до 2021 року. Потім — «ковід», війна.
«Голос батьків» відновив роботу після облоги Чернігова, у травні 2022 року. Робили за сприяння спонсорів ремонт. Волонтерили. Збирали гроші, закуповували гарячі супи, дощовики, каски. Плели сітки. Тоді в «Голос батьків» ходило 20 дітей.
Коштів практично не було. Почали шукати грантові програми. Першою ластівкою стала підтримка від громадської організації «Чернігів європейський». І, майже одночасно, у 2024 році зайшов перший грант.
— Проєкт реалізується через субгрант БО «100% життя Рівне», — мовить Оксана ДОРОШЕНКО. — Кошти від Євросоюзу. Близько півтора мільйона гривень. На денний догляд групи «Вулик». Сума достатня для того, щоб рік працювати. На зарплату, канцелярські товари, пальне, обслуговування автобуса.
Спочатку був автобус, що подарували голландці. «Мерседес Спринтер». Під час облоги Чернігова у 2022 році він стояв у районі Чернігівської лижної бази Олімпійського резерву України. Там ішли бої за місто. Автобус горів, був пробитий, прострелений.
— Ми знали, що можемо відновитися після війни, тільки якщо в нас буде транспорт, — каже Оксана Дорошенко. — І за сприяння обласної адміністрації та фонду «Милосердя і здоров’я» у 2022 році отримали новий автобус, «Пежо». Спеціально обладнаний. П’ять посадкових місць і чотири візочки колісні. Але ж дітей багато. Тому ми відновили й старий «Мерседес». Він на ходу. 18 посадкових місць.
З минулого року «Голос батьків» — у державному реєстрі надавачів послуг. Надає гарантовану державою безплатну послугу денного догляду для осіб з інвалідністю. Послуги соціально-побутової адаптації, послуги з транспортування держава гарантувала, поклавши фінансування на місцеве самоврядування. Але місцевий бюджет скорочується. Тож, зі слів Оксани Дорошенко, «Голос батьків» надає цю послугу на грантові кошти. Європа чує і допомагає чернігівцям.
У листопаді 2024 року зайшов грант від фонду Acted з Канади.

Заняття глинотерапією
Для дозвілля, спілкування, навчання, для захисту прав. І для волонтерства
«Голос батьків» — це для дозвілля. Для спілкування. Для навчання. Для захисту і лобіювання прав людей з інвалідністю.
Зі слів Оксани Дорошенко, голови правління громадської організації «Голос батьків», матері дитини з інвалідністю, разом більше шансів відстояти свою гідність і гідність своїх дітей. І відпочивати разом легше. І працювати, і допомагати — собі й іншим.
У «Голосі батьків» зібралися діти й молодь з важкими формами інвалідності. ДЦП (дитячий церебральний параліч), ментальні порушення, аутизм, синдром Дауна, вади зору та слуху.
Найстаршому — 38 років. Найменшому — 11. Найуразливіший вік — 18 плюс. Для багатьох дітей з інвалідністю у 18 закриваються двері і згортаються дороги.
Але в «Голосі батьків» двері для розвитку, навчання, спілкування, соціальної згуртованості відкриті.
ГО об’єднує півтори сотні родин. Є члени організації, які платять членські внески. Дотримуються статуту. Таких 50. І є родини, які користуються послугами. Вони є клієнтами. Таких понад 100.
Чернігівських родин — 96. Крім Чернігова, є сім’ї з передмість обласного центру. З Айстри, Киїнки, Білоуса, Киселівки.
Зі слів Оксани Дорошенко, ще є охочі. Нема куди взяти. Приміщення, здавалося б, велике. Близько 500 метрів квадратних. Міська рада надала під пільгову оренду. За гривню. Та цієї площі вже не вистачає через особливості дітей.
Приміщення в оренді з 2017 року. А в 2016 році організували групу денного догляду. За стандартом надання послуг, зробили оцінку потреб. Великий запит був на самостійне користування побутовою технікою. Запровадили заняття з кулінарії, фізкультури, театральні, інші.
— Це кухня, — показує Оксана Дорошенко. — Духовка. Мультиварка. Посудомийна машина. Холодильник. Мікрохвильовка. Мультиварка. М’ясорубка. Вафельниці. Тостери. Замовили тістоміску.
Каже, що мріє так облаштувати кухню, щоб люди на візочках колісних могли вільно користуватися кухонною технікою і вчилися готувати.
Дивимося кімнати для навчальних занять. Заходимо в найбільшу. Вона для свят. А також для плетіння сіток. Доки діти на заняттях, матері (переважно матері) їх чекають. І плетуть сітки. Приходять жіночки, які просто живуть по сусідству. Відчувають єдність з організацією.
— Це кімната для індивідуальних занять, обладнана за підтримки програми CLEAR, — дивимося далі. — Це столи для пісочної терапії. Допомогла їх купити громадська організація Chernihiv European («Чернігів європейський»).
Це буде сенсорна кімната, — відчиняємо ще одні двері. — Для усамітнення, відпочинку. Це санітарна зона. У ній для людей з обмеженнями доступно абсолютно все. Це кімната зі спеціальним приладдям. Зокрема, з вертикалізаторами. Пристроями для стояння.
Заглядаємо в спальню. У ній потрібен кваліфікований ремонт. Весь час цвіте стіна.
Заходимо і в майстерню зі швейними машинами — стоси тканин, викройок.
Але сталості нема. Грантового фінансування не вистачає. Потрібна підтримка міста, держави.
Регіна Гусак: «Ніхто, крім батьків, краще не знає, що потрібно їхнім дітям»

Регіна Гусак
— «Голос батьків» — надзвичайно потрібна громадська ініціатива, — каже Регіна ГУСАК, депутатка Чернігівської міської ради, директорка Чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2 для дітей з особливими потребами Чернігівської міської ради, кавалер ордена княгині Ольги III ступеню. — Життєво необхідна ініціатива. Об’єднує батьків, які найбільше зацікавлені в тому, щоб діти і молодь з інвалідністю мали комфортні умови для розвитку. Брали участь в житті суспільства, у житті міста і всієї України.
Ніхто, крім батьків, краще не знає, що потрібно їхнім дітям. Регіна Гусак знає, що в цьому році передбачена фінансова підтримка діяльності «Голосу батьків» (на комунальні послуги. — Авт.).
Відмічає, що не всі й прагнуть бюджетних коштів. Їх треба освоїти до кінця року. Проходять через казначейство.
— Знаю випадки, що люди повигравали бюджети участі і не освоїли, — наводить приклад. — Не змогли. І кошти повернулися в бюджет. Але «Голос батьків» давно працює з бюджетним коштами. Усе нормально в них.
Ірина Зазай: «Їх рятує згуртованість, дружність»

Ірина Зазай
— У «Голосі батьків» діти здружилися, — хвалить Ірина ЗАЗАЙ, фізична терапевтка комунальної установи «Обласний центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Відродження» Чернігівської обласної ради. — Вони йдуть туди щасливі. Як тільки чують «Голос батьків», розцвітають, світяться.
Починали — їм було важко, — знає. — Скільки вони оббивали порогів. Скільки ходили, просили. Своєю роботою довели, що вони потрібні. Кошти недарма виділяються їм. Не просто так. Звертаються у «Відродження» за порадами.
За індексом reSCORE — 5,7
Чернігівщина за соціальною згуртованістю в Україні займає провідне місце. «Голос батьків» — не єдина спільна ініціатива громади.
З початком АТО та повномасштабного вторгнення життєво необхідним стало волонтерство. Відомі волонтери-ресторатори Олег Бібіков та Ігор Кукобко. «Всеукраїнський благодійний фонд «Іскра добра» працює не тільки в Чернігівській області, а й по всій Україні. Годують гарячими обідами, надають іншу допомогу.
Знає громада Артема Скоробогатова, ресторатора, благодійника, волонтера. Він підтримує ВПО. Особливо з чернігівського північного прикордоння. З міста Семенівка, яку ворог стирає з лиця землі.
Регіна Гусак — волонтерка з 20-річним досвідом. У Чернігові впровадила проєкт гарячого харчування. Працює разом з Артемом Ракітіним, підприємцем, волонтером, пораненим бійцем ЗСУ. Годують людей уже три роки.
Цьому проєкту нещодавно допоміг волонтер Валерій Сергієнко. У селі Петрушин, що неподалік Чернігова, люди зібрали городину для виїзної польової кухні. У цьому ж селі Валерій Сергієнко допомагає розмістити людей, які виїхали з Семенівки.
У Чернігові знають Андрія Галюгу, він заснував об’єднання добровольців «Бо Можемо». Відновлює будинки, пошкоджені обстрілами. Об’єднав волонтерів-відбудовників з усієї України.
Це свідчення того, що виклики війни згуртовують. Згідно з оцінюванням, за допомогою індексу reSCORE (індекс соціальної згуртованості), оприлюдненого у 2024 році, на Чернігівщині він 5,7. Вищий тільки в Кіровоградській області — 6,0 та Львівській — 6,2.
Тамара КРАВЧЕНКО. Фото авторки
Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту, що реалізується ІРМІ в партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір та подання фактів, що містяться в цій публікації. Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ІРМІ, ЮНЕСКО або Японії.
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (719)
- Війна (248)
- Перехрестя (178)
- Політика (90)
- Кримінал (86)
- Здоров'я (73)
- Заєдісь! (58)
- Довоєнне (45)
- Весілля (29)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (26)
- Земля (21)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)