Юнісу Аскерову осколок пробив військовий квиток і застряг у нозі

27.06.2024 | Війна

Юніс Аскеров

Пробитий осколком квиток

— Не дочекаються. Я нащадок Кощія. Шашлик на руїнах кремля не відміняється. Ми приречені на перемогу, — жартує 39-річний Юніс Аскеров, чернігівець, молодший сержант, командир відділення мінометників.

Багато хто знає його ще з часів Євромайдану. З 24 лютого 2022 року — воїн.

— Останні три місяці виконували завдання між Мар’їнкою та Побєдою на Донеччині, — розповідає Юніс.

— Там же пекло…

— Пекло буде, якщо програємо. А це боротьба. Не раз мене янгол-охоронець рятував. І цього разу спас. 9 травня ми виходили на перезмінку, і тут приліт. Жахнуло метрів за сімнадцять. По звуку припускаю, з танка або гаубиці. В документах вказано, що був мінометний обстріл. При пострілі з міномета від виходу до приходу секунд сорок, а тут було десь п’ять-сім.

Відчув удар, забіг у бліндаж, почав себе оглядати. Дістаю з кишені штанів військовий квиток, а він пробитий осколком. Розрізаю холошу штанів — кров не тече. Хлопці подивилися, кажуть, подряпина. А я на ногу не можу ступити. Поїхав на евакуацію в лікарню. Там обробили рану, забинтували. І мене стали перевозити з одного медзакладу в інший, перев’язували. На рентгені побачили осколок. Не дійшов до кістки пару сантиметрів. Прооперували. Ходив з милицями.

31 травня виписали з лікарні. Поїду на ВЛК.

— Раніше Ви приховували від медиків, що маєте цукровий діабет, аби не списали з війська. І зараз хочете на передову?

— Півроку тому на військово-лікарській комісії побачили, що у мене діабет і хотіли визнати обмежено придатним. Впросився, аби залишили. Лікарі обізвали мене ідіотом, проте дозволили служити. На ВЛК потрапив так: приїхав з похорону побратима, перехвилювався, підскочив тиск, була підозра на інсульт.

Далі буде, як ВЛК вирішить. Я вже можу обходитися без милиць. Сам вдягаю шкарпетки і шнурки можу зав’язати. Нога згинається. Проте підніматися по сходах без якоїсь опори ніяк. Та я дуже хочу повернутися у стрій.

— У той день всі ваші побратими вціліли?

— У Михайла було поранення ноги, подрібнені кістки, і він помер на одній з операцій. Серце не витримало.

— Це чернігівець Михайло Шапошніков?

— Так.

Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото з архіву Юніса АСКЕРОВА 

Архіви записів

  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011