Євгеній Максименко стояв поряд, коли на Януковича впав вінок

5.12.2024 | Війна

Євгеній Максименко

19 листопада назавжди повернувся додому 30-річний Євгеній Максименко з села Анисів Чернігівського району. Служив водієм мінометної батареї у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді.

— Востаннє спілкувалися з братом 2 жовтня 2023 року. Сказав, що йде на завдання і близько тижня буде без зв’язку,  — каже 33-річна Юлія ПРИТУЛА, рідна сестра. — Через три дні, 5 жовтня, подзвонили з військкомату. Сказали: «Женя зник безвісти в районі Красногорівки Покровського району на Донеччині». Як загинув, побратими не розповідають. «Був великий обстріл», — і все.

Батько відразу здав ДНК. Через три місяці, 6 вересня, подзвонили і повідомили, що є збіг по батькові. Щоб точно впевнитися, що то Женя, повторне ДНК здав другий рід­ний брат. Він теж служить.

12 листопа­да знову зателефонували. Підтвердився збіг і по ньому.

— Чи снився брат?

— Так. Усі ці 13 місяців, доки вважався безвісти зниклим, снився і мені, і батькам. Питаємо в нього: «Ти де був? Ми ж тебе шукаємо». Відповідав: «Зі мною все добре, не журіть­ся».

Їздили впіз­навати тіло. У висновку судо­во-медичної експертизи написали: «Мінно-вибухова травма». Уламки потрапили в шию і голову. На лівій руці брата ще при житті були відсутні фаланги двох пальців. Тож впізнавали за ними.

Заупокійна служба по Євгенію Максименку відбулася у Свято-Георгіївській  церкві села Анисів. Поховали воїна там же.

— Женя був на війні з перших днів. Спочатку в області. Як вигнали росіян, близько року ніс службу на кордоні.

Був високого зросту — метр 92 сантиметри. Тому Женю на строкову службу забрали в почесну варту окремого полку президента України. Зустрічав президентів, міністрів. Пропонували залишитися, але він не захотів.

Пам’ятаєте, як вінок упав на голову Януковичу під час покладання квітів до пам’ятника невідомому солдату в Києві? Брат був там поряд.

Перед вторгненням працював за спеціальністю, електрогазозварювальником.

З дружиною розлучився, але підтримував гарні відносини. Донечці дев’ять років.

— Євгеній Максименко вже сьомий загиблий воїн у нашому селі від початку вторгнення, — розповів Володимир ІГНАТЕНКО, староста Анисова. 

* * *

15 листопада в Чернігові попрощалися з 44-річним Олексієм Тепляковим, чернігівцем, бійцем 1-ї окремої танкової Сіверської бригади.

Олексій працював сапером, був учасником АТО та мав звання молодшого сержанта. З перших днів повномасштабного вторгнення Олексій захищав Чернігів, потім воював на донецькому, запорізькому, сумському напрямках.

Загинув боєць 7 листопада 2024 року. Поховали його на «Яцево».

У скорботі дружина та дві доньки.

Ольга САМСОНЕНКО, фото з інтернету

Архіви записів

  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011