Суд заочно засудив двох російських військових за катування українських бійців у Лукашівці під Черніговом

5 листопада Світлана Майборода, суддя Чернігівського районного суду, винесла вирок двом російським військовим: 30-річному майору Данілу Кобліку з позивним «Магніт», командиру батальйону 74-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, та 30-річному сержанту Олександру Коркіну. Обоє з Кемеровської області Російської Федерації, що за 4,6 тисяч кілометрів від Чернігова. Судили їх заочно.

Коблік отримав довічне позбавлення волі, Коркін — 12 років ув’язнення. Захисники російських військових повідомили, що оскаржуватимуть вирок.

Показання потерпілих

На засіданнях 14 жовтня та 5 листопада суд дослідив докази сторони обвинувачення, переглянув відео слідчих експериментів з показаннями чотирьох потерпілих.  Вони надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, бо зараз продовжують службу в силах оборони України.

Обвинувачені російські військові, за версією слідства, після бою у березні 2022 взяли в полон українських захисників, зв’язали їх, били, катували, намагалися вибити інформацію про позиції ЗСУ. Військовополонених тримали у дворі приватного будинку у Лукашівці, де розташовувався штаб окупантів. Про жорстоке поводження свідчили військовослужбовці ЗСУ: Артем Г., Антон Б., Олександр Д. та Максим Ш. Олександр і Максим під час слідчого експерименту, відео якого дослідив суд, підтвердили сказане іншими двома потерпілими.

— Близько сьомої ранку 9 березня противник почав наступ, — розказав Олександр Д. — Ми почули гул. Зі сторони посадок побачили колони російської техніки. Першими йшли танки, за ними БМП. На ходу вели безперервний вогонь. А ми піхота, бронетехніки не було. Прийняли рішення відступати. У дворі був погріб. Сховалися там. Росіяни нас оточили. Почали робити зачистку. Підійшли до погреба, кричали: «Виходітє, ілі бросім гранату». Вийшли. Один стріляв вгору. Другий наніс удар в спину, я впав.

Потерпілий розповів, що йому зв’язали стяжками руки, ноги. Забрали документи, телефон. Зняли бронежилет, каску, аптечку. З його слів, росіяни кричали: «Треба їх вбивати», старший не дозволив. Потім завантажили на БМП, повезли до іншого двору. Там чоловік побачив, що у дворі на колінах стояли троє українських військовополонених.

— Коли сказав, що не знаю, де позиції, знову били, — продовжив Олександр. —  Імітували розстріл. Я то втрачав свідомість, то приходив до тями. Зняли з мене взуття, одяг. Шнурки на берцях були кріпко зв’язані. Один почав викручувати ліву ногу, інший – праву. Забрали дві тисячі гривень. Мої речі розкидали по двору. Потім переключилися на інших військових. Їх теж роздягли.

Чоловік бачив, як з будинку вийшов російський військовий, якого  називали комбатом, майором, «Магнітом». В руках він тримав дерев’яну биту чи щось схоже на товкачку для картоплі.

— Підійшов до мене, допитував, де стоїть наша артилерія. У них було уявлення, що простий сержант може відслідкувати це по телефону, – здивувався потерпілий.

Не почувши відповіді, майор розізлився. Зі слів Олександра, він схопив його за голову, великими пальцями почав видавлювати очі, бити головою об стінку. Український військовий втратив свідомість.

Максим Ш. у цей час знаходився поряд, розповів він під час слідчого експерименту. З його На лавці біля двору сидів російський військовий, який давав команди іншим. Слов’янської зовнішності. Одне око замотане пов’язкою. Наче накладка на око, описав командира.

— Пам’ятаю,  худенький, високий росіянин  з рижою бородою бив наших військових ногами, — розповів на суді Максим Ш. — З мене стягли берці, шапку. Взуття комусь сподобалося. З Олександра зняли всі речі. Мене почали бити по голові, обличчю, тілу. Відключився на годину-півтори.

Судові дебати та вирок

5 листопада під час дебатів прокурор Ярослав Помаз просив суд призначити обом обвинуваченим 12 років позбавлення волі.  за катування та вбивство іншого українського військовополоненого, Вадима Назарова. І остаточно визначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Захисниця Кобліка Тетяна Фірман від Центру безоплатної правової допомоги просила своєму підзахисному 10 років позбавлення волі.

— На жаль, спеціальне судове розслідування не дає можливості почути мого підзахисного, його думку. Розумію, яке б покарання я не просила у цьому судовому засіданні, вже є вирок, який набрав законної сили у вигляді довічного позбавлення волі. Але дії, які вчинялися підзахисним, не призвели до найстрашнішого, смерті. Вважаю достатнім призначити покарання у цій справі 10 років позбавлення волі.

Захисник Костянтин Сапон від Центру безоплатної правової допомоги,  який представляв інтереси Олександра Коркіна, після оголошення заочного вироку – 12 років ув’язнення його підзахисному –  сказав, що не погоджується.  Що вина Коркіна, на його думку, повністю не доведена і він буде подавати апеляцію

— Моєму підзахисному інкримінують вчинення злочину за попередньою змовою. Це був підрозділ армії під час ведення бойових дій. Є командир, який роздавав накази. Про це зазначають і потерпілі. Чи можемо ми говорити про попередню змову? За яких умов вона відбулася? Вважаю, кваліфікація сторони обвинувачення є невірною, – висловився адвокат.

На апеляцію буде подавати і Тетяна Фірман, захисниця Кобліка, якого за сукупністю злочинів засудили на довічне. На оскарження вироку у адвокатів є тридцять днів з моменту його проголошення.

На російських сайтах є інформація, що Даніл Коблік загинув 16 грудня 2023 року.

Юлія Семенець