Донька в Америці попрощалася з батьком по відеозв’язку

10.07.2024 | Війна

Володимир Паламарчук

4 липня поховали 52-річного Володимира Паламарчука, майора, військовослужбовця 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Чоловік зник безвісти на третій день вторгнення, 26 лютого 2022 року. Встановили особу за результатами ДНК-експертизи.

— Володимир 26 лютого об 11.00 подзвонив мені та доньці і сказав, що вже у військоматі. Це було останнє живе спілкування, — каже 56-річна Олена ХІЛІЙ, рідна сестра першої дружини. — За два дні до того Володя підвозив мене додому.

Олена Хілій підтримувала відеозв’язок

Володимир Паламарчук — колишній військовий. Вийшов на пенсію за 10 років до вторгнення. Працював таксистом. Доньці Юлі 28 років, проживає в Америці. Перша дружина померла, коли доньці було три роки. З другою був розлучений. Батьки теж померли.

— Юля не змогла приїхати на похорон. Віза забороняє виїжджати. Тож під час відспівування попросила ввімкнути відеозв’язок. І так змогла попрощатися з батьком, — уточнює Олена. Усе відспівування жінка в одній руці тримала свічку, у другій — телефон. По відеозв’язку показувала то труну батька, то батюшок, які відспівували. На екрані витирала сльози Юля.

— Чи відомо, де загинув Володимир?

— Написали: село Красне Іванівської громади. Отримував боєприпаси. Знайшли свідків, які бачили, що в нього влучили з дрона.

Як тільки орки вийшли з області, стала шукати тіло. Донька оформила документи, що я її представник.

Паралельно обзвонювала всі організації, що займаються військовополоненими. Передивлялася російські телеграм-канали, де публікують фото і відео полонених. Якщо у 2022 році там було близько 10 тисяч підписників, то зараз більше 90 тисяч. Це реальні люди, які шукають своїх рідних. І це тільки на одному каналі. А їх багато.

А потім почалися дивні історії. У березні 2022 року друг сказав, що бачив відео з камер «Велмарта» в Києві, як Володя отримував снаряди. Але більше розпитати не встигли ні я, ні поліція, він теж зараз рахується безвісти зниклим.

У травні 2022 року в морзі на Пирогова повідомили, що є неопізнане тіло, схоже на Володимира. Показувати відмовилися. Та й тіло лежало в рефрижераторі під самим низом, а поверх було накидано ще близько 50 чоловіків. Розтин теж не можна було робити, у животі була дірка. Усе згоріло, тіло було чорне, опіки 90 відсотків. Зріст, розмір ноги збігалися. Обличчя було припухле і зім’яте, не впізнаване. Нога відірвана. Сказали, можна зробити порівняльну ДНК-експертизу. Віднесла його шарф, в якому від був за два дні до зникнення. Першу ДНК-експертизу робили в Києві пів року. Потім була друга, третя, і так шість. Кожна — кілька місяців.

Просила слідчого, щоб у морзі взяли зразки волосся і нігтів, щоб зробити свою експертизу. Самостійно була готова її оплатити. Але лабораторії відмовляють в цьому, мовляв, є відповідний наказ від МВС.

Потім згадала: у Володимира зверху золотий зуб. Хоча в тіла, яке лежало в морзі, були всі білі зуби. У жовтні 2023 року за шостою експертизою встановлюють, що то Володя. Але відсотків схожості ніде не писали. Лише писали, що є співпадіння.

Я прошу зробити ще стоматологічну експертизу. Шукаю його стоматолога, знайшла картку, рентгенівські знімки. Лікарка підтвердила, що коронку не знімала. Знала добре, бо її чоловік і Володя служили разом до війни.

І от лише два тижні тому прийшли висновки, що то таки Володимир. Стоматологічно співпадає.

Хочеться подякувати Анастасії Ярмолюк, слідчій, яка допомагала мені весь час. Зазвичай роблять одну-дві ДНК-експертизи і забирають ховаюти. Вона дала дозвіл на п’ять плюс стоматологічну.

— Володимир провоював три дні. Чи були виплати?

— Так, я добилася, щоб Юля отримувала його грошове забезпечення плюс бойові (заробітна плата). Тепер попереду ще чекає боротьба за оформлення виплат за загиблого військового. Для Юлі. Дізналася, що внесли зміни в закон №9226, і дорослі діти теж можуть отримувати такі виплати. Раніше були лише неповнолітні діти.

І досі не можу отримати свідоцтва про смерть. Посилають з однієї інстанції в іншу. То світла немає, то в мене прописка не місцева, то ксерокопії треба. А ще довелося платити 400 гривень за свідоцтво про смерть. Якщо від моменту загибелі минуло більше року, свідоцтво вважається виданим повторно.

Все одно не вірю, що поховали Володю. Так, співпадінь багато. Але так само шукаю його в телеграм-каналах. Сподіваюся, що живий і десь у полоні.

Поховали Володимира Паламарчука на кладовищі «Яцево».

Ольга САМСОНЕНКО, фото авторки