Військового Юрія Вассерманова розшукують на Донеччині, де він воював

45-річний Юрій ВАССЕРМАНОВ, військовий, два місяці винаймає кімнату в гуртожитку на вулиці Музичній у Чернігові. Замість ліжка матраци на підлозі. Шафа, поламане крісло, на стільчику мультиварка. Кухня загального користування засмічена, плита не працює. Платить Юрій за такі умови проживання щомісяця дві тисячі гривень.

Юрій Вассерманов

50-річна Оксана ДЕГТЯРЬОВА, чернігівська волонтерка, поширила в соцмережах відео про те, в яких умовах живе чоловік. Оксана займається дизайном одягу та аксесуарів. Та заразом старається допомагати тим, хто в біді.

— Юрій звернувся до мене через фейсбук. 7 квітня цього року попросив його евакуювати з госпіталю в Житомирської області до Чернігова, — розповіла Оксана Дегтярьова. — Я йому не відмовила, хоча подібного досвіду ще не було. У мене вийшло. Юрія транспортували до чернігівського госпіталю, де йому провели кілька операцій. Ми спілкувалися дистанційно.

Минув деякий час, і він мені знову написав, попросив продуктів. У понеділок, 22 вересня, заїхала до нього в гуртожиток. Те, що я побачила, неприємно вразило. Житлові умови, його важкий фізичний та пригнічений психологічний стан жодну людину не залишили б байдужою.

Зараз чоловік поволі пересувається на милицях. З другого поверху деколи спускається надвір подихати свіжим повітрям. Житлові умови військового справді не з найкращих. Хоча сам у золоті — на шиї та зап’ясті по ланцюжку.

Юрій родом з Анисова під Черніговом. Має трьох братів, з якими не підтримує зв’язок. Батьки давно померли. Одружився з чернігівкою Наталією у 2004 році. Переїхав до неї. Жили разом на Бобровиці. Розвелися через 16 років. Чотири роки до мобілізації чоловік працював і винаймав житло в місті.

Мобілізували Юрія рік тому. Тоді він орендував житло на Шерстянці. Каже, вийшов попити кави, і тут зупинили працівники ТЦК. Забрали в армію. Служив у 33-й бригаді 418-го окремого стрілецького батальйону. За час служби у військового було чотири контузії. 31 березня 2025 року отримав поранення ноги на костянтинівському напрямку, у Часовому Яру.

— О 20.30 побратим побіг за провізією, його вбило. Я не врятував іншого побратима, Івана. Він кричав. Я до нього побіг. Мене відкинуло. Його розірвало. Бліндаж розбило. Коли мене з нуля вивезли, виявилося, що я один з нашої роти залишився. Першу операцію переніс на стабпункті в Костянтинівці. У мене в лівій нозі нижче коліна нема кісток. Вставили пластину, — ділиться спогадами Юрій Вассерманов.  — З 506 військових у батальйоні залишилося вісім людей. Батальйон уже розформували.

Лежав я в госпіталях Харкова, Кам’янського, Дніпра та Чернігова. Загалом переніс п’ять операцій. Нога зараз набрякла, дуже болить. Мене постійно нудить та вивертає. Спати не можу. Снодійні пігулки без рецепта не продають. Голова болить. З пам’яттю теж проблеми.

На Донеччині, де чоловік воював,  Юрія Вассерманова подали в розшук.

— У Чернігові у ВСП (військова служба правопорядку. — Авт.) я рахуюсь як військовий. А на Донеччині та Дніпропетровщині я в розшуку. З 21 серпня мене вважають СЗЧ (самовільне залишення частини). Мені треба їхати в Павлоград на Дніпропетровщині. Та куди я поїду? Я і так ледве ходжу. Через те що я СЗЧ, виплат немає.

 Коли я був на фронті, то заробляв  21600 гривень на місяць. Один раз була виплата 100 тисяч гривень. Гроші отримував і відправляв кумі Альоні Мацак.  До неї я зараз можу приїхати помитися та речі випрати,  — продовжує Юрій.

У військового дві доньки: 20-річна Віка та 17-річна Настя. Вони навчаються за кордоном. З початку повномасштабного вторгнення колишня дружина з дівчатами виїхала до Болгарії. Юрій з ними не спілкується. Проте має виплачувати аліменти. Половину від зароблених коштів. Банк наразі заблокував Юрію картку. Залишились деякі заощадження в куми.

Друзі Юрія вирішили йому допомогти. Сергій Довбиш, чернігівський волонтер, відкрив банку в «Монобанку» для оплати Юрію житла, ліків та найпростіших продуктів. На сьогодні на банці є 16 389 гривень. Якщо хочете доєднатися, номер картки банки: 4874 1000 2877 4027.

Юлія НІТЧЕНКО. Фото авторки