«У жінок ПТСР — посттравматичний стресовий розлад — зустрічається вдвічі частіше, ніж у чоловіків»

Наталія Павленко

— За статистикою, ПТСР у жінок зустрічається вдвічі частіше, ніж у чоловіків, — говорить Наталія ПАВЛЕНКО, чернігівка. Практична психологиня, сертифікована консультантка-терапевтка з військової та кризової психології. Волонтерка з 2014 року, з Майдану. З 2014 року працює з військовими і їх родинами. Дружина військового, який служить з 2015-го. — Хоча ПТСР не має статі. Ніхто від нього не застрахований.

ПТСР має комплекс симптомів

Перший з них, пояснює фахівчиня, це флешбеки, тобто, спалахи в пам’яті, повторне проживання травмуючої події. Людина не просто її згадує, типу «я це пам’ятаю». А дуже гостро переживає її знову й знову. Серцебиття підвищується. Може виникнути тремор (тремтіння). Нудота. Людина відчуває запахи цієї події. Звуки. Смаки. Флешбек може тривати від кількох хвилин до години. Людина зависає в цьому стані.

Другий симптом — негативний власний емоційний фон. Відчуття жалю, провини, депресивний настрій, відчуження. Людина не радіє і не сумує. Емоції відключаються. Не цікаві новини по телеку, близькі люди, сім’я — тобто, відбувається порушення соціальних зв’язків.

Третій — сильне нервове збудження. Агресія. Спалахи гніву. Порушення сну. Головний біль. Неможливість контролювати себе. Причому агресію людина може проявляти як до інших, так і до себе.

Четвертий — уникнення. Уник­нення емоцій, спогадів, людей, місць, які нагадують про страшне.

— Існує думка, що ПТСР розвивається через півроку після травми. 

— Може і через місяць, і через три, і через півроку, і навіть через рік, але не раніше, ніж через місяць, — деталізує  співрозмовниця.

Діагноз ПТСР ставить психіатр. Психолог проводить опитування. Якщо виявляє багато ознак, тоді можна говорити про ПТСР. Тестувань потрібно декілька. І коли два чи три опитувальники показують наявність розладу, треба лікування. Найкраще командне, в якому задіяні і психолог, і психіатр.

Наталія Павленко пояснює, що у багатьох випадках психіатрія  може й не знадобитися — все залежить від глибини ураження. У середньому треба 10 консультацій психолога, кожна тривалістю година-півтори. Раз в тиждень на регулярній основі. І людина, зазвичай,  приходить у норму.

Психологічний підхід заснований на ідеї, що на самопочуття впливають наші думки, не треба себе доводити. У народі кажуть: «Добре думай, добре й буде». А людина знову ворушить біль, зациклилася на негативі. Це якщо дуже спрощено.

Ми думаємо про ситуацію, і це може вплинути на те, як ми почуваємося й поводимося.

— У нас дуже травмоване сус­пільство, — нагадує консультантка-терапевтка. — І жінки, і чоловіки. І цивільні, і військові. Якщо травми не пропрацьовувати з психологом, проблеми  будуть тільки поглиблюватися.

— Як зрозуміти, що в мене ПТСР?

— Якщо людина не спить, якщо порушений сон, агресія, апатія, або флешбеки — це показники, що потрібна допомога. Навіть якщо це не ПТСР, а депресія — після кількох консультацій може стати краще. То чому ж не звертатися? Треба шукати кваліфікованого спеціаліста. Освітою поцікавитися, відгуками, рекомендаціями.

Наталія Павленко радить конкретну дію: «Забивайте в Гугл: психологічна допомога». І побачите безліч варіантів.  Психологи, групи підтримки. І онлайн, і офлайн. І платні, і безплатні. І групові, й індивідуальні. І суто для жінок. І для чоловіків. І для цивільних, і для військових. Людина сама вибирає по своїх можливостях. По фінансах, бажанню. Якщо ти  в поганому психологічному стані,  — хоч ПТСР, хоч ні, — звернення до психолога допоможе знайти підтримку, нові смисли.

Треба шукати. Якщо ви хворієте, хто про це знає, крім вас? Якщо у вас болить горло, — людина, яка йде по вулиці поруч з вами, ні сном ні духом не знатиме, що воно у вас болить. Так і з ПТСР. До речі, про цей розлад не квапляться признаватися близьким і рідним. Тож потрібно придивлятися до близьких, до тих, хто поруч. І до себе. Якщо ви зрозуміли, що вам погано, треба шукати вихід.

5 практичних порад

Кожна людина, кожна ситуація індивідуальна. Але є те, що лежить в основі відновлення психіки при будь-яких стресах. Наталія Павленко радить:  

1. Фізичний відпочинок. Задоволення базових потреб — хоч це ПТСР, хоч людина в стресі. Хоч інший критичний стан. Треба виспатися. Гарно харчуватися. Мати, по можливості, комфортні умови для відпочинку.

2. Збалансування життя. Якщо людина фізично і емоційно не витягує того навантаження, яке в неї є, значить, треба передивитися спосіб життя. Чогось позбутися. щось привнести. Якою б не була жахливою ситуація, треба знаходити час і для себе, і для відпочинку, і для якихось занять. Щось делегувати, тобто перекласти обов’язки на іншого. Про щось зуміти попросити. Звернутися до спеціалістів, волонтерів, друзів,

Збалансувати потрібно життя і внутрішнє, й зовнішнє. Якщо людина раніше 10 справ робила і їй було ок, а зараз вона й п’яти не може, значить, потрібно це прийняти. Тому що війна, тому що вік, хвороби і т.д. Значить, потрібно відновлюватися. Бути турботливою до себе, наскільки це можливо.

3. Соціальна підтримка. У вигляді родини, але не обов’язково. Підтримати можуть просто близькі люди. Друзі. Однодумці. Бо буває, що вдома й нема підтримки. А людині потрібна інша людина.

 4. Речі, які максимально приносять задоволення. Запитати себе: «Що я люблю?». І привнести, по можливості, це в своє життя. Помалювати. Прогулятися. Сходити в сауну. Посадити квіти. Книжку прочитати. Або сісти й пів годинки побути в тиші.

Доцільно зробити список потрібного. Наприклад, встати на пів годинки раніше, щоб помедитувати. Лягти на пів години раніше, щоб послухати спокійну музику. Це стане опорою.  Маленькі  речі будуть людину підтримувати.

Серед таких речей і фізичне навантаження. Це добре при будь-яких розладах. Заняття в спортзалі. Ходьба. Ранкова пробіжка чи не ранкова. Робота в садку, на грядці, на городі.

Фізичне навантаження працює і на фізичному рівні, і на психологічному, емоційному.  Виділяються ендорфіни (гормони радості).

5. Духовний розвиток. Вірити — в якісь вищі сили, які людині близькі. Вірити в більш глибокий сенс, у свою місію. Розуміти те, що відбувається і своє місце в ньому. Вчитися думати — щоб був зв’язок із собою.

 ***

Психологиня нагадує, що ПТСР провокує дуже значуща стресова ситуація, пов’язана з життям людини, її безпекою. Щоб розвинувся цей розлад, має відбутися глибока травмуюча подія. Людина сама опиняється в загрозливій ситуації або стає її свідком. Чоловік на війні, а в сусідній будинок прилетіло — може початися ПТСР. Травмуючі пологи — теж може. Згвалтування або загроза згвалтування. Катування або його загроза. Пожежа. ДТП. Каліцтво. Власне чи близького родича. Смерть близької людини. Всі ці випадки можуть спричинити ПТСР.

— Чим раніше людині надають психологічну допомогу, тим менша вірогідність, що стресова ситуація розвинеться в ПТСР, — переконана пані Наталія.

І пояснює: коли трапляється травмуюча подія і людина не справляється, до місяця триває гострий стресовий розлад. Якщо переживання тривають більш ніж місяць, то це вже ПТСР. Це ніби відтерміноване переживання реакції на стрес.  Є люди, які переживають подію і, як би не було важко, живуть далі. А є, які ніби лишаються в ній.

— Захворювання виліковне, якщо вчасно звернутися за  медичною допомогою, — каже психологиня.

Тамара КРАВЧЕНКО, Юлія СМОЛЯР. Фото Тамари КРАВЧЕНКО