Тяжко поранений Олексій Приходько, почесний громадянин Чернігова. Він в реанімації лікарні «Феофанія». Втратив ліву ногу і пальці на лівій руці. Потрібні донори з третьою негативною групою крові

6.06.2024 | Війна

Алла Приходько, дружина, з донькою Богданою та Олексієм в мирний час

46-річний Олексій Приходько, чернігівець, військовий, командир гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону, в реанімації лікарні «Феофанія». Стан важкий. Дружина, 42-річна Алла Приходько шукає донорів крові.

— Чоловік зараз в реанімації, — каже телефоном Алла ПРИХОДЬКО. — Лікарям довелося повністю ампутувати ліву ногу. Права переламана. Вказівний, середній пальці на лівій руці теж довелося ампутувати, безіменний частково.

10 квітня чоловік поїхав на донецький напрямок, між Волновахою і Старомайорським 20-го був поранений. Машиною віз на нуль хлопцям боєкомплект. Спочатку Олексія відвезли в запорізьку лікарню. Потім в Дніпро, в обласну лікарню імені Мечникова. З 4 травня в Києві.

Олексій Приходько працював в охороні на ринку «Нива» в Чернігові.

— У 2015-16 роках мобілізували, ніс службу в АТО. У 2019-му підписав контракт, — продовжує дружина. — Коли почалося повномасштабне вторгнення, був у складі гранатометного взводу механізованого батальйону на новоселівському напрямку. Отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. Під час бою знищив два російських танки Т-72, пошкодив російського «Тигра», загинуло п’ять росіян. У листопаді 2023 отримав звання «Почесний громадянин міста Чернігів». На врученні був.

— Лікарі дають якісь прогнози?

— Ні, не кажуть нічого. У нього почався сепсис. Роблять діаліз, бо нирки не працюють. Інколи чоловік приходить у свідомість.

— Лікування безкоштовне?

— Так. Єдине, що потрібно — кров. У чоловіка не поширена група крові, третя негативна (-). Самі шукали донорів. Медики сказали, краще донорів привозити в лікарню. А з цим важко, знайти п’ятьох з такою групою крові. Не всі хочуть їхати (через блокпости, – авт.), особливо чоловіки.

— До нього пускають?

— Так. Кожного дня мене пускають до нього в палату. Ми з Богданкою в лікарнях з першого дня. Я не працюю, готувала доньку до першого класу. Їй шість років. Залишити ні з ким. Знімаємо кімнату в гуртожитку сімейного типу. В Чернігів приїжджаємо, коли потрібно брати довідки для підготовки в школу.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з інтернету та сімейного архіву

Архіви записів

  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011
  • Листопад 2010