РУСЛАН ПОЛІЩУК, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КАРДІОХІРУРГ, СЛУЖИТЬ У ЗСУ СТАРШИМ БОЙОВИМ МЕДИКОМ

27.07.2023 | Війна, Здоров'я

«Весть» уже писала про 32-річного Руслана Поліщука, 36-річного Андрія Мохонька, 41-річного Олексія Присмицького, лікарів Чернігівської міської лікарні №2, які зараз на фронті. Та про 49-річного Ігоря Венгера, завідувача кардіохірургічним відділенням міської лікарні №2, який місяць відпрацював у Першому добровольчому медичному шпиталі імені Пирогова.

  1. Як потрапив

— Ви нині в стабілізаційному пункті ПДМШ (Першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова)? — продовжую  розмову з Русланом ПОЛІЩУКОМ, кардіохірургом.   

— Ні, я в ЗСУ (Збройних силах України). У квітні був у стабі (стабілізаційному пункті) добровольчого шпиталю. ПДМШ — це  формування, яке допомагає ЗСУ. Лікарі, охоронці, медсестри, кухарі — хто бажає, подають заявку на місячну ротацію. На роботі оформляють відрядження, що дуже рідко. Переважно керівництво змушує брати відпустку за свій рахунок.

— У вас було відрядження чи відпустка за свій рахунок?

— Відрядження. По приїзду Ігор Венгер, завідувач відділенням, зацікавився і захотів також поїхати. Воно так і працює. Хтось один з міста чи лікувального закладу побув, повернувся, ділиться досвідом — і запускає ланцюжок лікарів-волонтерів.

Моя дружина, Ганна Фесюра, анестезіолог, якраз в одній ротації, червневій, з Ігорем Венгером була. Він — у стабі, вона — анестезіологом в евакуації. Дружина повернулася, працює, як і раніше, у Чернігівській центральній районній лікарні. У нас, у другій лікарні, вона теж трудилася в березні 2022 року, коли районку сильно пошкодило (Чернігівська ЦРЛ на Бобровиці, ця околиця міста дуже побита в ході боїв).

24 лютого 2022 року ми з дружиною прокинулися о шостій ранку під обстріли в районі Ремзаводу. Подивилися, як люди з валізами виїжджають. Зібрали документи, мінімальний набір речей і відправилися на роботу, бо знали, що скоро привезуть поранених. Так воно й трапилося.

Я надавав допомогу в Чернігівській міській лікарні №2 як хірург загального профілю. Після звільнення області почав повертатися до планової роботи кардіохірурга. Та неодноразово натикався в соціальних мережах на пости, що хлопці гинуть через брак медичних кадрів на фронті. ПДМШ імені Пирогова організовує виїзд медичного персоналу безпосередньо в найгарячіші точки. Подав заявку і відправився лікарем-хірургом.

  1. Як лікує

Минув квітень, ротація закінчилась, я повернувся на роботу в Чернігів, але потреба у військових лікарях нікуди не поділась. Навпаки, вона кожного дня росте. Прикро, але медики також отримують поранення і гинуть. В одному з підрозділів не вистачало хірурга, і мені запропонували зайняти цю посаду. Так я вступив до лав ЗСУ. На даний момент (спілкуємося 19 липня ввечері) наш підрозділ виведений із зони активних бойових дій, чекаємо подальших розпоряджень.

Я пішов у ЗСУ не офіцером, а лікар в армії — це офіцерська посада. І тому мені потрібно поступово дослужитися до офіцера. Зараз я старший солдат на посаді старшого бойового медика. Після отримання звання молодшого сержанта мене переведуть на посаду тимчасово виконуючого обов’язки лікаря. І відправлять на курси офіцерів. Мій цивільний сертифікат хірурга мають підтвердити військові після курсів,  атестації.

— Руслане, ви не боїтеся, що вас уб’ють?

— Під Бахмутом про таке не думаєш, як не дивно. Треба швидко і точно працювати. На фронті є поняття — платинові 10 хвилин. Якщо в цей час боєць не отримає допомогу при важкому пораненні, його шанси зменшуються.

Кілька разів було — заносять хлопця і його серце зупиняється. Тут вступає в силу сортування. Рятуємо лише тих, кого можемо врятувати.

Одного разу були вільні я та анестезіолог. Біля нашого столу — молодий хлопець, котрого вже можна  записати як 200-го (загиблого). У нас є кілька секунд, щоб прийняти рішення.

Вирішуємо брати на стіл і реанімувати. Поки анестезіолог ставить центральний катетер та інтубує (переводить на штучне дихання), я проводжу непрямий масаж серця. 20 хвилин реанімаційних заходів, і під руками я відчуваю серцебиття, з’являється пульс.

Ми його стабілізуємо, перев’язуємо, і вже через 10 хвилин його виносять для транспортування в госпіталь, а він нам махає рукою.

— Серед повернених до життя були чернігівці? Чи документи ніхто не запитує?

— Чернігівці траплялися з легкими і середньої тяжкості пораненнями. На кожного заповнюється форма 100, де вказуються всі дані. Вони є у військовому квитку чи жетоні. Тому ми знаємо, хто і звідки.

  1. Про гроші

— Зараз вам зберігається заробітна плата в лікарні?

— Зберігається тільки вчителям і працівникам «Укрзалізниці». Усім іншим — на розсуд адміністрації. У нас, у другій міській лікарні, зберігається на період відрядження в організації типу ПДМШ, у разі мобілізації — робоче місце без заробітної плати. Кожна організація, якщо бюджет дозволяє,  може виділяти кошти мобілізованим працівникам, але це добровільно.

— Яка у вас заробітна плата?

— 20 000 у секторі (бойових дій) + премія 100 000.  120 000 гривень в місяць.

 

Тамара КРАВЧЕНКО

Пошук по сайту