Нічна атака на Чернігівщину: прильоти «Іскандерів» і шахедів

У ніч проти 25 травня в Чернігові та області пролунали потужні вибухи. За словами військових, це був наймасштабніший обстріл за останні кілька місяців. По області били всім, чим могли: КАБами, мінометами, дронами-камікадзе, артилерією, крилатими й балістичними ракетами.

Росіяни вдарили і по обласному центру. Перші вибухи від падіння шахедів чернігівці почули близько першої години ночі. Через пів години, з різницею сім хвилин, о 3.25 та 3.33, упали дві ракети. На підприємство на околиці Чернігова прилетіло кілька безпілотників та дві балістичні ракети «Іскандер М». Люди залишилися без вікон і з розбитими нервами.

Постраждала поліклініка та училище. Повикручувало вікна, посипалася стеля.

— На кухні заклинило двері. Викликали працівників ЖЕКу, — печалиться 51-річна Ольга ЛИСОГОР. Живе в гуртожитку на Кільцевій. — Не спали з сусідами з опівночі. Ховалися в коридорі. Підвал не облаштований зовсім.

Скаржиться на погане укриття й 29-річна Крістіна ГРИНЧЕНКО. Живе на вулиці Верьовки.

— Підвал у нас великий, але там не можна ховатися. Пісок, земля. Стіни пусті. Хтось поставив один диван. Хочеш посидіти — бери з собою стілець і сідай,  — обурена жінка. — А в будинку багато немовлят. Так з люльками і несуть діток у підвал.

— Нарахувала вісім вибухів після прильоту шахедів. Падали з інтервалом хвилин 10. За ними — дві ракети, — згадує Лариса ШАПОВАЛОВА. Проживає на вулиці Захисників України. — Ховалися з 14-річною онучкою в коридорі. Перелякалися страшенно. Дві ночі не могла заснути.

Як почало бахкати, повідкривали на провітрювання вікна. Та одне все ж повело. Не закривалося. Придавила та закрила. Шукатиму гроші зробити нове. Це вже вдруге. У 2022 році залишилася без вікон. Тоді за два балкони віддала 28 тисяч гривень і за чотири вікна 40 тисяч гривень. Думала, що ЖЕКи допомагати будуть, аж допомоги ніякої.

— Двері, вікна, балконні рами вибило, — перераховує 75-річна Валентина КУЧА. Живе на вулиці Коваленка. Її будинок постраждав найбільше. — У мене вилетіло скло на балконі. Дивом уламками не зачепило. Боюсь у квартирі знаходитися. Десь щось гупне, жахаюся.

Як упала ракета, я спала. Диван підкинуло, мене розвернуло. З ЖЕКу принесли тільки плівку. Толку від неї. Аби хоч скло дали. Плівкою забила. Не можна спати, заважає шум з дороги. Учора ввечері навіть телевізор не можна було дивитися, машини з вулиці «перекрикували».

В Андріївці Чернігівського району через атаку безпілотника «Гербера» горіли картопляні склади. Туди впало три безпілотники. Повністю або частково зруйновані: картоплесховище, контейнери, складська та польова техніка. Повністю знищені виробничі запаси, які перебували в сховищі. На підприємстві підрахували, збитки від обстрілу перевищують 50 мільйонів гривень.

По Ніжинському району також били російськими безпілотниками. Є руйнування на агропідприємстві, зокрема постраждала техніка. У селі Піски пошкоджені приватні будинки.

Уламки ракети впали біля будинку 72-річних Віктора та Ніни Бобрів. Ще у двох хатах повилітали вікна.

— Перелякалися всі сильно, але, головне, усі живі. Бахнуло о 3.18. Упали три уламки ракети, серед них — бойова частина. Відразу загорілось, викликали рятувальників, — згадує ніч жаху Валентина ОЛЕШКО, староста села Піски. — Уламки від ракети розсипалися навколо будинку пенсіонерів. Зачепило дах. Від вибухової хвилі повилітало скло у вікнах з дерев’яними рамами. Зачепило дроти. Були без світла. Уламки зачепили газопровід у двох будинках.

Допомогли постраждалим волонтери. Надали плівку та осб-листи, аби забити вікна.

У Мені через скид з БпЛА пошкоджений ангар з вугіллям.

На жаль, не без жертв. Минулого тижня внаслідок обстрілів Новгород-Сіверського району загинуло два чоловіки.

28-річний Олександр Пихтар з Хотіївки Семенівської громади. Відстань до кордону від села близько семи кілометрів. Працював на фермі, коли ворог скинув вибухівку з безпілотника. Помер на місці. Пізніше росіяни з артилерії атакували околиці самої Семенівки. Є руйнування.

67-річний Анатолій Циганок з села Камінь Новгород-Сіверської громади загинув на власному подвір’ї через артобстріл. Село —  менш ніж за 10 кілометрів від російського кордону.

29-річний Микола Галенок з прикордонного Грем’яча постраждав внаслідок атаки безпілотника типу «Молнія». Отримав поранення в голову та контузію. Від госпіталізації відмовився. У будинок, де проживав чоловік, прилітає не вперше. Не перше і поранення в Миколи. На початку травня йому уламками побило ноги. Також днями прилетіло і в будинок культури у Грем’ячі.

— Бахкає на прикордонні щогодини. Будинки горять щодня, — каже 23 травня Людмила КАРМАН, діловод Грем’яча. Її чоловіка 59-річного Василя Кармана поранило 31 січня у Грем’ячі. Міна зачепила ліву ногу. Того дня чоловік був у селі по роботі, працює електромонтером в «Укртелекомі».

— Минуло майже чотири місяці. Три дні тільки, як рани перестали сочитися. І досі на лікарняному, — печалиться жінка. — 30 травня на МСЕК, мабуть, групу інвалідності дадуть. Гіпс ще не зняли. На п’ятку дозволили ставати. Але  боляче.

* * *

Минулого тижня 255 обстрілів — 549 вибухів. Під ударом 34 села в чотирьох районах області.

«Закриваємо вікна в кімнатах, кухнях. Балкони залишаємо на пізніше»

— Найбільш постраждали будинки, які обслуговує наше підприємство, — каже Алла КОНДРАТЕНКО, начальниця відділу кадрів комунального підприємства «ЖЕК-10». — Коваленка, Кільцева, Верьовки, Захисників України, Левка Лук’яненка, Соборності, — перелічує вулиці. — Здебільшого посипалися вікна, повикручувало, повилітали рами. У квартирах та вікнах між сходами. Покосило металопрофіль. Здебільшого летіло скло з балконів та місцях загального користування.

Усі працівники нашого підприємства вийшли на роботу в неділю. Прибирали скло. Багато скла на сходах, біля будинків. Щоб ніхто не поранився.

Волонтери дали плівку. Але не всі згодні забивати нею вікна. Одні брали, інші не хочуть. Просять скло. У нас воно є. Коли замінюємо на металопластикові вікна в під’їздах, не викидаємо. Складаємо. Заміряємо, ріжемо, ставимо. Залучені всі: від плотників, покрівельників до сантехніків. Першочергово закриваємо вікна в кімнатах, кухнях. Балкони залишаємо на пізніше.

Не всі, але є мешканці, які допомагають нашим працівникам.  Даємо все необхідне. У під’їздах самі склять, прибирають. Бо ходять дітки. Чернігівці приносять старі вікна. А є такі, що вимагають терміново все засклити.

— Чи буде компенсація?

— Через «Дію». Усі пошкодження фіксуються. Обстежує комісія. Раніше складали акти. Зараз це все тільки державні виплати.

Ольга САМСОНЕНКО, Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Цей матеріал був підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Відповідальність за його зміст несе виключно ТОВ «Редакція газети «Весть» і вона
не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу