Не бачив сина з лютого

Головна » Війна » Не бачив сина з лютого

24.06.2022 | Війна

Казав три слова: «Жив. Все нормально». Далі зв’язок обірвався

Майже два з половиною місяці в російському полоні 36-річний Микола Грицик, чернігівець, лейтенант Національної гвардії. Разом з іншими нацгвардійцями Микола був на ЧАЕС, коли її захопили російські військові.

Микола одружений, є двоє дітей. Вдома на Новій Подусівці залишився тільки батько, 62-річний Микола ГРИЦИК. Дружина Аня з дітьми, шестирічною Євою та трирічним Іванком, виїхала до Ужгорода.

Микола Грицик-старший

Батько працює в охороні на ринку «Масани».

— Залишились ми вдвох з собакою. А я майже весь час на роботі. Прийду, пса погодую… — розповідає він. — Син останнім часом був командиром взводу Нацгвардії. Їх багато з Чернігова їздило в Славутич на роботу, щодня гуртувалися, добиралися машиною. Охороняли.

16 лютого їх підняли по тривозі о четвертій ночі, відправили до кордону з Білоруссю, в районі Чорнобильської зони. І я його з того часу не бачив.

— Часто їх так піднімали?

— Вперше. Тиждень добув, вже мали їх змінити. Телефонує: «Тату, я сьогодні міняться не буду. Заступаю на чергування на станцію начальником караулу». Попросив з дому речі передати: машинку підстригтися, щось переодягтися. Щоб хлопцями передав, хто їхатиме з Чернігова його міняти. Сала шматок передав йому, яблук пакет, — пригадує батько. — Це було 23 лютого. 24 мав би приїхати. Не приїхав. Російські війська зайшли на станцію.

— Як ви дізналися, що син в полоні?

— Перші дні три потому ми ще зідзвонювалися. Він невістці телефонував. В телефонній розмові нічого не розказував, тільки: «жив» і «все нормально». Три слова. Все.

Увечері 31 березня НАЕК «Енергоатом» із посиланням на співробітників Чорнобильської АЕС повідомила, що російські окупанти залишили територію станції і забрали з собою 169 нацгвардійців, які перебували в полоні з 24 лютого.

— Зараз з сином немає зв’язку, — зітхає Микола Іванович. — Я не знаю, де він зараз. Казали, спочатку всіх вивезли в Брагин (райцентр Білорусі). А потім розділили. Офіцерів повезли на росію.

Зараз я набираю його номер, визов іде. Потім каже, що в абонента недостатньо коштів для розмови за кордоном. Невістка і дочка мої вже й поповнювали йому, все одно. Але не відключений. Деякі поховали свої телефони, вони залишилися на станції.

— Як Миколу утримували на станції?

— Все тільки з розмов. Казали, 70 відсотків росіян більш-менш адекватних було, а 30 — відморозки. Вранці підйом, ведуть всіх в актовий зал. Об 11-ій якоїсь каші дадуть. І сидять там до вечора. Потім знов каша і отбой.

За словами Міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського, полонених нацгвардійців утримували в підземеллі, без світла, без можливості нормально спілкуватися. Забрали всі засоби зв’язку.

Олена Гобанова, фото автора