Михайло Загуменний врятував двох побратимів, а сам загинув

Головна » Війна » Михайло Загуменний врятував двох побратимів, а сам загинув

18.10.2024 | Війна

Біля домовини: племінники Михайла Загуменного: Ілля, Меланія та Матвій. Нахилилася Валентина Загуменна, мати

Третього вересня у Катерининській церкві відспівали 40-річного Михайла Загуменного, чернігівця. Працював на підприємстві з виготовлення зоотоварів «Колар». З травня 2022 року пішов служити.

— На роботі вручили повістку. В учебці вибрав собі посаду стрільця-санітара військової частини А4349, — печалиться 42-річна Ніна ЛЕВЧЕНКО, рідна сестра. — Міша завжди ретельно ставився до свого здоров’я, вживав корисну їжу — зелень, горішки, мед, тільки домашні страви. Свинини не їв. Любив природу і тишу, медитувати. Не палив, зовсім не вживав алкоголю. Навіть на фронті не їв зі спільного котла. Купував собі окремо те, що любив. Шуткував, що доживе до 100 років. Мав позивний «Андреналін».

— Де воював Михайло?

— Брат був скритний. Де був, де воював — нічого не розповідав. Коли дзвонив мамі, завжди заспокоював, що все добре, — каже сестра. — Брат вів щоденник і періодично всі думки вкладав туди. Воював у Федорівці та Часовому Ярі, Донеччина. Потім на Харківщині: Липці, П’ятницьке, Шипувате, Куп’янськ, Хатнє. Був двічі у відпустці, — перегортує блокнот із записами брата. — З мамою і племінниками Михайло тримав зв’язок постійно. Був медиком. Витягував з поля бою поранених та полеглих побратимів.

20 серпня подзвонив мамі і сказав, що йде на завдання. Мав повернутися 2 вересня. Просив вислати теплі речі. 24 серпня мені було не по собі. Текли сльози. Трусило, тремтіли руки і ноги. А за три дні додому принесли похоронку. Брат загинув 24 серпня біля села Макіївка Луганської області. Тоді якраз, коли мені було погано.

Командир сказав, що під час мінометного обстрілу брат виніс з поля бою двох «трьохсотих» і одного «двухсотого». Тіло горіло. Міша потушив і встиг забрати трохи ближче до своїх позицій. А сам не врятувався. Прилетіла чергова міна. Загинув на місці. Побратимам вдалося забрати його тіло в ніч на 25 серпня. Привезли у Чернігів 30 серпня. Нам було принципово, щоб відспівували саме в Катеринці, українській церкві. Тому довелося чекати декілька днів. У неділю не відспівують. У суботу і в понеділок були вже зайняті дні, відспівували інших воїнів.

Своєї родини Михайло Загуменний не створив, дітей не мав. Але обожнював племінників: 14-річного Іллю, десятирічного Матвія і семирічну Меланію. Поховали біля батька в селі Андріївка Михайло-Коцюбинської громади.

Михайло Загуменний врятував двох побратимів, а сам загинув

Пошук по сайту

Категорії

Архіви записів

Інші публікації категорії