Міни: протипіхотна відриває руку, ногу. Від протитанкової і в мішок не зберуть.

Як вони виглядають і що робити, коли знайшов

Любов Бондаренко з конваліями, які назбирала в лісі

68-річна Любов БОНДАРЕНКО з Красного Чернігівського району на Центральному ринку Чернігова продає букети конвалій, щавель. Збирала їх біля села в лісі, де проходили активні бойові дії.
— У моєму віці вже не страшно, — жартує. — У Красному орків не було. Над нами все перелітало.
Букет конвалій продає за 50 гривень, коли торгуються, віддає за 40. Пакетик щавлю — 10 гривень.
— У мене торба велика, — розповідає про свій товар. — Їжджу велосипедом за п’ять кілометрів від Красного. Два-три дні збираю. Проводжу в лісі від двох до чотирьох годин. Як тільки тепло стало, так і квітка пішла, розкривається швидко. Привожу додому, діти компонують, і на базар.
Далі будуть гриби, ягоди. І я, і люди підуть до лісу. Бо треба заробляти копійку.

І підуть же. Хай кожен такий похід пройде благополучно, щоб усі поверталися додому живі і неушкоджені.
А ми розкажемо, які протипіхотні та протитанкові міни можуть бути в лісах під Черніговом.

1. «Лепесток»

«Лепесток»

— Найпопулярніша в нас — ПФМ-1С, протипіхотна фугасна міна, у народі — «Лепесток», — пояснює 29-річний Вадим ФРОЛОВ, старший лейтенант, командир інженерно-саперної роти групи розмінування 8-го навчального чернігівського центру Державної спеціальної служби транспорту (по-старому — ж/д полк). 19 грудня минулого року розміновував село на Херсонщині, підірвався на протипіхотній міні. Відірвало частину правої ноги. Зараз Фролов ходить на милицях, чекає на протезування в Польщі, за державною програмою. Читає лекції військовим, саперам. — «Лепесток» зеленого або коричневого кольору, залежно від пори року. Десь п’ять на п’ять сантиметрів, невелика. Як тільки на неї «лягло» три-чотири кілограми — вибух. Жахнути може навіть від нагрівання на сонці.
Уламків небагато. Але вибуховою хвилею відриває стопу, кисть руки. Швидкість вибуху — шість тисяч метрів на секунду. Усе відбувається миттєво. І кінцівка опиняється в десяти метрах від тіла. А може і зовсім розірвати. Грубо звучить, але виходить суповий набір.

2. «Медальйон»

«Медальйон»

— Ще є «Медальйони» — ПОМ-2, протипіхотна осколкова міна, — продовжує Фролов. — У нього є датчики, зазвичай тонкі капронові нитки оливкового кольору. Якщо до них доторкнутися, зачепити, спрацьовують. «Медальйон» встановлюють на землі або на рівній поверхні. Підривають дистанційно. Через деякий час він може самоліквідуватися, вибухнути самостійно.
Є ПМН-2. Протипіхотна фугасна. Діаметром, як кавове блюдце. За кольором ці міни теж коричневі або зелені. Посередині чорний хрестоподібний датчик, який при натисканні спрацьовує. Ця міна не може самоліквідуватися.

3. Розтяжки

Гранати Ф-1 (зліва) та РГД-5

МОН-50, протипіхотна осколкова міна

— МОН-50, протипіхотна осколкова міна спрямованого ураження, керована. Зелений прямокутник трохи вигнутої форми, на двох ніжках. 20 на 15 сантиметрів. Чіпляють на розтяжки. Така міна може бути прикручена до дерева. Зачепив ліску — вибухне. Нашпигована невеликими кульками, роликами, що залиті епоксидною смолою. Під час вибуху все це розлітається в радіусі 20 метрів.
Трапляються гра­нати на розтяжках (лісках, нитках): РГД-5 (ручна граната дистанційної дії), Ф-1 («Лимонка», іноді називають «Ананас»). Зазвичай гранати олив­кового кольору. Росіяни їх фарбували з балончиків у різні кольори. Під місцевість. Розтяжку помітити дуже важко, особливо, коли простояла рік. Її роблять з рибальської ліски, мононитки зеленого кольору.
Люди чомусь думають, що розтяжки встановлюють на рівні колін. Коли йдуть лісом, голову опускають униз і вся увага направлена на те, куди ступаєш. А розтяжку можуть встановити на рівні зросту людини. По пояс, на рівні плечей.
Техніці ці розтяжки не нашкодять. Якщо зачепити автівкою, повибиває скло, уламками проб’є двері, корпус. Якщо зачепить людина, уламками може пошкодити очі, тіло. Можна померти від больового шоку.

4. Протитанкові

Протитанкова ТМ-62

— ТМ-62. Протитанкових мін розкидали дуже багато. І, мабуть, найбільше підривів саме на них. Якщо на таку міну наступить худа людина, тварина, може не здетонувати (ще один аргумент, чому важливо бути худим☺. — Авт.). Відсотків 70-80, що виживеш. Для вибуху потрібна вага десь 120 кілограмів. Бо міна розрахована на знищення саме техніки. Автівка наїде — вибух.
— Буває, що на протитанкових підриваються і худі.
— Це якщо до міни прикріплена пастка. Під протитанкову кріплять протипіхотну. Людина на неї наступає, і бум! (при натисканні навіть вагою три-чотири кілограми). Або якщо взяти в руки.
Важить міна сім кілограмів. Нашпигована тротилом або морською сумішшю (у складі гексоген і алюміній). Після вибуху — борщ по всій траві. Навіть у пакет нічого не збереш.

5. Дитячий ведмедик з вибухівкою!

Касетний елемент від «Урагану»

— Під час активних воєнних дій навколо Чернігова в центрі міста, біля «ЦУМу» (колишня «Дружба», «Мегацентр») на проспекті Миру хтось «хороший» поставив м’яку іграшку. Коричневого невеликого ведмедика. Він був нашпигований вибуховою речовиною.
Такого дуже багато знаходять там, де орки базувалися. Дитячі машинки, іграшки. Знаходили вибухівку в коробках з-під їхніх сухпайків. Навіть у простій непрозорій запальничці може щось бути.
У лісах-полях лежать касетні елементи з «Ураганів» 9Н210. Довжиною 20 сантиметрів, шириною шість. В одному боєприпасі 30 касет. Ними росіяни постійно обстрілювали Чернігів. Може в будь-який момент вибухнути.

Дзвоніть 101 або 102

Якщо побачили пі­дозрілий предмет, треба одразу телефонувати в ДСНС — 101, або 102 —поліції. У цей час завдання цивільного — якось позначити місце, де саме лежить той предмет. Можна покласти тканину, кольоровий пакет, аби вибухотехніки швидко знайшли біду, а не блукали лісом.

Пес Патрон забороняє!

— Зараз відомий чернігівський пес-розміновувач Патрон у відрядженні на сході України, — говорить 38-річна Ірина ЩУКІНА, речниця ДСНС в області. — Під Черніговом Патрон розмінував лише ті території, що були критично необхідні. Населені пункти, щоб люди могли повертатися в свої будинки. Автодороги, лінії електропередач. Частина області відмаркована і залишається небезпечною. Тому пес Патрон категорично забороняє ходити до лісу, особливо біля тих населених пунктів, де були російські війська.

Знищили майже 52 тисячі

— Навіть там, де ділянки були обстежені вибухотехніками, можуть залишитися вибухонебезпечні речі, — застерігає 44-річний Олександр ІВЧЕНКО, речник ДСНС в області. — Після деокупації сапери ДСНС знищили 51 тисячу 695 боєприпасів. Було 4623 виклики від місцевих жителів та підприємств щодо виявлення і знешкодження. Обстежено 39 тисяч 722 гектари територій. До виконання робіт зараз залучено 20 чоловік особового складу. Допомагали співробітники ДСНС з інших областей.

1 жовтня 2022 року в лісі біля Шестовиці «ВАЗ-2101» підірвався на протитанковій міні. У машині було четверо: 44-річна Тетяна і 45-річний Ігор Мекшуни з Киїнки і 50-річна Олена та 55-річний Анатолій Борисенки. Планували копати картоплю, завадив дощ. Друзі вирішили поїхати в ліс по гриби. Фрагменти тіл Олени та Анатолія довго шукали. Від Тетяни знайшли лише руку. Ігоря викинуло з машини, він був майже цілим.

4 квітня в Янжулівці на Семенівщині поховали 44-річного Віталія Рамуся та його сина, 26-річного Артема Кирієнка. На своїй «Ауді» вони поїхали за село і натрапили на протитанкову міну ТМ-62.

23 травня біля Хрінівки на Сновщині підірвалися 53-річний Володимир Горенок та 46-річний Юрій Чернявський. Одна із версій: чоловіки пішли за село, побачили протитанкову міну ТМ-62, хотіли її забрати. Металолом же. Узяли в руки, підняли. Міна вибухнула. Горенок загинув на місці. Чернявський у лікарні.

12 серпня минулого року 63-річна Катерина Журко в лісі біля Золотинки Чернігівського району натрапила на розтяжку. У руках вела велосипед з корзиною грибів. Ступила і почула тріск біля сосни. У тілі жінки медики нарахували більше сотні дрібних уламків, більшу частину не діставали.

2 січня в хірургічне відділення Чернігівської районної лікарні привезли 59-річного Сергія Новика з Кархівки Михайло-Коцюбинської громади. у руках розірвався запал від ручної гранати Ф-1. Металеву трубочку з колечком довжиною п’ять сантиметрів побачив у центрі села біля магазину. Поклав у кишеню, приніс додому. У чоловіка були осколкові поранення рук, на лівій руці ампутували два пальці.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора та з інтернету

Вадим Фролов чекає на протезування і розповідає майбутнім саперам про міни. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ