Костянтина Антонова, молодшого сержанта, убив Володимир Кулик, командир
Розголосу цій історії надала «Весть»

Костянтин Антонов
47-річного Костянтина Антонова, чернігівця, знайшли у військовій формі, без документів, закопаного біля гончарівського полігону. У нього були численні внутрішні травми грудної клітки та шиї.
Пропав у кінці вересня 2023 року під час військових навчань. У червні минулого року біля Гончарівського лісники побачили могилу.
Викликали поліцію, розкопали. Знайшли банківську картку. На ній було написано: Антонов. Чотири місяці рідні чекали підтвердження ДНК-експертизи.
Тим часом Антонова оголосили сзчшником.
СЗЧ — самовільне залишення частини.
Це стало ударом для 78-річної Ніни Іванівни та 80-річного Олександра Федоровича, батьків Костянтина, і сестри Марини.
Вони найняли адвоката, він писав до військової частини А4980. Безрезультатно.
Розголосу цій історії надала наша газета. Текст, опублікований у «Весті», передрукували інші місцеві медіа, всеукраїнська «Газета.юа»

Батьки й сестра були впевнені, що Костянтин — не втікач.
«Весть» звернулася з запитом до Михайла Блажка, керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. До ДБР. Ми запитували, чи провадиться розслідування в цій справі? Адже на тілі стільки травм.
Після наших звернень сестрі Марині ШЕВЦОВІЙ подзвонив слідчий. І сказав, що вона може ознайомитися з матеріалами справи. Антонова вбили, підозрюваного затримали, він у СІЗО. Це було як грім з ясного неба. Родина нічого не знала вісім місяців.
— 11 жовтня дозволили ховати брата. І тільки в грудні нам стало відомо, що вбивцю затримали під Краматорськом ще у вересні, доставили в чернігівське СІЗО, — поділилася Марина Шевцова. — Слідчий сказав, маємо право ознайомитися з матеріалами справи, яку передають до суду. Два томи.
6 січня в Чернігівському районному суді було перше підготовче засідання у справі про вбивство бійця. На лаві підсудних — 50-річний Володимир КУЛИК. Військовий з міста Лохвиця Полтавської області. Він був командиром Антонова.
— Вину визнаю частково, — відповів Кулик на запитання Владислава Кухти, судді, голови Чернігівського районного суду. — Умислу вбивати не було.
На судовому засіданні допитали потерпілих — батьків Костянтина Антонова.
— Додому син приїздив майже кожні вихідні, — розповіла Ніна Іванівна. — Одного разу я помітила, що в нього ребра сині. Розбита губа. І якісь сліди на шиї. Запитала: «Що це?» «Це ми тренувалися, бігали в лісі. Це віддача була від автомата». Ніколи ні на що не жалівся. Бо тато в нас військовий, афганець.
Коли Костя зник, ми зверталися до військкомату, поліції. Нам сказали, що він не з’явився на шикуванні і його оголосили сзчшником. Не вірили в це. Мені шкода матір підсудного. Бо в неї син — вбивця. У його дітей батько — вбивця.
— Хочу звернутися до батьків молодшого сержанта Костянтина, — відповів матері Володимир Кулик. — Прошу вибачення за те, що сталося. Смерті йому не бажав. Конфлікт того вечора в нас був. Я його побив.
Цей конфлікт був з першого дня його приходу в наш підрозділ. Про що знало командування. Кажу, як батько, як дядько, як дід. Як ваш чоловік-афганець. Мій перший бій відбувся понад 30 років тому. Я відвоював грузинсько-абхазький конфлікт. З 2022 року теж воюю.
— Мій син, отримавши повістку, не сховався і не втік, — сказав Олександр Антонов, батько, військовий льотчик, підполковник запасу. — На цьому його бажання захистити честь і незалежність країни закінчилося.
Вісім місяців ми були сам на сам зі своєю бідою.
Батьки звернулися до судді, аби не бути присутніми на наступних засіданнях. Яку міру покарання винесуть — на розсуд суду.
За показами свідків, вбивство сталося 22 вересня 2023 року. Хлопці жили в наметі: 12 чи 14 чоловік. Зокрема Антонов і Кулик. Один зі свідків пояснив, що Кості не було на вечірньому шикуванні. Приїхав з запізненням. Є свідчення таксиста, який його віз. Антонов зайшов у намет. Кулик теж. Був п’яний. Почав кричати, що він криса, здав його.
— Скоріш за все, брат поскаржився керівництву на Кулика. Бо він бив його, і не раз, — зітхає Марина Шевцова. — Наступного дня після вбивства цей же Кулик сказав, що Антонов забрав свої речі і покинув частину. Перший слідчий, який розслідував цю справу, навіть не запідозрив, що командир бреше.
Володимиру Кулику за умисне вбивство загрожує від семи до 15 років позбавлення волі. Він раніше судимий. У 2012 році за статтею 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження». Звільнився умовно-достроково у 2017 році. Працював охоронцем у фірмі «Скінс».
У вересні 2021 року судили за статтею 125 ч. 2 «Умисне легке тілесне ушкодження». «16.08.2021 року приблизно о 23.00 годин Кулик, знаходячись у житловому будинку, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, тримаючи в лівій руці молоток-цвяходер, наніс потерпілому тупою стороною молотка один удар в ділянку правого плечового суглоба, один удар у ділянку передпліччя правої руки та один удар тупою стороною молотка в ділянку стегна правої ноги. Наніс ще один удар гострою стороною молотка-цвяходера в ділянку стегна правої ноги ОСОБА-5», — написано у вироку Лохвицького районного суду. Тоді Кулик сплатив штраф 1700 гривень.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з сімейного архіву родини Костянтина АНТОНОВА
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (719)
- Війна (248)
- Перехрестя (178)
- Політика (90)
- Кримінал (86)
- Здоров'я (73)
- Заєдісь! (58)
- Довоєнне (45)
- Весілля (29)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (26)
- Земля (20)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)