Ігор Патенко, виробник кормових дріжджів, отримав премію від «Форбс»
Головна » Війна » Ігор Патенко, виробник кормових дріжджів, отримав премію від «Форбс»
28.08.2024 | Війна
Підприємство «Поліссякорм», що біля ТЕЦ у Чернігові, пережило прильоти. Й виграло премію від журналу «Форбс» — 200 тисяч гривень.
23 серпня, 10-та година ранку. На підприємстві ТОВ «Поліссякорм» 55-річного Ігоря ПАТЕНКА привідкриті ворота. В цеху гуде обладнання. Щось мелеться, сиплеться. Пахне борошном, комбікормом. Видно мішки з продукцією.
Ігор Патенко, власник «Поліссякорму»
— Це — висівки проса, — пояснює 32-річний Сергій ПОЛОНСЬКИЙ, працівник. — Підприємство випускає кормові дріжджі. Вони як пробіотик для тварин. Сприяють виробленню корисних бактерій у шлунку під час травлення. Птиця, бички та інша худоба добре їдять, набирають вагу. А птиця ще й добре несеться.
Підприємство Ігоря Патенка співпрацювало з птахофермою в Чорнобаївці. Це село на Херсонщині, де тривали важкі бої з рашистами. У Чорнобаївці був аеродром. І найбільша птахоферма. Не тільки в Україні — в Європі. Птахи згоріли живцем. Плавилося пір’я, обсмалилися тушки. Смерділо паленим, смертю.
Ігор Патенко досі згадує це з болем. До створення свого підприємства був заступником директора на птахофабриці в Хмільниці біля Чернігова. Сфера птахівництва рідна. З його слів, до великого вторгнення, до 24 лютого 2022 року, дев’яносто відсотків продукції «Поліссякорм» реалізовував на внутрішньому ринку. В Україні. У тому числі в Чорнобаївці.
А після війни дев’яносто відсотків за кордоном. І лише 10 — в Україні. Потихеньку вони відновлюють той «острівець», де можна продати свій товар.
Європа хоче красивої упаковки. Тож доводиться працювати й над цим. Та бачення перспектив прийшло далеко не відразу після облоги.
«Поліссякорм» — біля ТЕЦ. Рашисти хотіли знищити теплоелектростанцію. І все, що навколо. У березні 2022 року на «Поліссякорм» посипались снаряди з «Градів», лупила арта, ракети. Дах цеху пробило. Нові пластикові вікна повилітали. Котельня зруйнувалася. Щитки електропостачання поплавилися. Продукція, готова до відправки, попеклася.
У кабінет Ігоря Патенка теж був прильот. Перекриття провалилося. Посипалося скло з вікна. Крісло біля столу засипало цементом, уламками.
— Бойове крісло. Я його забрав із собою, — каже керівник. Крісло стоїть біля столу в новому офісі. Не своєму й навіть не орендованому. Офіс, каже підприємець, просто в користуванні. Світ не без добрих людей.
У колишньому кабінеті висів годинник. Не зупинив хід навіть під час прильотів. Його теж Ігор Патенко забрав у новий офіс.
Не тільки прилади були стійкими.
Ніхто з працівників «Поліссякорму» не покинув колектив. Підприємство запрацювало майже відразу після облоги.
В буквальному сенсі.
Розбирали своїми силами завали. Розчищали згарища. Навіть через два-три місяці після обстрілів жевріло вугілля, тліло дерево.
Потихеньку запустили виробництво. Отримали допомогу від чернігівського центру зайнятості. 250 тисяч гривень. І зрозуміли: можна шукати фінансування. Несподівано знайшли від «Форбс Україна». Вітчизняної версії американського ділового тижневика «Форбс». Грантова програма «Незламний бізнес», започаткована ним, реалізується за підтримки онлайн-казино. 200 тисяч гривень — це небагато. Як виробити та навантажити машину продукції. Але це допомога й стимул.
— Не був на врученні премії в Києві, — каже Ігор Патенко. — А от своїх працівників преміював.