Хотів доньку, отримав дві. Ще й синочка. Трійнята підростали у бомбосховищі чернігівського пологового

15.07.2022 | Війна
Хотів доньку, отримав дві. Ще й синочка. Трійнята підростали у бомбосховищі чернігівського пологового

Олена Ярмоленко з трійнятами

34-річна Олена ЯРМОЛЕНКО лягла на збереження до чернігівського пологового будинку. Третя вагітність. Та ще й трійня. Аж тут почалося російське вторгнення.
— Кесарів розтин був запланований на 34-му тижні, на початок березня. Однак малеча вирішила з’явитися на світ 26 лютого, на тиждень раніше. Можливо, я багато хвилювалася, і почалися перейми. Лежала на збереженні з 26 тижня. Почувалася добре, але через багатоплідну вагітність вирішили перестрахуватись. Я з села Степанівки колишнього Борзнянського, а тепер Ніжинського району. Спочатку була у Ніжині. Періодично болів живіт, і тому вирішили перевести мене до чернігівського пологового, — згадує Олена Ярмоленко. — Народжувала в операційній. Лікарі оточили мене і почали готуватись до кесаревого. Страшно. Лягаю на стіл, а на вулиці ще більше і гучніше бахкає з усіх сторін. Робили епідуралку (епідуральну анестезію, анестетик вводиться в хребет, чим досягається блокада нижньої частини тіла. Біль не відчувається, а жінка при свідомості – Авт.). Я переживаю, а як мені тікати з палати, якщо треба буде. Ноги ж не йдуть.
Я відчувала біль, як мене різали і діставали першу дитинку. Лікарі трохи поспішили, не повністю подіяла анестезія. Але гупали обстріли і не було часу чекати.
Дітки народилися близько третьої години ночі. Кіра найменша – 1820 грамів, Дарина трохи більша –1900 грамів, Дмитро – 2040 грамів. В бомбосховище перевели близько дев’ятої години ранку. Бо почався черговий обстріл. Через екстрені пологи, та ще й уночі, чоловік доїхати до мене не встиг. І не пустили б у комендантську годину через блокпости.
– Що було в бомбосховищі? Як довго ви там сиділи з малечею?
– Спочатку було не страшно і не холодно, багато людей та персоналу. Потім пропало світло, лампа, під якою грілися діти, не працювала. Малі були у звичайному ліжечку для немовлят, лампа була прикріплена над ним. Телефонним ліхтариком користуватись забороняли.
– Чому?
– Старша медсестра попросила не вмикати, щоб «не знайшли нас і не підірвали». Витяжка в бомбосховищі не працювала. Злякалася, як нагодувати дітей, як зігріти їх. На ранок Кіруся захворіла. З’явилися сопельки. Нас виписали 8 березня. У бомбосховищі ми провели десять днів. Але додому поїхати не виходило, бо навколо Чернігова ще стояли окупанти. Провели три дні у центрі «Відродження» у підвалі. Там було світло, тепло, вода.
Для Олени це другий шлюб. Разом з 37-річним Юрієм, чоловіком, і двома синами: 13-річним Максимом і 10-річним Артемом живуть у селі Степанівка. До декрету Олена працювала продавчинею. Її чоловік водій у агрофірмі «Дружба-Нова».

Артем і Максим Ярмоленки

— І перший, і другий раз хотіла дівчинку. Не вийшло. Вирішила, третя точно буде донька. Якось особливо не готувались і не вираховували. Просто дуже хотіли саме дівчинку. У мене старші сини від першого чоловіка. У Юри не було дітей. От одним разом і відстрілявся. Хотів доньку, отримав дві та й ще сина-спадкоємця на додачу 🙂 , — посміхається Олена. — Ні в нього, ні в мене у родині двієнь і трієнь не було.
Коли завагітніла, передивлялися з чоловіком в інтернеті статті і відео на цю тему, наткнулись на трійню. І посміхнулися. Юра ще сказав уголос, мовляв, як це не просто няньчити відразу стільки діток. І як напророчили собі.
— Вам відразу сказали, що буде трійня?
— На 12 тижні вагітності пішли у Ніжині до гінеколога на плановий огляд. Мене хвилювало, що живіт був надто великий на такому терміні. Хоч я і маленька, 50-55 кілограмів важу, за старшими синами живіт з’являвся лише на шостому-сьомому місяці. І напросилася на УЗД. Узіст відразу припустив, що там двійня. А я ще йому заперечила, що не може такого бути. Тільки притулив апарат і вигукує: «Точно, двійня!». Довго водив по животу. Вимірював їх вагу. Аж знову: «Не може бути! Третя дитина тут є, чи не третя. Що це може бути?». Я лежу в шоці, мову відібрало. Ще не відійшла від новини, що в мене двійня. А лікар вже третю дитину знайшов. 🙂 Медсестра дзвонить іншому лікарю-узісту, запрошує в кабінет і каже: «Приходь, тут дітей порахувати не можемо». Прийшов другий лікар. Знайшли усіх трьох. І далі по животу водять, ще шукають. Так довго це було, я вже думала, ще й четверте знайдуть.
— Близнюки є в трійні?
— Ні, усі різні. Наступного дня поїхали до Чернігова на контрольне УЗД. І лікар відразу сказав, що знає, хто у мене в животику. І як я не просила, не розказав. Мовляв, прийде час, на 20 тижні скаже. «Хоч одна дівчинка є?» — допитувалась. «Є», — єдине, що видавив лікар. І вже згодом порадував, що буде хлопчик і дві дівчинки.
— Старші сини теж просили сестричку, а отримали цілу команду. Допомагають няньчити?
— Так. Перше, що спитали: «А чого так багато?». Тішать малечу з задоволенням. Ніхто їх не змушує. Ревнощів немає. Але бачать, коли я цьомаю маленьких, підбігають і підставляють свої щічки.
— Окрім синів і чоловіка є ще няньки?
— Моїх батьків, на жаль, давно вже немає. Живемо з батьками чоловіка. Бабуся, по можливості, допомагає няньчити. В майбутньому плануємо переїхати своєю великою родиною в інше село. В Степанівці немає ні садочку, ні школи.
26 травня малечі виповнилось три місяці. Поки розмовляємо, у візочку хтось подає голос.
— О, Дімка прокинувся, — навіть не дивлячись у візок, каже Олена. — Він у нас найголосніший. Любить підспівувати йому Даша. Жартома називаємо їх «Хор Ярмоленків». Кіруся спокійна. Плаче тільки по ділу. Три місяці пролетіли швидко. Кіра і Дімка вже важать по п’ять з половиною кілограмів. Дашулька трохи відстає – чотири кілограми сто грамів. На минулому тижні усім трьом зробили щеплення.
Спочатку будильник заводила, щоб їх годувати. А зараз вже не треба. Варто одному нявкнути, усі хором потім співають. Стараємося, щоб спали і їли усі троє в один час. Одночасно змінюємо підгузки, купаємо тощо. А руки ж дві. Чоловік жартує, що треба вже і ноги тренувати, щоб вміти хоча б заколисувати. Бо коли він на роботі, я не встигаю. Буває часто так, двох годуєш, а третє собі нявкає.
Годую сумішшю. Боролися за грудне молоко, але не вийшло. Груди були немов камінь. На дві доби треба одна банка і пачка підгузків. 50 штук. Дякуючи волонтерам і колективу пологового, нічого з цього ще не купувала. Усе нам надали безкоштовно відразу. Не забувають про нас й досі. 28 травня знову привезли нам підгузки і суміш. Підтримка від персоналу пологового будинку постійна.
— А за самі пологи платили?
— За увесь час перебування жодної копійки. Хоча, поки лежала у пологовому, розмірковувала, що, може, мільйон мені треба буде за це віддати, — жартує Олена. — Три дні дітки лежали в реанімації. Погано самостійно їли. Через зонд. День на третій побачила, як вони його смокчуть. Вирішили спробувати дати через пляшку їм суміш. Дімка перший став гарно смоктати. А там і дівчата за братом підтягнулися.
Додому поїхали 11 березня. Чоловіка до нас пропустили на блокпосту лише з третього разу.
— Виплати вже отримали?
— Ні. Зараз збираємо документи.
— Що ще потрібно для малечі?
— Візочок для трійні було важко знайти в Україні. Волонтери привезли нам його з Польщі. Ліжечка знайшли у родичів.
З речей потрібні пелюшки, повзуни. Верху вистачає, а от з низу повиростали. Немає і комоду або шафи, куди складати речі. На майбутнє треба стільчики для годування. А так наче усе інше вже є.

* * *

Всього за час облоги у Чернігові народилося 127 немовлят. З них дві трійні і дві двійні.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото надане родиною Ярмоленків

Архіви записів

  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011
  • Листопад 2010