Драмтеатр: рік після прильоту «Іскандера»

Головна » Війна » Драмтеатр: рік після прильоту «Іскандера»

29.08.2024 | Війна

20 та 21 серпня в чернігівському драмтеатрі імені Шевченка була прем’єра. Вистава «Молочайник». Авторка п’єси — 43-річна Оксана Гриценко, журналістка, драматургиня. Режисер-постановник — 63-річний Андрій Бакіров, художній керівник театру.

Всі ролі у виставі жіночі. В кінці травня до драмтеатру прийшли працівники військкомату. Мобілізували акторів, технічий персонал.

— Коли ми втратили частину чоловічого складу, стало питання, як далі жити, — каже Андрій БАКІРОВ. — Виникла ідея поставити сучасну п’єсу «Молочайник». Трагікомедія на дві дії. Вона мене зацікавила, бо там грають тільки жінки.

Події розгортаються в селі Кавунівка на Херсонщині в період російської окупації. Авторка створила сучасну легенду про «Молочайника» (це демон-захистник, – авт.). Присвячуємо виставу нашим театральним хлопцям, які пішли боронити країну. Тим, хто поклав життя. Тим жінкам, які роблять вклад в справу перемоги.

— Що буде з виставами, в яких задіяні мобілізовані актори, які вже служать?

— Є актори, в яких або бронь, або ще не підлягають мобілізації, або вже не підлягають. Всі говорять про акторів, а в театрі залишився один звукорежисер, один освітлювач, один монтувальник. Без технічної підтримки ми мало що самі можемо зробити.

Мріємо і сподіваємося, що театральний сезон відкриємо в кінці вересня.

— На сьогоднішній день чоловіча присутність на будь-якому підприємстві — не просте питання, — додав Сергій МОЙСІЄНКО, директор облмуздрамтеатру. — Ми — незламні. Після ракетного удару не впали духом і після мобілізації не склали руки.

Російський «Іскандер» прилетів по драмтеатру 19 серпня минулого року. На виставку дронів. Загинули семеро людей.

— Відновлювати приміщення драмтеатру нам допомагали три фонди, — сказав про ремонт Сергій Михайлович. — Фонд «Допомоги Україні», фонд «За сильну Україну», Агентство міжнародної технічної експертизи «Expertize France».

В рамках грантових програм ремонтні роботи в театрі повністю закінчили. За гроші у мене не питайте, вони через мене не проходили, до них навіть не торкався. Відновили прохідну галерею, глядацьку залу. Була заміна вікон, дверей. І консервація даху.

Отак виглядав драмтеатр після прильоту

— Де люстра з глядацької зали?

— В кімнаті №56. Розібрана, складена у мішки. Чекає реставрації. Збираємося провести протиаварійні роботи над паркетом.

Працюю над тим, щоб розширити укриття. Пам’ятаєте, було театральне кафе? Хочемо його прибрати, зробити косметичний ремонт. Потрібні гроші на проєкт реставрації театру, 350 тисяч гривень.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки та з інтернету