Анжелі Малоєд із Семенівки уламок російського снаряда попав в обличчя. Попереду операції

7.12.2023 | Війна

Анжела Малоєд після переведення з реанімації у щелепно-лицеве відділення

32-річну Анжелу МАЛОЄД, якій уламок російського снаряда понівечив та поламав кістки обличчя, виписують з лікарні. Нарешті побачить синочка, чотирирічного Назарчика, за яким дуже скучила. Перебування з родиною буде недовгим. Тиждень відпочинку після попередніх операцій і знову в лікарню, під скальпель.
Про цю жінку з невеликого села Газопровідне біля Олександрівки, що на Семенівщині, газета «Весть» писала в номері за 7 грудня. Газопровідне, як і Олександрівка, близько до кордону з росією. Але настільки масивний обстріл села був уперше: обстрілювали прицільно упродовж години. 37 прильотів. Один з них — у двір 52-річної Алли Полюшко, матері Анжели. Родина саме була біля хати, у дворі. Найбільше дісталося Анжелі. Уламок пробив ніс і вийшов через щелепу справа. Інший застряг у плечі.
У понеділок, 18 грудня, Анжела ще в палаті відділення щелепно-лицевої хірургії обласної лікарні. Уже без трубок, без тампонів у прооперованому носі. Жінка встає, ходить. Права рука тримається на пов’язці, у бандажі. Уламки дістали, кістка зростається. Може говорити, хоча рот ще ледь відкривається — там накладена шина, якою скріпили роздроблені кістки. Їсть тільки рідку та перетерту їжу. Зі щелепою, як і всією порожниною рота справа, біда. Немає кістки. Щоб далі нормально жити, потрібно ставити штучну.
— У середу випишуть, а у вівторок наступного тижня вже ставитимуть нижню щелепу, — бадьоро повідомляє Анжела. — Оперуватимуть у цьому ж відділенні.
Анжела вже змогла помитися за допомогою медпрацівниць. Вдячна, що їй жодного разу не відмовили в допомозі. Вода гаряча в лікарні є.

— Лікар сказав більше посміхатися, — каже Анжела. Видно, як жінка радіє, що потроху вигрібається з халепи. Посміхатися лікар просив, щоб працювали м’язи обличчя. І спостерігати на реакцію тканин на оперативні втручання.
— Зараз тут стоїть пластина, яка підтримує щелепу, — ледь торкається щоки справа. — От нижня щелепа зростеться і ставитимуть 3-D імплант на верхню. Щоб потім і десну, і зуби можна було зробити. Що там зараз, уявляю погано. Усе пошите. Зліва всі зуби є. А про праву верхню лікарі зразу сказали: «Тут нічого нема. Кістка випала, її прибрали».

На імплант для дочки мати Алла Полюшко вже почала збирати кошти. Раніше він коштував три тисячі доларів, сказали жінці.
— Владислава Фриз, завідуюча відділенням, обіцяла дати направлення на кафедру в Києві. Щоб вони мене оглянули і розказали, що робити далі.
— Чоловік у лікарню приходить?
— Так, — киває Анжела.
39-річний Григорій Малоєд збирався віддати Назарчика до дитячого садочка. Сам він поки що на лікарняному, який не може тривати вічно. Іноді приїжджає посидіти з малим його рідна сестра Тетяна. До мами в лікарню синочка не водили, щоб не лякався і не плакав.
— Не взяли Назара в садочок. Сказали, місць немає, — знизує плечима Анжела. — Багато людей з дітьми приїхало до Чернігова.

Олена ГОБАНОВА, фото автора

Анжелу очікує багато болю. Хто може і хоче допомогти, картка матері:
«ПриватБанк», 5168 7451 2283 0174, Полюшко Алла Василівна. 

Пошук по сайту