ВИКОРИСТАНИЙ ПЛАСТИК ВІДДАЮТЬ БЕЗКОШТОВНО, У КОНТЕЙНЕР, І ЗА ГРОШІ, НА ПУНКТ ПРИЙОМУ ВТОРСИРОВИНИ
Головна » Промка » ВИКОРИСТАНИЙ ПЛАСТИК ВІДДАЮТЬ БЕЗКОШТОВНО, У КОНТЕЙНЕР, І ЗА ГРОШІ, НА ПУНКТ ПРИЙОМУ ВТОРСИРОВИНИ
10.08.2023 | Промка
ЧЕРНІГОВУ ПОТРІБНО БІЛЬШЕ КОНТЕЙНЕРІВ І БІЛЬШЕ ПУНКТІВ
— Пластик небезпечний. Він не розкладається століттями. Отруює підземні води, потрапляє в кишково-шлунковий тракт тварин, повільно вбиваючи їх. Я читав, що онкологічні захворювання в людей виникають, якщо продукти вирощені в районі сміттєзвалища, — стверджує 38-річний Олексій ЛЕВИЦЬКИЙ, приватний підприємець. — Що ми залишимо нашим онукам? Велику гору сміття.
1. «Чернігів сортує сміття», — так називається група Олексія Левицького у вайбері
Левицький прагне, щоб гори сміття зменшувались. Організував у Чернігові збирання пластику. Контейнери для поліетиленових ПЕТ-пляшок з-під води, пива, молока і т. д. встановлюють поблизу житлових будинків або поряд зі сміттєвими баками. Пластик забирають, коли контейнер заповнений.
— Наша ідея — розвивати свідомість кожного, — говорить Олексій. — А куди подіти використаний пластик? У прийомний пункт (за гроші) чи в контейнер (безкоштовно) — це на вибір.
Він не називає точної кількості контейнерів для ПЕТ-пляшок у місті. Деякі належать ОСББ, гаражним кооперативам. Встановлені небайдужими людьми за власний рахунок.
— Скільки наших контейнерів у Чернігові, районі та й загалом в області, уже й не рахуєш — там зламали, там курник зробили, там украли, — пояснює. — Коли Чернігів був в облозі, а північ області окупована, контейнери використовували для туалетів, для фортифікаційних споруд, декілька розбомбили. Ми тоді не працювали. Відновили роботу десь у середині квітня 2022 року. Але зібране знадобилося Чернігову під час боїв. У пластикові пляшки набирали воду, зі склотари робили коктейлі Молотова.
Левицький приймає не тільки ПЕТ-пляшку, а також склобій, макулатуру, металобрухт. Додали нову позицію, досить складну і навіть небезпечну — батарейки, акумулятори.
— Якого сміття найбільше?
— Переважно ПЕТ-пляшка. Але люди не читають написи на контейнерах, де вказано, що ми приймаємо. А тому кидають усе підряд, що не переробляється: органічні відходи, пінопласт, пачки з-під цигарок, люмінесцентні лампи, ртутні термометри тощо, — розповідає Олексій.
Виявляється, кожен тип пластику має свою формулу, тому технологія переробки відрізняється. Спочатку пляшки сортують за кольорами: синій, зелений, коричневий, білий тощо. З них виробляють ПЕТ-гранули, ПЕТ-волокно, ПЕТ-флекс.
Чув, що навіть для виробництва руберойду використовують ПЕТ-тару, — уточнює Левицький.
— Чи прибуткова ця справа?
— Не дуже. Але ми працюємо заради екологічної безпеки і підростаючих поколінь. Є чимало небайдужих містян, які підтримують проєкт. У вайбері я створив групу: «Чернігів сортує сміття». Пишіть туди, будемо опрацьовувати ваше прохання розмістити контейнер. Також, якщо біля вашого будинку він переповнений, а не забирають, можете писати там.
2. «ПЕТ-пляшкою ми вкриваємося, спимо на ній, одягаємо на себе», — не жартує Наталія Білоконська
— Заготівлею вторинної сировини займаюся більше 20 років. Змінювались технологія, обладнання, сировина. Спочатку було державне підприємство. У 2011 році збанкрутувало, потім стало приватним. Усе робили з нуля. Закуповували сучасне обладнання. Зараз у нас працює сім чоловік, — розповідає 54-річна Наталія БІЛОКОНСЬКА, виконавчий директор ПП «ЧЕРНІГІВ-ВТОРМА». (Засновник і власник підприємства — Анатолій Савченко). Відкрили два пункти прийому вторсировини: на Красному мосту за «Союзом», у дворах, біля дитячого садка та на проспекті Левка Лук’яненка (колишня Рокоссовського), навпроти «Ниви», за магазином «АТБ». Пункти працюють з 9.00 до 15.00. Сировину приносять постійні клієнти — безпритульні, малозабезпечені, пенсіонери. Це для них додатковий заробіток. Іноді школярі прибігають. Назбирають трохи макулатури — на морозиво заробили.
Після облоги відновили роботу, як тільки в місті з’явилася вода та електроенергія. Десь з кінця квітня. Сміття назбиралося! Комбінати, яким потрібно працювати цілодобово, були понад два місяці на простої, давали гарні ціни.
Поліетилен не увесь приймаємо. Стрейч-плівка, товста плівка, як для теплиць застосовують, — підходить. ПЕТ-пляшку приймаймо зараз по п’ять-шість гривен, було й вісім. Пляшки з-під побутової хімії, каністри з автомобільного масла — по три гривні. Але беремо не всі. Через усе дно повинна бути риска, ніби пляшка спаяна з двох частин. Крапочка по центру — не підходить. Так само не підходять пляшки з молочної продукції. Якщо заготівельний завод працює і приймає, то в теплу пору року за місяць здаємо близько п’яти тонн пресованої ПЕТ-пляшки. Зимою десь удвічі менше. Але це тільки моє підприємство. У Чернігові є багато дрібних заготівельників пластику. (Плюс контейнери Левицького та інших).
Зі збутом проблеми. Ціни знижують до такого рівня, що ледь вистачає на заробітні плати і податки. Або місяць працюють, місяць стоять. Декілька комбінатів розбомбили.
Виходимо разом з Наталею Олексіївною у двір. Під відкритим небом десятки тюків з пресованим пластиком. В одному 170 кілограмів ПЕТ-пляшок.
— Багато хто збирає кришечки від пляшок, нібито пластик з них використовують для протезування. Правда? — питаю.
— Це обман. Для протезів потрібен зовсім інший пластик. Раніше кришечки купували за ціною ПЕТ-пляшки. Останнім часом їх ніхто брати не хоче. Однак, коли приймаємо пляшку на наших пунктах, просимо не відкручувати.
— Етикетку на пляшці треба зривати перед пресуванням?
— Ні. Пластик замочують у спеціальному розчині, етикетка в ньому розчиняється.
— Що виготовляють із чернігівського сміття?
— Одноразовий посуд, ручки для письма, розетки, вимикачі тощо.
До повномасштабної війни я була у Фастові Київської області. Китайці збудували там величезний завод із сучасним обладнанням. Хотіли такий самий встановити в Чернігові. Приїжджали, радилися, підраховували. І відмовились. Завод повинен працювати на повну потужність цілодобово. А в нас, навіть якщо взяти сміття з усієї області, немає потрібного об’єму. Від фастівського заводу була приємно вражена. З пластику китайці роблять силіконові волокна, легкі, ніби хмаринки, їх вкладають у подушки і ковдри. Як утеплювач кладуть у куртки і пуховики. Виходить, ПЕТ-пляшкою ми вкриваємося, спимо на ній, і вдягаємо на себе:) .
— Як у Чернігові з культурою сортування?
— Потроху звикають. Однак немає державної програми, щоб просувати такі приватні підприємства, як ми, і давати нам дозволи на відкриття ще більшої кількості прийомних пунктів. На жаль, великі об’єми сміття вивозять на полігон побутових відходів. Зараз там гори висотою з дев’ятиповерхівку. Якщо папір за рік-два згниє, то пластик нікуди не дівається.
3. Завод «Слов’яни» працює на 20 відсотків потужності
— Чи вистачає, на вашу думку, у Чернігові пунктів прийому для пластику? — поцікавилася у 35-річного Сергія БЕЗБОРОДЬКА, екоактивіста, виконавчого директора громадської організації «Еко Місто».
— Ні. Але б скільки їх не було, усе одно мало. Чим буде їх більше, тим більше людей сортуватиме сміття. Пункти повинні бути всюди, у пішій доступності. Зараз сортують тільки фанати, але треба, щоб містяни це мали за звичку. Як зранку встати і почистити зуби, наприклад. Великих переробників пластику в Чернігові немає. Серед маленьких — підприємство «Слов’яни». Виготовляли поливальні шланги, гнучкі гофровані ПВХ дренажні труби, елементи обшивки для машин.
Воєнний час — не найкращий для вирішення екологічних проблем.
— Чи збираєте зараз пластик? Переробляєте? — поцікавилася в Любові ТИМОШЕНКО, директорки ВАТ «Слов’яни». До повномасштабної війни на підприємстві працювали понад 300 працівників. За 20 років діяльності завод переробив близько 15 тисяч тонн сміття.
— Ми постраждали під час активних бойових дій в області. Зараз працюємо десь на 20 відсотків потужності, — відповіла телефоном Любов Аполінарієвна.
