Чи всі сидять у тилу? Депутати, які пішли захищати Україну

Андрій Кужель, політичний оглядач

«Нехай воюють депутати» — правда ж, таку фразу кожен з вас хоч один раз та й чув? Запит на справедливість завжди був одним з домінуючих у наших співвітчизників. Якщо забрали мого сусіда, то чому хтось має сидіти в теплому кріслі. Та чи всі депутати сидять у тилу?

Насправді бронь від мобілізації мають лише депутати Верховної Ради України. Місцеві депутати таких привілеїв позбавлені. Бронюють лише керівний склад місцевих рад.

Так збіглося, що день Збройних сил України святкують 6 грудня, а вже наступного дня, 7 грудня, своє свято відзначають представники органів місцевого самоврядування. Тож вважаю за потрібне згадати про тих місцевих обранців, хто пішов служити.

Трапляються випадки, що навіть маючи бронь, місцеві голови йдуть до лав сил оборони. Так, на Чернігівщині в перші дні російської навали мобілізувались голова Олишівської громади Сергій Малець та голова Макіївської громади Микола Бузина. У березні 2024 року до лав прикордонників пішов міський голова Мени Геннадій Примаков.

Більше мобілізованих серед депутатського складу рад. Так, у Чернігівській міській раді з 42 депутатів (22 з них — чоловіки) мобілізувались четверо. Це Андрій Дериземля, Віталій Хрустицький, Віталій Гриць та Роман Старіков — усі вони представники партії «Рідний дім».

Про тиск військових адміністрацій на міську раду через ТЦК заявляв Олександр Ломако, в. о. міського голови Чернігова, але в обласній військовій адміністрації такі звинувачення відкидають.

Майже не згадують у ЗМІ про Чернігівську районну раду, що через не доведену до кінця реформу децентралізації залишилась фактично без повноважень. Проте за кількістю депутатів, які стали до лав сил оборони, ця рада лідирує. Одразу дев’ятеро з 54 депутатів (37 — чоловіки) мобілізовані. Тут представники майже всіх фракцій: Олег Картун та Андрій Ніколаєв від «Слуги Народу», Олександр Ларченко від «Європейської солідарності», Віталій Мамедов та Сергій Тепляков від «Батьківщини», Віталій Тимошенко від «Радикальної партії», Денис Тарара та Олександр Яковенко від «Рідного дому» і Олександр Трубін від «Нашого краю». Немає мобілізованих серед фракцій «За майбутнє» та колишньої «ОПЗЖ».

Найменше служить депутатів зі складу Чернігівської обласної ради. Лише троє з 64 обранців (43 — чоловіки). Так, до лав сил оборони був мобілізований Ігор Романенко («Наш край»). Ще двоє депутатів доєднались до складу ради вже під час повномасштабного вторгнення, мобілізованими. Вони зайняли місця колег, які склали повноваження. Це власник комплексу «Голубі озера» Іван Чаус («Слуга Народу») та Сергій Мурований («Європейська солідарність»). Мурований відомий ще своєю участю в АТО у 2014 році. Він очолював 13-й батальйон територіальної оборони «Чернігів-1».  Що характерно, мобілізовані депутати зайшли на місця тих, хто склав повноваження і виїхав за кордон. Були серед них і чоловіки призовного віку, як от Віталій Свириденко («Слуга Народу»), брат віцепрем’єрки Юлії Свириденко.

Не оминає війна і жінок у місцевому самоврядуванні. Голова Чернігівської районної ради Тетяна Кузнецова-Молодчая стоїть на військовому обліку як військовозобов’язана, бо має відповідний фах. Чоловік заступниці голови Чернігівської обласної ради Ніни Лемеш добровільно мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення.

Війна не оминає нікого і, головне, щоб кожен знайшов своє місце в загальному спротиві.