Дві школи в одному мікрорайоні, на Старій Подусівці у Чернігові, довелося закрити влітку цього року. Третього березня російський літак скинув на Подусівку шість бомб. Одну — на школу №18, іншу — на сусідню №21. Ще чотири впали поряд, у приватний сектор.
44-річна Світлана Іванова, завуч школи №21 і 49-річна Інна ЛЕВЧЕНКО, директор школи №21, отримали важке поранення лівої частини тіла, перебували в холі школи під час вибуху. У обох не бачить ліве око. Проходили лікування за кордоном, але врятувати зір не вдалося.
— У квітні на дистанційне навчання вийшли 854 учні. На жаль, один хлопчик з нашої школи помер 3 березня (14-річний Гліб Желдак був з батьками, Світланою і Михайлом, сестрою Поліною і бабусею в будинку батьків Світлани. Від вибухової хвилі будинок завалився. Живими залишились тільки мама і бабуся. — Авт.), — зітхає Інна Миколаївна. Працює директором школи №21 з травня 2019 року. До цього була заступником директора у школі №18.
— Які заклади обрали учні вашої школи?
— Географія шкіл, куди пішли навчатися діти, велика, я навіть не очікувала такого. Більше 50 відсотків, звичайно, пішли в найближчу школу №13. Інші вибрали школи №№1, 2, 3, 6, 11, 15, 16, 19, 20, 22, 32, 34, 35. Пішли діти і в школу Старого Білоусу. До речі, один восьмий клас повним складом і з класним керівником перейшли до школи №13. За кордоном нині 14 діток.
— А як з вчителями?
— На кінець лютого в школі працювало 54 вчителі. Практично всі вже знайшли роботу. Одна не планує повертатися з-за кордону, бо там працює її чоловік.
— Ви досі на лікарняному?
— Уже ні. Що цікаво, до епіцентру вибуху я стояла правим боком, а поранення отримала зліва. Дивом, під час вибуху, у школі не постраждали діти, родини яких ховалися в укритті. Я часто сварила їх і батьків за те, що бігають по школі, а не сидять у підвалі. Одній дівчині, приблизно 20 років, уламками скла порізало тіло, бо не встигла добігти і сховатися. Були і загиблі.
Зараз я, як і вчителі, у відпустці. Працюю з документами щодо ліквідації закладу. Роботу поки не шукала.
* * *
— Наразі увесь педагогічний колектив, а це 38 чоловік, перебувають в оплачуваних відпусках до кінця серпня. Так як наш заклад ліквідовано, вони будуть звільнені по переводу до інших навчальних закладів. Управління освіти пропонує вакантні місця, вчителі ходять на співбесіди. На кінець липня дев’ять педагогів уже знайшли роботу в школі №13, по двоє — у школах №34 і №35, по одній — №14 і №27. Пропонував забрати наших вчителів ліцей №22, — розповіла 59-річна Ірина ХОМЕНКО, директор школи №18. На посаді — з вересня 2021 року. До цього працювала вчителем технології і трудового навчання в цій же школі. — Чотири (вчитель іноземної мови, соціальний педагог, психолог, асистент вчителя) нині за кордоном і приїжджати до закінчення війни не планують. Вони будуть звільнені 31 серпня.
— Куди розбіглися діти вашої школи?
— До 24 лютого навчалося 412 учнів. Близько трьохсот перейшли до школи №13. Інші пішли до шкіл №№1, 35, 14, 34, 28. Дев’ятнадцять учнів свої особові справи не забрали. Діти за кордоном.
— Чи визначились ви з новим місцем роботи?
— Мені поки що нічого не пропонували. Чи є вільні вакансії саме вчителя, не цікавилася. Як директор, складаю повноваження та архіви. Багато роботи з ліквідацією школи.
— Ходили чутки, що ви претендуєте на місце директора школи №14.
— Як я можу очолити школу №14, якщо там уже є директор? Мені ніхто нічого не пропонував. Де мене тільки не приписували. І до школи №27 також:). Просто так призначити не можуть. Тільки за конкурсом.