Доки одні третього січня доїдають олів’є, інші встигли одружитися:). Серед новорічних молодят 21-річна Ольга (у дівоцтві Волчевська) і 25-річний Дмитро ТУРОК. Оля — студентка четвертого курсу одеського вузу, родом із заходу України. Дмитро — військовий, чернігівець. Для обох це перший шлюб.
— У Чернігові я п’ятий день, приїхала вперше. Діма наполіг поїхати додому, дали на декілька днів відпустку за сімейними обставинами. Не бачив батьків близько двох років, не виходило зі службою. Живуть на вулиці Захисників України. Вирішили одружитися цими днями.
— Як давно разом?
— 24 грудня був рік, як зустрічаємося. А познайомилися на початку грудня 2021-го. На сайті знайомств:). Я була в Одесі, Діма — у відрядженні біля Херсону. На якісь серйозні відносини я навіть не сподівалася. Натомість Діма був наполегливим. Через декілька днів після знайомства заявив, що Новий рік будемо зустрічати разом. А я все упиралася, спочатку він мені не сподобався.
Слово за слово і стали спілкуватись. Моє серце розтануло. На п’ятий день після знайомства я вже побігла в магазин купувати йому новорічний подарунок — парфуми і толстовку. За три тижні, 24 грудня, ми вперше зустрілися і з того дня стали парою. Подарував мені рожеву шовкову піжаму, набір шкарпеток. А в новорічну ніч кур’єр доставив мені величезний букет рожевих троянд із запискою: «Не сумуй. Наступний Новий рік будемо разом». І дійсно, новий 2023-й ми зустрічали разом у Чернігові.
Довгими наші зустрічі не були. Діму відпускали до мене лише на добу-дві. Або я їздила до нього, так само ненадовго. Тому здебільшого все наше спілкування було через інтернет. Писали повідомлення, бачились через відеозв’язок. На камеру Дімка грав мені на гітарі. Навіть новий 2022 рік так по відео і зустрічали разом. Налили по бокалу шампанського і привітали один одного. Мінімум шість-сім годин щодня в телефонній розмові і проводили.
До повномасштабної війни встигли побачитися лише три рази. Потім зустрілися в травні. Я їздила до нього на східний напрямок, де стояла його частина.
— Яким було освідчення?
— Зовсім не таким, як я хотіла:). Напередодні ми багато розмовляли про це. Просила, щоб попередив, бо мені треба зробити манікюр для гарних фото. Декілька разів натякала, що розмір обручки в мене 17,5:).
22 липня ми знову зустрілися на Сході. А він мене обдурив:). Сказав, що проблеми з грошима, освідчення поки не буде. Манікюр теж робити не треба. Я їхала в село, де жив Діма та його товариші по службі. Пославшись на зайнятість, він залишив мене в закинутому будинку. Через годину його друг кличе на вулицю. Виходжу, а там мій Дімка з колечком і букетом польових квітів. Ось так і вийшло освідчення на фоні трусів, шкарпеток, які сушилися поряд, відер, тазиків та інших речей військових:). Усе це потрапило на відео, яке його друзі і зняли нам на згадку.
У день освідчення ми зустрічалися вживу вшосте. Через два дні буде сім місяців, як ми разом.
Чекати місяць у рацсі не стали. Вирішили піти третього січня і розписатися по проєкту «Шлюб за добу». Віддали документи, а вже через годину стали чоловіком і дружиною.
О 14.30 був розпис. Годинку посиділи вдома за святковим столом, а о 17.00 провели зі свекрами коханого на автобус. Поїхав на фронт, у Донецьку область. Дмитро — артилерист, служить у Збройних силах України понад три роки. Я повертаюся додому за два дні.
— Наряди з собою везли?
— Сукню і туфлі купували в Одесі два тижні тому. 1800 гривень віддала за сукню і близько тисячі за туфлі. Хотіла інше, серйозніше, але саме це, коротеньке, сподобалося Дімі. Казав: «Хочу бачити тебе на весіллі такою дєвочкою-дєвочкою». Ще 1100 заплатила за зачіску і макіяж.
Чоловікові купили штани і сорочку у Чернігові ввечері перед весіллям. Заплатили 1200 гривень. Кросівки купувати не довелося. Я подарувала йому їх ще раніше. Третього листопада, на його день народження.
На розпис родина Турок запросила лише друзів.
— Мої батьки проживають у місті Вараші, Рівненської області, ближче до кордону з Польщею. З Дімою знайомі лише по інтернету:). Зі свекрами познайомилася декілька днів тому, коли приїхали в Чернігів.
— Батьки не були проти такого швидкого одруження? Ви майже не бачилися з майбутнім чоловіком. Не знайомі з ріднею.
— З моїми батьками Діма весь час на зв’язку — по телефону, по інтернету. Мама називає його синочком. Жартує: «Ти ж гарно придивився, кого в жінки береш? Повертати не будеш?»:). До поїздки в Чернігів з його ріднею ми теж багато спілкувались телефоном. Свекруха, теж жартуючи, називає мене «декабристкою» (жінка, яка з власної волі вирушила до місця каторги чи заслання чоловіка. — Авт.).
Після Перемоги зберемо всіх родичів і друзів у себе на вінчанні і відгуляємо гучно. Я буду в пишній весільній сукні, Діма хоче одягнути військову форму. А поки він захищає країну, а я продовжую навчання. Жити плануємо на зйомній квартирі в Одесі.
