У Людмили було троє дівчат, тепер п’ять хлопців

24.01.2024 | Перехрестя

Було троє дівчат, тепер п’ять хлопців

 

— Я багатодітна мати і бабуся: три доньки, дев’ятеро онуків і правнук. Усіх відвозила в пологовий і всіх забирала.  П’ять хлопців тепер живуть зі мною. Шкода, що не знають слова «мама», — переживає Людмила Кравець. — Люблю всіх однаково. Тільки онука Люда іноді ревнує:). Каже, що старшим я стільки часу не приділяла. Але ж тоді я працювала днями. Зараз на пенсії.

64-річна Людмила і 67-річний Володимир КРАВЦІ з села Андріївка Михайло-Коцюбинської громади виховують четверо онуків і правнука Єгора.

— Дочці Оксані було 40, померла у 2017 році. Донькам Олесі зараз 40 років, Валі 38.  Олеся з родиною живе на сусідній вулиці. Онуку Сашку 22, Валерія, онучка, закінчує дев’ятий клас. Валентина з чоловіком уже п’ять років живе і працює в Польщі. Сину Назару 22 роки, — продовжує жінка. — В Оксани залишилося шестеро дітей. Зараз Людмилі 28, Анжелі 21, Кирилу 11, Мишку 10, Олександру дев’ять, Івану вісім.  У 54 роки я стала прабабусею, Люда народила мені правнука. Єгору теж 10 років. Я за гороскопом Лев. Усе життя то дітей тягнула за собою, то онуків.

— Що трапилося з Оксаною?

— З’їла онкологія. Оксана жила з родиною в Одесі. Я відразу забрала малих до себе. Вирішили з дідом: ніяких інтернатів, а ми для чого?

— Батько дітей де?

— Йому начхати на них. Зник після смерті доньки. Жили в цивільному шлюбі, діти записані на неї. Аліменти з нього вибити не можна.

Тепер четверо менших у мене під опікою. Раз на рік мені треба проходити лікарську комісію. На вмєняємость. Здавати аналізи на СНІД, сифіліс. Стільки непотрібної тяганини. Поки все це здаси, уже станеш ненормальною:). Соцслужби приходять і без попередження перевіряють. Але мене це не лякає, діти завжди нагодовані, у чистому одязі, холодильник забитий їжею.

Онука Люда працює на Центральному ринку в Чернігові, готує шаурму. Також  підпрацьовує в піцерії. Рано їде на роботу, пізно приходить. Тому Єгорчик проживає в мене. Його батько в Одесі, з ним Люда розлучена. Раз або два на тиждень онука приїжджає додому, допомагає мені матеріально та й увесь вільний час з хлопцями проводить. Готують, малюють, граються, ліплять з пластиліну. Анжела живе і працює теж у Чернігові.

Розмовляємо 18 січня пообіді. У хаті тепло. На кухні пахне борщем. Іван дістає чашки з шафи. Єгор бере каструлю з компотом і розливає на п’ять порцій. Бабуся нарізає сирну запіканку. Пригощають і мене. Смачна.

— Молока по чотири банки беру на кілька днів. Какао роблю, із сиру запіканки постійно, — посміхається Людмила Олександрівна. — Їдять усе. Цибулю, часник обожнюють. Сосисок і ковбас у нас немає, готую зі свіжого м’яса.

У лікарні були місяць. Один захворіє, наступного дня всі хворі. А то якийсь грип підхопили, у жовтні 2023 року хворіли всі п’ятеро. Думаєте, я відпочивала тут? Ні. Варила, смажила, пекла і їм передавала автобусом у Чернігів тормозки.

— П’ятеро хлопців удома. Шум, гам, бійки?

— Навпаки, тиша. Усі, на диво, спокійні. Може, то так, доки я вдома. Жоден сусід не поскаржиться на їх поведінку. У кожного свої обов’язки по дому. Уміють картоплю почистити та яйця посмажити, кашу зварити, посуд за собою вимити,  труси або шкарпетки свої випрати. Самостійно можуть вінегрет накришити. Коли я на кухні і діти вільні, то ми все робимо разом. От сьогодні, як тільки вони прокинулися, доки одні ліжка застеляють, другі вже пилососять та пилюку витирають. Я їм не нагадувала про це.

Усі вчаться добре. Домашню роботу лише іноді перевіряю. Багато приділяємо часу саме навчанню. Ніколи не кричу на них. Розмовляю. У школі і я отримую подяки за виховання.

— Яка допомога потрібна для хлопців?

— На п’ятьох — два телефони. Плюс мій. Рік тому трохи назбирали з дідом, купили кожному по спортивному велосипеду. Перед цим зібралися з хлопцями і порадилися, що вони хочуть найбільше — велосипеди чи телефони. Діти одноголосно вибрали перше. Заплатили по 10-11 тисяч гривень за один. Тому, якщо онлайн-заняття, виходять на зв’язок по черзі.

Розваг у селі мало, то хоч на велосипеді можуть удосталь покататися. Усі за два дні навчилися їздити. Поряд з дідом стоять і ремонтують.

Проживає родина Кравець з онуками у старій хатинці. П’ять років тому облаштували собі зручності.

— Жили ми всімох у маленькій хаті на дві кімнати. 34 квадратні метри. Кирило чотири роки тому їздив на все літо в іспанську родину. У перший же рік, як хлопці стали жити в мене, іспанці допомогли купити всім ліжечка.

Трохи зібрали грошей і вирішили будуватися. У 2018 році добудували туалет з ванною, кухню 16 квадратів, топочну і коридор. Коштів вистачило лише на коробку. Іспанці і тут допомогли. Вислали майже 100 тисяч гривень на будівельні матеріали. Ми накрили дах, підвели воду, встановили вікна. Купувала і чеки, як звіт, їм відправляла. Громада також трохи допомогла — виділила п’ять тисяч гривень. Купила за них металеві вхідні двері.

Також один раз іспанці вислали 6500 гривень на машину дров. Пільг в опікунів немає. Третій рік у громаді пишемо заяву на отримання дров. А їх треба на зиму мінімум дві машини, це щонайменше 16 тисяч.

Пропонували мені в Іспанію виїхати після того, як росіяни втекли з області. Та як же я хату покину. Та й городи треба садити, консервацію закривати:). Соток 15 садимо. Картоплю з дідом під лопату, хлопці допомагають. Вчасно не посаджу, чим потім родину годуватиму?

— Не думали взяти чужих дітей та створити прийомну родину чи дитячий будинок сімейного типу?

— Дітей любимо. Але ні, важко мені. Та й у чоловіка здоров’я здає. Аби вистачило сил цих козаків підняти на ноги.

В Андріївці з чоловіком проживаємо 22 роки, а разом 42.  Володимир Миколайович чорнобилець другої категорії. Працював водієм, забрали через чотири дні після аварії ліквідовувати наслідки. А в нас троє дівчат, найменшій і року не було. Просила командира, щоб додому відпустив. Усюди брала дітей і просила. Але за два з половиною місяці перебування там свою дозу схопив. Сіли і згадали тих, з ким був у Чорнобилі. Він єдиний  живий з бригади. З 50 років на пенсії. І пенсії однакові маємо, по 2500 гривень.

* * *

— У громаді 20 дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування. 15 діток — під опікою, п’ятеро — виховуються в прийомних сім’ях. У двох патронатних родинах тимчасово виховують п’ятеро діток, — розповіла 33-річна Ірина ПАНЧЕНКО, начальник служби у справах дітей Михайло-Коцюбинської селищної ради.

Обговорили з нею, які форми сімейного виховання дають більше можливостей для батьків і дітей. Результат розмови — у таблиці.

3 2024 року прожитковий мінімум складає: 3028 грн — для працездатних осіб, 2563 грн — для дітей віком до шести років, 3196 грн —  для дітей від шести до 18 років, 2361 грн  —  для осіб, які втратили працездатність.

Сімейні форми виховання Усиновлення Опіка чи піклування Прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу Патронат
чужа

людина виявила бажання взяти собі дитину

Опіка встановлюється після смерті батьків або коли їх позбавили батьківського піклування. Дитину бере на виховання хтось з рідні. Це може бути старша дитина, якій вже є 18 років, тітка, дядько, бабусі, дідусі.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14 років. Піклування — над неповнолітніми з 14 до 18 років.

Прийомна сім’я — сім’я, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Включно зі своїми.

Дитячий будинок сімейного типу — те саме, тільки вже на вихованні від п’яти дітей.

Діти перебувають у сім’ї чи будинку до 18 років. Або до 23 років, якщо вчаться на денній формі.

Коли потрібно тимчасово вилучити і влаштувати дитину. Щоб не віддавати в інтернат чи в лікарню.

Батьки в патронатній родині проходять навчання, отримують заробітну плату за це і кошти на утримання дитини. До пів року діти можуть там перебувати, у воєнний час терміни можуть продовжувати до року, кожні три місяці. За цей час служби мають вирішити подальшу долю дитини. Або батьки виправляють ситуацію і дитина повертається додому, або їй надається статус і її усиновляють, чи поміщають у прийомну родину тощо.

 

Грошове  забезпечення батьків

(заробітна плата)

 

 

 

 

Встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину. Тобто 3028 гривень на одну дитину. Також держава оплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків. П’ять прожиткових мінімумів для працездатної особи (15140 грн). Також держава оплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя.

 

 

Виплати на дітей

 

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (6407,5 грн (до шести років) і 7990 грн (від шести років)). На дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, — 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (8263,5 грн). Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у прийомних сім’ях, становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Тобто суми такі самі, як при опіці чи піклуванні. Соціальні виплати патронатному вихователю — 2,5 прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку (6407,5 грн (до шести років) і 7990 грн (від шести років)). Також установлена система надбавок у розмірі 10 відсотків за кожну наступну дитину, а також за складність у разі влаштування до сім’ї патронатного вихователя новонародженої дитини, дитини з ВІЛ-інфекцією, дитини з вадами розвитку чи інвалідністю, неповнолітньої вагітної.

 

 

Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора

Газета “Весть” продається в кіосках і на розкладках у супермаркетах, у поштових відділеннях Чернігова та області, а також її можна передплатити на сайті “Укрпошти”.

Архіви записів

  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011
  • Листопад 2010