Повернувся з фронту і відкриває автомийку

4.01.2024 | Перехрестя

Як найманому працівнику стати невеликим приватним власником

36-річний Євген СМАГА, чернігівець, у бою з росіянами втратив ліву ногу і вже 14 місяців ходить на протезі. Непридатний для подальшої військової служби чоловік отримав мікрогрант у сумі 250 тисяч гривень за державною програмою «єРобота» і планує відкрити автомийку.

Поки що Смага працює водієм таксі, відкладає кошти і продумує бізнес-план на найближчі два роки.

З 2014 року Євген з батьком займався пасажирськими перевезеннями на міжміському маршруті «Семенівка – Київ», тобто майже щодня возив пасажирів з райцентру, що на кордоні з росією,  до столиці. 24 лютого, повертаючись з Києва, зустрів у селі Жадове, за 20 кілометрів від Семенівки, колони ворожої техніки, що розтягнулись на три кілометри: танки, БТРи, БМП. Це був кінець звичного життя.   Євген відразу зрозумів, що вже не буде, як раніше, і витискав з буса все, що міг, поспішав повернутися в Чернігів, доки не підірвали мости через річки Снов і Замглай.

Спостерігаючи, як російські танки заїжджають на аеродром «Півці», що на околиці міста, вирішив піти до військкомату і невдовзі став бійцем Першої танкової Сіверської бригади. Видали форму, автомат і відправили на передову, що була тоді біля села Новоселівка під Черніговом, з північно-східного напрямку.

— 14 березня 2022 року в наш окоп прилетіла 120-а міна, і солдати попадали в різні боки, як сірники. Уламки вразили п’ятьох, вижили лише двоє, і одним з них був я, — так Євген описує день, коли отримав важке поранення.

Через кілька днів до палати, де лікувався Євген,  прийшов лікар, сказав: «Якщо хочеш ходити, треба відрізати ногу вище коліна. Бо на колінну чашечку протез не ставлять». Євген погодився на реампутацію. За період реабілітації, тривалістю  півтора року,  чоловік переніс вісім операцій. У вересні минулого року вдягнув протез, в якому колінний вузол з Великобританії, стопа — зі Штатів, збірка українська.

Добре ходити навчився за чотири з половиною місяці, та на всякий випадок носив із собою милиці —  боявся зайти в магазин і послизнутися на плитці, завалити дорогі товари, приміром, елітний алкоголь, за який потім могли нарахувати тисяч сто.

Колишнього військового на протезі взяли в таксофірму — дали «шашку». Він не відмовлявся від замовлень, навіть невигідних. Дуже швидко зрозумів, що в мікрорайоні біля спаленого гіпермаркету «Епіцентр», нема де помити машину —  треба їхати через усе місто або на Масани, або на Бобровицю, або на Ремзавод. Мийки, що працювали в районі до вторгнення, розбомбили під час бойових дій, і власники їх не відновлювали.

Спочатку визначився з місцем, підшукав вільну земельну ділянку — оголошень про продаж у цьому мікрорайоні не бракує — і придбав 10 соток. Планує встановити мийку на шість місць самообслуговування і думає про закритий бокс. У проєкті передбачена кав’ярня, пости для швидкої зарядки електромобілей.

Коштів від держави вистачить на придбання обладнання для автомийки, на решту мрії треба шукати фінанси додатково, тому Євген продає свою трикімнатну квартиру на Доценка.   Збирається відкрити автомийку не пізніше весни. Поки підшукує покупця на житло, переглядає програми, що теж можуть порадувати грантовими коштами.

Не здається — шість днів ішов на Говерлу. З Олександром Швецовим, головою громадської організації «БратуБрат» Євгена Смагу  познайомив Вадим Свириденко, уповноважений президента з питань реабілітації інвалідів АТО і цієї війни. Смага дістався вершини гори, знімаючи свій шлях на відео. Метою п’ятьох ветеранів на протезах було зібрати не менше двох мільйонів гривень донатів на автівки побратимам. І вони досягли її.

Євген Смага на Говерлі. Фото з особистого архіву

Чотири з 18

Не лише Євген, а й інші учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени їхніх сімей мають можливість реалізувати свій бізнес.  Кошти на його створення можна отримати за програмою «Грант для ветеранів та членів їх сімей» урядового проєкту «єРобота». Обов’язковою умовою гранту є створення робочих місць. Від їх кількості залежить розмір виділених коштів. До 250 тисяч гривень — за умови створення одного робочого місця, від 250 до 500 — два робочих місця, від 500 до мільйона гривень — чотири робочих місця. Гранти, які видаються від 500 тисяч гривень, надаються на умовах:  70 відсотків вартості проєкту фінансує держава, 30 — отримувач грошей. Для отримання такого гранту учасник бойових дій або особа з інвалідністю внаслідок війни повинна бути зареєстрована як фізична особа-підприємець не менше 36 місяців до моменту подачі заяви.

До Чернігівського обласного центру зайнятості за дев’ять місяців, станом на 14 грудня, подали 18 заявок. Погодили чотири, зокрема заявку Євгена Смаги.

Світлана ШЕРЕМЕТ, начальниця організаційно-інформаційного відділу Чернігівського обласного центру зайнятості, каже, що сума фінансування для реалізації цих заявок  складає мільйон 248 тисяч гривень. За консультацією звертаються постійно.

— Часто наші спеціалісти проводять презентації.  На одному із таких заходів побачила Євгена. А 31 серпня цього  року він уже подав заявку. Уся інформація про вакансії є в «Єдиному порталі вакансій». Бажаючий може залишити своє резюме —  і воно буде в єдиній базі. До нього напряму зможуть звернутися роботодавці. На офіційному сайті розписані всі види програм. Додатково працюють чат-боти, є сторінки в соцмережах. Років три, як ввели в роботу спеціалістів, що працюють на всеукраїнському ринку вакансій. Вони допомагають скласти ці заяви, корегують.

А ще центр зайнятості допомагає учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни влаштуватися на роботу найманими працівниками. Вони звертаються до найближчого центру зайнятості, незалежно від місця реєстрації. Або самостійно шукають роботу на «Єдиному порталі вакансій». Або оформлюють підписку на актуальні пропозиції онлайн через чат-боти. У чернігівському центрі зайнятості рекомендують звертатися до них особисто, бо це прискорить пошук роботи і процес працевлаштування. Також  для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю  внаслідок війни діє програма безкоштовної професійно-технічної освіти. Можна пройти як професійну підготовку, так і  перепідготовку чи підвищення кваліфікації. Усього пропонується 95 ліцензованих професій та 365 освітніх програм. Тим, хто проходить навчання в іншому місці, передбачена компенсація на проїзд та оплату місця проживання на період навчання. Ще від служби зайнятості можна отримати безкоштовний ваучер на навчання. Його сума не може перевищувати 27 тисяч гривень. Якщо навчання дорожче, доведеться доплатити самому.

Щоб допомогти військовому з інвалідністю працевлаштуватися і не відчувати бар’єрів на роботі, служба зайнятості компенсує роботодавцям вартість облаштування робочого місця. А це грошова компенсація в сумі, що не перевищує 100,5 тисячі гривень для людини з інвалідністю першої групи і до 67 тисяч гривень — для людей з інвалідністю другої групи. Ці витрати йдуть на поручні, бруси, тактильні матеріали для підлоги та сходів, підйомні платформи для робочих місць, брайлівські клавіатури і допоміжні засоби для відновлення слуху і т. д.

 

⬤ а тим часом у Сумах

Отримав гроші і відкрив ресторан «Вагон 13»

Андрій Сєльський. Фото з інтернету

25-річний Андрій СЄЛЬСЬКИЙ, сумчанин, з 2016 року служив кінологом у Нацгвардії. Був на Луганщині, у боях отримав поранення. З війська списали за станом здоров’я. Коли повернувся в Суми, відкрив ресторан у торгівельному центрі «Маяк», на цокольному поверсі, під назвою «Вагон 13». Це вагон-ресторан у стилі залізниці. Офіціанти в синій формі, склянки з підстаканниками, столики і сидіння, як у потязі. У комплексному обіді суп з фрикадельками — 36 гривень, котлета з пюрешкою — 48 гривень, батер-хек (риба з вершковим соусом) — 55 гривень. У меню є піца, чебуреки, в тому числі солодкі, бургери, салати. «Цезар» коштує 125 гривень. Гроші на ресторан відкладав давно, але їх увесь час бракувало. Тому подав заявку на отримання державного мікрогранту для ветеранів.
— У новинах побачив, що для учасників бойових дій запустили грантову програму, і оскільки я давно виношував ідею розвитку, то подав заявку на отримання коштів. Мене підтримали, — говорить Андрій.
Сєльський захистив свою бізнес-ідею в центрі зайнятості та отримав 250 тисяч гривень. Кошти прийшли на рахунок через три тижні. Закупив на них обладнання для кухні ресторану.
Світлана Отог, начальниця відділу організаційно-інформаційної роботи Сумського обласного цент­ру зайнятості, розповіла, що в Сумах три ветерани подали заявки на мікрогранти і троє отримали гроші. Обласний центр зайнятості працює не на масовість, а на якість. Усі три претенденти звернулися вже з готовими ідеями і бізнес-планом. Працівники Сумського обласного центру зайнятості максимально допомагали допрацьовувати плани, аби ветерани вийшли на стовідсотковий результат і отримали кошти. Крім Андрія, ще один військовий отримав мікрогрант на обладнання до спецтехніки, якою обробляє землю. Підсилив технічний арсенал. Третій відкрив інтернет-магазин.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано
ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Пошук по сайту