ПІД ПРИЦІЛОМ

29.09.2023 | Перехрестя
«Вона коханка», «вона утримує коханця», «вона робила пластичні операції, щоб стати коханкою». Це три найпоширеніші закиди на адресу жінок, які досягли успіху, впливові і популярні в Чернігові, Києві. Потік бруду ллється безперервно, особливо через телеграм-канали. Та занадто молода, а та дуже стара, та повна, а та худюща, ту використовують…
Сучасною мовою це називається сексизм (дискримінація жінок через їхню стать) та ейджизм (дискримінація жінок за віком). Телеграм — соціальна мережа в інтернеті, там розміщують усе, що на думку спаде, відповідальності немає.
Як протидіяти? Як не переживати через почуте, прочитане, вигадане? Запитали тих, хто має цей досвід і навчився давати собі з цим раду.

1. «НА ФРОНТІ В ПОЛІТИКУ НЕ ГРАЮТЬ»

Олена ДМИТРЕНКО, голова Чернігівської обласної ради:
— Із самого початку, коли жінка йде на керівну посаду, у будь-якій сфері діяльності, вона автоматично опиняється «під прицілом». Це треба чітко розуміти. І не зважати. Рухатися вперед.
Періодично з’являються дурні фотомонтажі, навіть щодо мене, яка вже досягла певного віку і дочекалася онука. Подібні дописи вражають не тих жінок, на яких пишуть «поганки», а їхніх близьких, членів сім’ї.
Якби допис був про мою роботу, що я зробила щось неправильно, — це одна справа. Коли претензій до роботи немає, починають вигадувати всілякі нісенітниці, що стосуються особистого життя, аби хоч якось зачепити. Монтують дурниці. Якщо реагувати на всі подібні дописи, ми втратимо свої сили, нерви, час. Цей ресурс краще витратити на активну роботу.
У суд на таких дописчиків не подаси. Бо зазвичай пишуть не під своїм ім’ям. Але в межах нашого регіону ми чудово знаємо, хто це робить, у кого фейкові сторінки, хто веде «чорні» телеграм-канали. Знаємо тих, хто пише на замовлення або хто замовляє цей бруд.
15 вересня в Ужгороді я була на конференції голів обласних рад стосовно євроінтеграції. Після закінчення заходу спілкувалися неформально. Говорили і про хейтерів (ненависників). Про тебе пишуть бруд, а ти не можеш себе захистити. Ці речі повинні бути врегульовані в правовому полі, в юридичній площині.
Два тижні тому їздила до наших хлопців із першої танкової бригади. От у них усе чітко: є ворог, є мета. На фронті в політику не грають.

2. «ПРО МОЛОДИХ ЧОЛОВІКІВ РІДКО КАЖУТЬ, ЩО ВОНИ ЧИЇСЬ КОХАНЦІ» 🙂

Анна РОМАНОВА, колишня народна депутатка, зараз з двома дочками в штаті Флорида:
— Аналізують не професійні якості чи вчинки, а твоє вбрання чи зовнішність. Засуджують не через діяльність на посаді чи доведений факт корупції, а просто через усталену думку, що жінка має сидіти вдома. Я стикалася із сексизмом, наприклад, коли балотувалася в міську раду, будучи вагітною. Є стереотип: якщо жінка на певній посаді молода чи вродлива (хоча врода — це відносне поняття), значить, «чиясь коханка». Цікаво, що молодих чоловіків на посадах рідко судять у такий же спосіб, типу «чийсь коханець»:).
Жінки при владі дратують не лише деяких чоловіків, а й деяких жінок. Тут я б сказала, що рівне співвідношення «хейтерів». Я не вірю в «жіночу солідарність» або в «чоловічу дружбу», якщо мова йде про політику.
Що я пораджу? Точно не відповідати в коментарях та не витрачати час даремно. Завжди поводьтеся впевнено та спокійно. Налагоджуйте зв’язки з різноманітними міжнародними фондами та організаціями, які підтримують жінок-лідерів.

3. «ПУБЛІЧНА ОСОБА – МІШЕНЬ ДЛЯ СПЕКУЛЯЦІЙ»

Олена СТРІЛЕЦЬ, директорка ТОВ «Новація груп», депутатка Чернігівради:
— Висловлювання «ви ж дівчина», «ви не тим займаєтеся», «це складно для жіночого розуміння» більш притаманні чиновникам різного рівня, ніж колегам-депутатам. І тут варто розуміти, яка мета подібних сентенцій і не піддаватися спробам знецінити вашу роботу та принизити особисто. Не звертати увагу і продовжувати працювати, ставити незручні запитання, порушувати гострі проблеми і намагатися притягнути невігласів до відповідальності за дискримінаційні вкиди.
Жінки поступово виборюють права на участь в ухваленні рішень, публічне визнання. Результат буде, але потрібен час і воля. Важливо називати речі своїми іменами, навіть якщо вони іншомовні. Слова менсплейнінг («man» — чоловік, «explainе» — пояснювати — це чоловіча поблажлива манера у спрощеній формі пояснювати жінкам те, що вони і так знають) та ментераптінг (перебивання жінок чоловіками, обумовлене гендерною зневагою на роботі) звучать незвично, але переважна більшість жінок стикається з цими явищами. І чи всі їх хоча б помічають?
Публічна особа має розуміти, що вона є мішенню для будь-яких спекуляцій та сприймати це як частину свого життя. Звернення до суду про захист ділової репутації вважаю адекватним у випадку, якщо інша публічна особа так само публічно висловила щодо вас речі, які кидають тінь на репутацію та не відповідають дійсності. Є дві гарні цитати Вінстона Черчилля: «У тебе є вороги? Добре. Отже, у власному житті ти щось колись відстоював». «Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо жбурлятимете каміння в кожного брехливого собаку».

4. ВНУТРІШНІЙ ЗАХИСТ

Ніна ЛЕМЕШ, заступниця голови облради, біатлоністка, майстриня спорту:
— Треба бути професійною і робити свою роботу. Нормальні люди це побачать і зрозуміють. Не можу сказати, що особисто коли-небудь відчувала утиски щодо себе.
Але, можливо, у мене внутрішній захист.

5. П’ЯТЬ ВІДСОТКІВ ТА ІНТИМНИЙ ВЕЧІР

Оксенія РОВНИК, колишня помічниця депутатки Чернігівради, тарологиня:
— Я у сфері сексизму, мабуть, передовик, — починає із жартів. — Рік тому, у вересні, я повернулася в Україну і звільнилася з посади помічниці депутатки. Це був мій перший, невдалий досвід у політиці. Казали, що я особиста ворожка, віщунка, коханка.
Мені чомусь дуже часто приписують романи саме чоловіки. У чоловічому колективі тримають інтрижку, що в мене з кимось, можливо, щось є. Чому так — не знаю. Але чутки такі до мене доходять. Спочатку мене це ображало. Зараз викликає усмішку. Перестала реагувати.
Часто буває, що в робочому колективі є сексуальне домагання з боку начальника. Цього не треба соромитися, треба говорити. Кажу так, бо був досвід. У 2007 році я мріяла відкрити салон краси. Придумала назву. Хотіла взяти кредит у банку на 120 тисяч доларів. Планувала купити трикімнатну квартиру в центрі Чернігова. Три роки збирала гроші, віддала завдаток. Пішла в банк, аби мені дали під заставу нерухомості гроші. Не пам’ятаю прізвища керівника банку, але звали його Сергієм Івановичем. Викликав до себе в кабінет. На той момент у нього було двоє дітей, дружина. На калькуляторі показав, що із суми позики я повинна віддати п’ять відсотків «дякую». І додав: «Та інтимний вечір». Перепитала, може, хочете пообідати? А він дивиться у вічі і каже: «Я приїду до тебе додому». Кажу, давайте я дам більше грошей. Увечері зробив мені контрольний дзвінок, перепитав, чи зустрінемося. Я відмовила.
Наступного дня принесла документи. Перепитав мене, чи не передумала. Так я втратила завдаток і не отримала кредит. Але не втратила повагу до себе. Зараз, аби в мене знову була подібна ситуація, говорила б про це публічно.
У ПРОСТОРІ “ВІЛЬНА”

6. Юлія ДАРНИЦЬКА, депутатка Чернігівради, підприємниця:

— На жаль, у житті мені доводилося стикатись з проявами сексизму та ейджизму, коли звертали увагу на стать та вік, а не на мій професіоналізм, освіту та досвід. Це неприпустимо в сучасному суспільстві — оцінювати особистість за статтю або віком. Постійно спілкуючись з жінками, мотивуючи їх, я намагаюся зламати стереотипи, надихнути на нові звершення. Наприклад, на цьому тижні я буду вести заняття для жінок у просторі «Вільна» (місце для зустрічей та обговорень) в Чернігові, де ми будемо говорити про самореалізацію та розвиток.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з інтернету
Матеріал підготовлено за сприяння волинського пресклубу

Олена Дмитренко

Анна Романова

Олена Стрілець

Ніна Лемеш

Оксенія Ровник

Юлія Дарницька

Пошук по сайту