Патріотична кав’ярня — у пам’ять про загиблого чоловіка

10.10.2024 | Перехрестя

Юлія Гроза – підприємиця, дружина захисника Чернігова, котрий загинув 25 лютого 2022 року під час оборони міста від рашистів. Ігор Гроза посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеню.  У пам’ять про коханого Юлія відкрила кав’ярню «Патріот».

Зображення янгола — воїна захисника — на стіні кав’ярні. Фото авторки

Кав’ярня як порятунок

— Ігор дуже любив каву, —розповідає Юлія Гроза. — Я завжди вибирала йому каву за ароматом. Я розуміла, що це — як лотерея. У мене не було навиків, чіткого плану. Але я не могла сидіти без діла. Біль втрати розривав із середини. У той же час хотіла увічнити пам’ять про коханого.

У родині Юлії та Ігоря Грози дві доньки — Діана та Кіра, які навчаються в університетах та активно долучаються до розвитку кав’ярні.

 — Я розумію, що треба говорити про воїнів, — каже Юлія. — Щоб люди не забували ціну спокійного життя. Багато хто думає, що кав’ярня — це лише бізнес, та це не так.

Для Юлії Грози та її родини кав’ярня стала порятунком.

— Мене тримає те, що є діти, брат, мама, — каже співрозмовниця. — Треба заради донечок жити. Так, як я, їм ніхто не допоможе. І я маю за двох працювати. Ігор хотів, щоб у його дівчаток було все найкраще.

Згадує, що чоловік хотів побудувати для молодшої донечки кімнату з панорамним вікном. Юлія побудувала. Ігор хотів автівку – Юлія придбала автівку.

— Я ніколи не думала, що  буду за кермом, — каже вона. — Я думала, що буду за чоловіком. Та життя склалося так, що я сіла за кермо. Нічого не страшно. Страшно, коли рідні помирають.

Хоча для родини Ігор живий. У згадках, у пам’яті.

— Це – моя частинка, — каже Юлія Гроза. — Ми завжди були разом з усіх питань. Він був в АТО-ООС, але міг з молодшою донечкою, онлайн, математику робити, коли була можливість. Я знала, що незабаром буде чергова відпустка, він приїде і вирішить все, що я не змогла. Я вірю, що тепер він янгол. Що він поруч, оберігає мене, наших діток.

«Мені важливо, щоб вона була»

— У нас не було чіткої ідеї, — повторює Юлія. — Я просто кажу: «Діти, батько любив каву». І протягом місяця ми щодня цим займалися. Шукали приміщення, обладнання. До того ж, старша донечка працювала баристою. У неї було розуміння, як робиться кава, які чашечки треба.

Згадує, що починала писати бізнес-план. Сама для себе рахувала, скільки чого треба, скільки що коштує.

— А голова не працювала належно, — ділиться відчуттями. — Удень активна, а вночі не спиш, бо плачеш від спогадів.

Знайшли приміщення в центрі міста. Це – однокімнатна квартира, перепланована. Придбали посуд. Підібрали касовий апарат. Почала дізнаватися, які касові програми є…

Юлія Гроза зареєструвалася як ФОП (фізична особа-підприємець). Коли кав’ярня запрацювала, у неї все було в оренді. Приміщення орендоване й досі.  Обладнання тепер  своє.

— Прибуток від кав’ярні незначний, та мені важливо,  щоб вона була.  Два перших місяці ми працювали  навіть у мінус, — пригадує підприємиця. — Думаю, невже мені доведеться закрити нашу віддушину. Бо й діти дуже дорожать цим закладом. Та потихеньку все налаштувалося. Два роки вже працюємо.

Кошти на розвиток бізнесу

На відкриття кав’ярні, зі слів Юлії Грози, пішло десь 250 тисяч гривень.

Це – частина одноразової виплати за загиблого.

— Ігор татуювання хотів зробити «Вірний сім’ї та Батьківщині».  Цей надпис є на серветничках. Згодом, магнітики виготовили, текст гімну написали, карту України прикріпили. А на стіні – зображення янгола. Це не портрет. Це узагальнений образ воїна-захисника.

Вже після відкриття кав’ярні підприємниця отримала і державний грант, і міжнародний. Через центр зайнятості на розвиток бізнесу отримала 250 тисяч  гривень. Через міжнародну програму — тисячу доларів.

— Грантові кошти були дуже доречні. Бо тепер я за оренду техніки не оплачую. Кавомашина своя є, і гріндери (кавомолки) для різних видів кави. Пожежну сигналізацію поставила за грантові кошти. Морозильну камеру придбали, каву, стаканчики.

Не люблю, коли щось робиться на показ, — додає. —  Як не любив цього мій чоловік. Він ніколи не гнався ні за нагородами, ні за званнями.

Сьогодні в Україні існує чимало грантових можливостей для жінок, щоб започаткувати і розвивати власну справу – як від міжнародних фондів, так і від держави. Існують і навчальні програми. Найважливіше – розуміти, чим ви хочете займатися.

Ігор Гроза. Фото з інтернету

Тамара КРАВЧЕНКО

Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу

Архіви записів

  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011
  • Листопад 2010