Охоронці попередили президента: Патрона не гладити

30.06.2022 | Перехрестя

Патрон і його командир Михайло Ільєв

Чернігівський пес Патрон настільки популярний, що дозволив собі обгавкати прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо в Маріїнському палаці. 8 травня президент Володимир Зеленський нагородив українських саперів. Разом з чернігівськими піротехніками медаль «За віддану службу» отримав і джек-рассел-терьєр Патрон.
Він допомагає знаходити вибухонебезпечні предмети: міни, снаряди. Розриває їх лапками. Знайшов вже більше 200 «привітів» від росіян. Під час нагородження Патрон радісно крутив хвостиком. Нагороду песика віддали його господарю — 34-річному Михайлу ІЛЬЄВУ, майору служби цивільного захисту. Михайло — начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування. Отримав від президента відзнаку «За мужність» 3-го ступеня. Коли Трюдо, присутній на зустрічі, тис Михайлові руку, Патрон почав голосно гавкати.
Зайнятий геройський пес з ранку до вечора. Перші дні ночував у відділенні ДСНС.

Вибухів не боїться

— Нагородами похвалитесь? Приміряли вже медаль на Патрона?
— Ні. Я і свою не приміряв. Вони дуже важкою ціною заробляються, тому військові нагородами не хваляться. Це не іграшка, щоб з нею фотографуватися, потім пости в інтернеті виставляти. Головне — ми живі, здорові, руки-ноги на місці. І особовий склад, який виконує таку надзвичайно складну і небезпечну роботу, — не інваліди. Вони всі герої. А нагороди — це подяка за нашу роботу. Тримаємо їх вдома.
— Патрон під час прийому у президента не зробив ні купки, ні калюжі?
— Він вихований пес. Будете такі питання задавати – розмові кінець!
Песик бадьоро бігає вздовж газону у дворі обласного управляння ДСНС. Ільєв заскочив сюди на хвилину, підписати документи. І знову поїдуть на розмінування.
Патрон — не службовий собака. Його подарували сину Михайла.
— Як сталося, що він шукає вибухівку? Чи є місця при розмінуванні, куди його не пускають?
— Ми до цього його періодично навчали. І коли в нашу область прийшла війна, Патрон постійно, кожного дня був зі мною. Тут жив, працював, їздив зі мною на виклики. Ми просто вдосконалювали його навички. Собака постійно зі мною, з ранку до вечора. Куди їду я, туди і Патрон. Не на всі види робіт залучається, але завжди присутній.
— Війна показала, що тварини дуже бояться вибухів. А Патрон?
— Адекватно. Він їх ніколи не боявся, працював з нами ще до війни. Його почали навчати з шестимісячного віку, а зараз Патрону два з половиною роки. Виїжджає на всі випадки.
— Синові не жалко було віддавати собаку на небезпечну роботу? Одна тварина в сім’ї?
— Інших нема. Син все розуміє і згоден з тим, щоб Патрон служив на благо держави.
— Є якась технологія, щоб навчити собаку шукати вибухівку?
— Є спеціальні критерії для службових собак бельгійських вівчарок. Але Патрон — домашній собака. Для нього критеріїв нема. Як я бачив, так його і навчав.
— Він до всіх дружньо настроєний, дає себе погладити?
— У першу чергу до своїх колег-піротехніків, з якими працює кожен день і добре їх знає.
— Володимир Зеленський при нагородженні жартував, що його попросили руками собаку не чіпати. Патрон міг цапнути президента?
— Ні, звичайно. Чого б він його «цапав»? Мабуть, служба охорони президента так вирішила підстрахуватися. Володимир Олександрович — людина з доброю аурою, а кожний собака людей відчуває.
— Патрон стомлюється від роботи?
— Дрімає дорогою, поки їдемо, а що робити. Всі стомлюються. У піротехніків ненормований робочий день. Під час бойових дій всі рятувальники знаходилися у своїх підрозділах цілодобово, без вихідних.
З першого дня війни працюємо по Чернігівській області і Чернігову. Звідки надходить найбільше заявок, туди їдемо першочергово.
— Уже всі знають, що Патрон любить твердий сир. А який саме?
— Сир в нього йде як заохочення. Годуємо хорошим сухим кормом.
— Солоденьке?
— А от солодке під забороною. Для тварин солодке небажано, шкідливо для печінки.
Зараз в області працює дев’ять розрахунків групи піротехнічних робіт: три з Чернігівської і шість — з інших областей (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька та Луганська). Розподіляють роботи по зонах. Всього — 45 чоловік особового складу та 17 одиниць техніки. Чернігівська група піротехнічних робіт — це 19 чоловік особового складу та шість машин. І собака Патрон.
— Наближається літо. На який пляж можна буде ходити купатися?
— Зараз не до пляжів. Заборонено також ходити лісовими масивами. А парки по місту всі перевірені. Поверхня пляжу також перевірена, але для купання потрібно, щоб дно обстежило відділення підводного розмінування. Поки що ніхто не купається, не та пора. Працюємо по населених пунктах і дорогах, щоб по максимуму зачистити від боєприпасів і знешкодити їх.
Буде мир — будуть в Чернігові маленькі тер’єри
Виявляється, в Чернігові живе тато патрона Нортон. Мама Мері зараз в Італії зі своєю хазяйкою, 40-річною Наталією МИХАЛЕНКО.
— Мері має потужний родовід, кінці якого ведуть за кордон. До п’ятого коліна, і всі з перемогами ці собаки, — розповідає Наталія. — Зараз, коли Патрон став таким популярним, навіть має свою сторінку в мережі «Інстаграм», дуже багато хто хоче і собі такого собаку. В Славутич брали цуценя, в Білу Церкву. Але ми не спаровуємо нашу Мері кожні півроку, бо це призводить до виснаження.
— Правда, що джек-рассел-тер’єр дуже непосидючий собака? Має пробігати за день кілька кілометрів, щоб бути спокійнішим, не дерти все підряд?
— З популярністю з’явилися і негативні відгуки про породу. Якщо собака чистокровний, що дуже важливо, то він не буде проблемою. Наприклад, мій собака живе в квартирі. І не згриз там жодної речі. А Мері вже чотири роки. Вона грайлива.
Джек-расселу треба давати навантаження однозначно. Але ми, наприклад, не бігаємо. Особливо зараз, в Італії — тут і нема де, по суті.
А коли ми в селі, тоді так: і за велосипедом біжить, і по городу гасає. Треба підтримувати форму. Якщо собака не бігатиме, він не матиме гарний екстер’єр. Тобто форму м’язів. Нічого страшного, просто «салом запливе».
Мері зараз гуляє на невеличкій території перед домом. І, звичайно, потрібні іграшки. Чотири роки, півроку — не має значення. Іграшок у цієї породи має бути достатньо. Тоді їх не зацікавлять ваші капці, вона не дряпає ні шафи, ні дивани. Треба, щоб іграшки були саме його власні, собака це чітко розуміє. Особливо м’ячики. Їх наздоганяє, ловить. Півгодинки в день поганяти отак з м’ячиком по двору, і достатньо. В Чернігові ми гуляли з собакою два рази, вранці і ввечері. Більше ганяв ввечері чоловік.
Джек-рассел — мабуть, найрозумніша порода, дуже легко піддається дресируванню. Єдине, що хазяїну треба на деякий час стати більш жорстким. Так, вони мають характер, і треба показати, хто з нас головний. «Сюсі-пусі» з цією породою не проходить. Моя Мері дуже мене відчуває. Коли засмучена — пригорнеться, намагається розвеселити. Вони будуть дуже покладисті, якщо зразу, в дитинстві, поставити всі точки над «і».
Моя Мері, наприклад, гуляє без повідка. І слухається при першій же команді «йди до мене». Вона росла серед дітей, у нас дуже великий двір у Киїнці. Разом з Патроном Мері привела троє малюків. Одного ми не вберегли. Другий хлопчик, Декстер, зайняв перше місце на виставці собак у Чернігові. Наскільки мені відомо, Патрон по виставках не ходив.
Живемо в Чернігові біля обласної лікарні. А на все літо переїжджаємо до Киїнки. Там собаці рай. Їжачків шукає, кротів риє. Не чіпає, ми не дозволяємо. Джек-рассел-тер’єр — мисливський собака, породу виводили для полювання на тхорів, лисиць. На тварин, що живуть у норах. Тому риють прекрасно.
Я не думаю, що Патрон шукає вибухівку по запаху. Цей собака чітко реагує на дії господаря. Може, на датчики міношукача, і починає рити.
Зазвичай це дуже акуратні собаки. Ні разу не чула, щоб рассел-тер’єр нагадив у квартирі. Маленькими — на пелюшку.
— Скільки коштує цуценя джек-рассел-тер’єра?
— Ми купували за шість чи сім тисяч гривень. Зараз ціна чистокровних породистих цуценят — тисяч 12-15. Продають хлопчиків по 500 євро, дівчат по 500 доларів. Спробуємо притримуватись такої цінової політики.
Якщо собака в оголошенні коштує чотири з половиною тисячі, то навряд чи він чистокровна. У нас тільки в’язка коштує три тисячі гривень. Ми віддаємо за те, що кавалер покриє. Тато Патрона Норіс живе на Масанах. Теж років чотири, теж з хорошим родоводом.
— Мабуть, на маленьких Патрончиків вже черга?
— Я оголошень наперед не даю. Ставлю цуценят на бронювання тільки коли вже народилися. Буває, приїжджають, вибирають серед зовсім малесеньких, ми домовляємося, на якому кормі його ростити, і я прибираю те цуценя з оголошення. А по досягненню двох місяців забирають. У нас їх багато не буває, два-три собачати.
Живуть по 15-18 років при хорошому догляді.
— Коли чекати в Чернігові малих Патрончиків?
— По-перше, ми ще не повернулися в Україну. Для початку хочеться, щоб був мир.
Дуже важко з собакою виїжджати, тікати. Зараз тільки за повернення треба платити за собаку 50 євро. До п’яти кілограмів в автобус беруть безкоштовно в переносці, а більше — треба платити. Я тут зараз з двома дочками, 15-річною Лізою і дворічною Настею, та собакою Мері. Вірю, що все буде добре, ми повернемося. Чоловік дснсник, залишився вдома, працює. Михайло з сином дуже хотіли такого собаку, вибирали. Коли народилися, просив притримати.
Може, маленькі Патрончики з’являться перед Новим роком. Це приблизно. Якщо собака переживає стрес, з нею відбувається те саме, що і з жінкою. А тут ці обстріли, переїзди. Вдома по собаці ми визначали, коли в нас будуть обстріли. Хвилин за 15 починав рватися, кидався під ноги, підбивав: «Лягай». Ми на той час якраз були в Киїнці, пережили весь той жах. Потім ночували в пожежній частині. Потім чоловік нас вивіз на Західну Україну, сам повернувся в Чернігів, а ми поїхали за кордон, не до родичів, в нікуди.

⬤ з анекдотів про Патрона
Пес Патрон согласился провести лекцию по военному делу для Шойгу и Герасимова.

А ще його малюють та роблять «фотожаби».

 

Олена ГОБАНОВА, фото автора