Вогонь розгорівся біля хутора Єньків

Як гасили, розповіли Костянтин Гуз та Олександр Цуркан

Пізно ввечері 6 березня чернігівців налякала масштабна пожежа, помітна з різних точок міста. Люди викладали відео полум’я в соцмережах, обговорювали, що горить. Припускали, що був приліт.

А то палала суха трава на території Іванівської громади під Черніговом.

— На Сакаватій горіло, — киває в бік луків 86-річна Галина АЛЕКСІЄНКО, жителька хутора Єньків. — Луг так зветься. Отут за дорогою — вогонь. Там — зразу за нашими городами — палало. В обід почалося і цілу ніч. І назавтра. Приїздили пожежники: і з Чернігова, і з Іванівки.

Галина Алексієнко

Крім ДСНС, наші три чоловіки гасили. Костянтин Гуз, Олександр Цуркан і Сергій Шибирин з Підгірного теж був. Вогонь збивали вручну, щоб не йшов до хутора.

— Багато жителів у Єнькові?

— Страшко й казати. Отам троє, отут, — рахує, загинаючи пальці, бабуся, — я — п’ята. Шість… сім… Восьмеро людей усього. Ще в сезон бувають дачники.

Звідси неасфальтованою дорогою — п’ять кілометрів до пішохідного мосту.

Інша дорога до Чернігова, щоб проїхати машиною, — через село Підгірне, — кілометрів 30 з гаком.

— Вогонь ішов з боку Підгірного, — вказав рукою 52-річний Костянтин ГУЗ. На веранді 54-річного Олександра ЦУРКАНА якраз вечеряють смаженою рибою. Як кажуть, «насухо» ☺. Навпроти двору Цуркана, за деревами, починаються людські городи та луки. Трави — ні зеленої, ні сухої — нема. Чорнота. Стоїть дух гару.

— Навіщо ви кинулись суху траву гасити?

— Хутір рятували. Там дачі, хати. Дрова в людей складені.  А він сюди і йшов. Вогонь відсікли лопатами.

— А попередження про міни там були?

— Та вже рік-два там оралося. А минулого року — ні. Тому трави наросло багато. Зараз тут не коситься, не ореться. Суцільні луки. Війна — хазяї свої землі покидали. Цього року — уже чув — збираються працювати.

— Полум’я з міста було видно величезне…

— Де більші корчі — може, метрів на п’ять підіймалося.

Ми втрьох і на коліна падали, били лопатами. Наче загасили, а вітер крутоне — і все в обличчя. Лопата не така й довга. Відскакували.  Пощастило: ніхто не обгорів.

— Чого загорілося? У Чернігові люди думали, що приліт був…

— Прильоту не було. Це підпал, — вважають чоловіки. — А, може, пляшка чи банка. Лежала на сухій траві. Було сонце. Як лупа спрацювала, — припускають й інші варіанти.

— Міг хтось з рибалок бичок кинути. А тут все сухе. Миттю спалахнуло.

 — А могли спеціально — ті, хто шукає скарб з міношукачем. Вони інколи підпалюють та їдуть. Тим часом уся трава вигоряє, шукати скарби зручно.

— Почало горіти вдень, — продовжує Гуз. — Ішло проти вітру. Але трава була дуже густа і вогонь швидко добирався до села.

— Організували все, як годиться, — задоволений Цуркан. — Головне, не панікувати.

— У пожежників є такий інструмент — палка з пласкою насадкою на кінці. Ляпалка. Б’ють  полум’я, як мух мухобійками, — знає Гуз. — У нас замість цього — звичайні совкові лопати. Ними і ляпали. Рухалися вздовж всієї лінії вогню. І загрібали землею.

Потім приїхали пожежники і загасили з іншого краю від села. А на цій лінії полум’я ми зупинили. Збоку озеро, туди не пішло.

— Якби не Миколайович, ми б цього не зробили, — вважає Олександр.

— Та всі вже тут знають, як його гасити, — зніяковів Костянтин. — Хіба перший раз?

Я в Єньків з Чернігова переїхав понад 20 років тому. Квартиру дітям залишив.

Дітей у Костянтина Миколайовича восьмеро. Від трьох дружин.

— Довго гасили?

— Ми тут — години дві.  На час не дивилися. Руки вже відвалювалися. Значить, довго. Пожежники поїхали на той край. Там ще й лісосмуга загорілася, пожежа в бік пішла. Два дні горіло. ДСНС і вночі приїздили. І назавтра. Зі своєю водою. Набирали в селі поруч.

* * *

«Близько 21.00 надійшло повідомлення про польову пожежу на лівому березі Десни від міста Чернігова. Площа загоряння — близько трьох гектарів. На місці пожежі працював підрозділ ДСНС Чернігова. Назавтра, 7 березня, площа горіння зменшилася до 0,6 га окремими осередками», — розказала Ірина ЩУКІНА, речниця ГУ ДСНС України в Чернігівській області.

Олена ГОБАНОВА. Фото авторки