30 дітей, яких вихователька вивозила під обстрілами, все літо житимуть у гірському санаторії

Головна » Перехрестя » 30 дітей, яких вихователька вивозила під обстрілами, все літо житимуть у гірському санаторії

15.07.2022 | Перехрестя

Дітвора з вихователькою у санаторії “Ясень”

45-річна Наталія Песоцька, вихователька Чернігівського соціально-реабілітаційного центру для дітей, вивезла 30 вихованців і своїх двох дітей до Івано-Франківська. Зараз всі в санаторії «Ясень», повертатися поки не збираються. Спочатку з волонтерами виїхали до Києва, а там потягом до Франківська.
18 днів жінка з дітьми була в Чернігові. Ховалися у підвалі центру. Після того, як на сьомий день прилетів снаряд, перебралися до Троїцько-Іллінського монастиря. Діти у підвалі підхопили вошей, декого довелося стригти.
— Зараз ми в санаторії в горах, – розповідає Наталія ПЕСОЦЬКА. – Безкоштовно. Сподіваюся, що все літо тут проведемо. Навіть якщо в Чернігові, в центрі зроблять ремонт. Я разом з донькою і сином. Чоловік теж був з нами, повернувся додому. Саджає городи, прибирає руїни. Бо у нас там все побите.
Умови в санаторії хороші, п’ятиразове харчування. Єдине, мало екскурсій, гуртків. Діти сходять з розуму, — сміється. — Нуднувато. Повітря чисте, гірська річка. Я в горах вперше, діти також. У самому Франківську бачили тільки вокзал. Нас погодували в кафе і відправили сюди. Жити тут можна стільки, скільки захочемо. Директор центру в Чернігові, наразі у відпустці. У мене є вихователі, які допомагають, психологи. Але дітвора, чесно кажучи, їх не слухається. Всі дитячі проблеми вирішую я.
Голова болить, їсти хочемо, щось не поділили — біжимо до Наталії Іванівни. Двері моєї кімнати відчинені цілодобово. Наталія Іванівна на посту 24 години сім днів на тиждень.
Найменші, яким по три роки, почали розмовляти українською (І «Весть» також, хоча ми в Чернігові, – авт.). Місцеві, якщо хтось говорить російською, обзивають москалями. Не нариваємося.
— Від пляцків не погладшали? (пляцками називають тістечка, – авт).
— Це тут є, вдома ми такого не готували. Але намагаються варити дітям те, що звичне. М’ясні запіканки, котлети, забаганки наші виконують. А ми все доїдаємо, відходів не лишаємо. Сказати, що мені важко, це нічого не сказати. Якби перед війною мені хто розповів, що таке буде, не повірила б.
— Дітвора від війни відійшла?
— Так. Нагадують сирени і погані сни. Мені і самій ще сниться війна, вибухи.

30 дітей, яких вихователька вивозила під обстрілами, все літо житимуть у гірському санаторії

Пошук по сайту

Категорії

Архіви записів

Інші публікації категорії