Жінки-військові найчастіше беруть куртки, штани і термобілизну. Труси й топики не запитують

25.01.2024 | Місто

У магазині військового одягу та взуття, розташованому на «Привокзальному» ринку в Чернігові, є речі й для військовослужбовиць.

— Термобілизна, куртки софтшел (із захисним шаром від вітру й дощу) на мікрофлісі, — показує 52-річний Сергій ТКАЧЕНКО, власник. Допомагав одягати та взувати армію з 2014 року. Нагороджений за це грамотами, виданими начальниками частин. Оригінали подяк висять у самому магазині. — У мене така куртка — дві тисячі гривень. Приталена, тож  і жінки беруть добре. Штани до таких курток теж водозахисні. Прошив звужений у ногах. Для жінок підходить. Півтори тисячі гривень коштує.

Взуттям торгую харківським. Замовляю із 36 розміру.

Спілкуємося вже хвилин 15, — звертається до мене. — А ніхто не йде. Мало покупців. Багато  чого (має на увазі амуніцію) видають у ЗСУ. Це, коли хтось пропалив чи загубив, ідуть добирати. Або видають — розміри не ті. Чи поміняти просять. Чи нове купляють, а те продають.

Жіночий одяг у мене від 44 розміру. Українського виробництва. Але це все не Чернігів. У Чернігові або закупівельні ціни вищі, або якість гірша. Матеріал — бавовна з синтетикою, і синтетики у складі більше.  Треба, щоб костюм дихав. Улітку жарко в напівсинтетичних. А восени, узимку можна й термобілизну піддягнути — захистить від дощу і буде не холодно.

З термобілизни найкраще беруть «Коламбію» (Сolumbia). Вона неуставна. Але популярна. Ось чорна з мікрофлісиком. Уставна теж непогана, зараз у Києві її шиє фірма «Кодор» (Сodor). Вона більше хебешна, ніж «Коламбія».  Це два хіти, інших не беру. Її можна вдягти, а зверху все, що хочеш. Я й сам носив, і не перший рік. І дише, і відштовхує вологу, і легка, і приємна, і м’яка. Замовляю у «Меркурії». «Меркурій-текстиль» — це хмельницька фірма оптового збуту. Розміри різні, і жінкам можна брати, і дітям для чернігівського військового ліцею.

— А ця форма, синенького кольору, написано Британія? — мацаю.

— Морський костюм. Бувший у вжитку.  У 2014 році я тільки й займався натівською формою. Брав неліквід. Зокрема взуття. Оптовий склад є на заході Україні. Я з власником давно працюю, закуповую. А в нього ліцензія, він привозить з-за кордону.

— Краща, ніж наша?

— Набагато, хоч і вживана. Дише, носиться довго. Водозахисна. Як гортекс (спеціальна мембранна дихаюча тканина). Випробувано з 2014 року.

Я цілий ларьок віддав в армію — у мене на Центральному ринку був. Дозволу запитували, відкривали.  Брали, що хотіли. Тут, на «Привокзальному», я що роздавав, що продавав. Маслюк, Маленко — називає імена військових начальників — ці хлопці приїжджали, і я в Десну, Гончарівське їм безкоштовно вантажив.

— А як же прибуток? — трохи сумніваюся.

— Частину прибутку можна й віддати, якщо хочеш допомогти. У мене багато неліквіду було. Забирали мішками. Через місяць-два-три привозили фотозвіти.

А частину я сам пороздавав. Видзвонював — приїздили з волонтерського центру, — згадує лютий-березень 2022 рік, — завантажив під обстрілами. Поліція зверталася — теж допоміг, чим міг.

Тоді в мене був борг 150 тисяч гривень (у Хмельницькому, на оптових базах, знаючи мене, давали товар з умовою оплати після реалізації). Треба було щось продати, щоб гроші переслати. Я продавав, але без прибутку шість місяців точно був, роздавав борги.

А з шостого-восьмого місяця після вторгнення пішов у плюс.  Перші пів року нічого, а тоді торгівля пішла на спад. Уже все. Вистачає амуніції. І наші виробляють. І цілі фури, хлопці казали, приїздять, розвантажуються, з Голландії, Литви.

— Труси і топики — новинку в забезпеченні військовослужбовиць — будете замовляти?

— Ні. Їх мають видавати. Звісно, що будуть докуповувати. Це ж білизна, її треба кілька комплектів. Але поки що немає цього товару для магазинів. Хіба почнуть шити, наприклад, у Хмельницькому (там багато шиють). Щоб, як в армії,  за їхнім зразком, їхніми лекалами. Але я  точно собі брати не буду. У мене взагалі є надія, що ще пів року — і війна почне стухати. Виженуть рашистів. І в мене буде, — показує на штани з листочками, — товар для риболовлі, полювання — дубок, камиш. Я ж раніше тільки таким займався.

Тамара КРАВЧЕНКО

Пошук по сайту