Віктор Лазар: «Жінка б могла замінити чоловіка — і фасувальницею, і постачальницею, і малярем, і штукатуром, і водієм. Але на сьогодні нема пропозицій»

Головна » Місто » Віктор Лазар: «Жінка б могла замінити чоловіка — і фасувальницею, і постачальницею, і малярем, і штукатуром, і водієм. Але на сьогодні нема пропозицій»

28.09.2023 | Місто

Чоловіків призивають з підприємств на війну. Хто їх замінить? Жінки, напрошується відповідь. Так це чи ні, перепитали на заводах.
63-річний Віктор ЛАЗАР, засновник групи компаній «Вимал» (виробляють картопляний крохмаль, продають в Україні та за кордоном):
— Щоб жінка замінила чоловіка, думаємо про це. У нас 20 людей на війні. Один загинув, Астраханцев Олександр, начальник виробництва, пропав безвісти.
Могли б взяти жінку працювати з електронікою, за комп’ютером. Могли б поставити на фасування. Там є неважка робота — жіночка плівочку б заряджала, кнопочку натискала. Але нема кандидаток.
Ми шукали прибиральницю, нам треба було дві. Так фонд зайнятості підбирав два місяці. Хоча зарплата для прибиральниці в нас більш-менш достойна — вісім тисяч гривень.
От зараз мені треба штукатури, бо ми ще ж будуємося.
Жінки раніше працювали машиністками кранів, машиністками навантажувачів. І за кордоном це практикується, бо там не треба піднімати якісь тягарі — вона оператор сучасної машини. І жінка б була на цьому процесі культурнішою і відповідальнішою за чоловіка. Але немає пропозицій від жінок.
Маляр для фарбування обладнання нам потрібен. Жінка могла б справитися, та не можемо знайти.
З водіями проблема. Я розумію, що жінку не посадиш на «КрАЗ», бо це людоїд-машина. Але є вантажопасажирські автівки. Майже легкові — мікроавтобуси. Чому б жінці не працювати водієм мікроавтобуса? Скільки жінок нині за кермом! Але жодна не прийшла й не сказала: «Візьміть мене водієм, хлопці». Мужичка б ми пересадили на важку машину, а їй дали б легку. У нас машини розвозять замовлення на «Нову Пошту», з пошти привозять. На постачання можна було б жінку взяти. Поїхати позбирати замовлення — підшипник 200 грамів важить — і привезти. Але знову ж таки, немає такого, щоб жінка прийшла й сказала% «Я прийшла стати на цей процес й забезпечити його». Зарплата водія-жінки залежить від машини. На легковій чи на мікроавтобусі — від 12 тисяч гривень.

Віталій Трейтяк: «Викручуємося так»

Бракує працівників і на Чернігівському ковальському заводі.
— У ЗСУ наших більше 20. Усі в строю, дякуючи Богу, — говорить Віталій ТРЕЙТЯК, генеральний директор Чернігівського ковальського заводу. Раніше очолював підприємство «Український кардан». — Бронь часткова. Не вистачає чоловіків, але виробництво таке, що жінки їх і не замінять. У нас гарячий метал, до 1000 градусів, важкі деталі. Було б злочином жінок ставити туди. Викручуємося так. Жінки трудяться прибиральницями, контролером у ВТК (відділі технічного контролю), у планово-економічному відділі.
Жіночі вакансії закриті. Чоловічі — ні. Є потреба і в ковалях, і в майстрах, і у фрезерувальниках, і в токарях, особливо на верстатах з числовим програмним керуванням.
— До вас і раніше не поспішали. І тепер не хочуть іти?
— Ми оголошення вивішуємо, а ніхто не приходить на співбесіду. Хоча в нас можна добре заробити. Зарплата коваля залежить від вироблення, усе залежить від уміння.

Віктор Лазар: «Жінка б могла замінити чоловіка — і фасувальницею, і постачальницею, і малярем, і штукатуром, і водієм. Але на сьогодні нема пропозицій»

Віталій Трейтяк: «Викручуємося так»

Пошук по сайту

Категорії

Архіви записів

Інші публікації категорії