Віктор Прус живе в машині. У центрі Чернігова

71-річний Віктор ПРУС два тижні живе в автівці, у дворі біля п’ятиповерхівок, фактично в центрі Чернігова. Крутить, ремонтує свою сіру «Ауді». Поряд стоїть старенька чорна «Ауді». Теж його.

Віктор Прус біля своєї «Ауді», в якій живе

— Ремонтую автівку, — пояснює Віктор Михайлович 20 листопада. У Чернігові лунають вибухи. — Хай їм у кожну хату, — каже дід,  підіймаючи голову в небо. — Жителі їсти мені носять. Думають, що я бомж. І в Києві так само було.

— Чому живете в машині?

— Відремонтую, і тільки смуга ляже. Не п’ю і не курю. Те, що я в такому одязі… На красу не дивлюся. Цю автівку з Волині притягнув. Мотор відремонтував. Підфарбувати треба. Через півтора тижня збираюсь їхати в Сновськ. Сказали, що будуть готові документи. Сертифікат на придбання нового житла. У мене є довідка ВПО.

Спершу жив у сина Віктора в Києві, у гуртожитку. А потім у нього з’явилася жінка. Вирішив не заважати молодим. Пішов у машину. Знайшов підробіток, ремонтував автівки.  А потім ближче до дому перебрався, у Чернігів.

Будинок у Гірську Сновської громади згорів під час обстрілів, — продовжує дід Віктор. — Мінометами наш край били. Дрони запускають. 8 червня в мою хату прилетів дрон. Невіруючий, але тепер повірив у Бога. Ніколи зі свого двору надовго не виходив. У мене там купа залізяччя. Усе крутив, щось збирав, ремонтував. Того дня на годину вийшов по молоко. Прихожу — хлопці стоять, хата горить. Думали, я в ній. Згорів кіт. Я ж тих москалів знаю. Кажу: «Звалюйте, бо зараз знову прилетить».

Сам пішов до колонки набрати води. Два дрони летять. Над головою. І вздовж  вулиці. Упав у кущі і розпластався. У такому положенні тебе екран на дроні може не зчитати. Вони літають, я лежу. Усе переживав, щоб дрон по машині не вцілив. А він зачепився за бузину біля сараю.

Мене три рази вбивали. Біля Старих Боровичів їхав у бік Чернігова. З дрона поряд лупонули. А третій раз у селі. Є в нас проліт на вулиці, через який треба швидко прошмигнути. Я так і зробив, дрон москальський не попав.

— Біля Чернігова є модульні містечка. Там можете жити безплатно й отримувати трохи грошей як ВПО.

— Мені і в машині добре, — ні в яку Віктор Михайлович. — Намагаюся нікому не заважати. Сміття не розкидаю. Тут моя колишня дружина неподалік жила.

21 листопада чернігівські волонтери БФ «Право на захист» возили дідуся в модульне містечко на лижній базі.

— Попередила комендантку, що приїде людина, яка потребує допомоги. Вона підшукала варіанти, які можна запропонувати. Дідусь зайшов у кімнату. Подивився.. І не захотів показувати документи. А підставою для заселення в модульне містечко є статус ВПО, — пояснює Олена ЛУТЧЕНКО, начальниця управління соціального захисту населення Чернігівської РВА. — Утік з містечка. Стосовно нього агресії не було. Єдине, коли комендантка запитала, чи він точно нормальний… У нас був досвід. Люди живуть у колективі. У кожного світ пережитий стрес.  Заселити — не проблема. Але потрібно бачити документи. Щоб зв’язатися з чернігівським міським департаментом. Бо він у них на обліку. А потім уже ми повинні його забрати до себе.

У нього є довідка ВПО, з чернігівською пропискою. Але в чернігівський гуртожиток не хоче. Бо треба платити за комунальні послуги. Позбавити виплат у розмірі двох тисяч гривень його ніхто не має права. Але за проживання якусь суму доведеться платити. У модульних містечках живуть безплатно.

— Є такий чоловік, — підтвердив Олександр МЕДВЕДЬОВ, мер Сновська. Віктор Прус відомий у громаді. Місцеві прозвали його самодєлкіним. Він переобладнав автівку, щоб працювала на дровах. — Одразу в модульку не схотів. Хоча й у нас селити є де.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки