Вчитель у комп’ютері, діти вдома
35-річна Катерина КЛИМАНСЬКА (дивіться відео) — учителька початкових класів чернігівської гімназії №20, класний керівник 4-Г класу. Навчання в класі повністю онлайн. Через комп’ютер.
Уроки Катерина Андріївна проводить переважно з дому. Інколи з роботи.
— У моєму дистанційному класі 23 дитини. 17 — за кордоном, шість — у місті. Виходять на зв’язок, працюють, присутні на уроках, здають роботи, — розказує вчителька. Сьогодні навчання зі школи, із зали для проведення демонстраційних уроків та нарад. Робоче місце Катерини — її ноутбук. Ну, і бажано пристойний фон позаду вчителя:).
— Дітки, хто за кордоном, учаться ще і в місцевих школах. Є з Німеччини, Естонії, Франції. Є хлопчик в Америці. Але всі виходять на зв’язок. Іноді ті, хто далеко, присутні не на всіх уроках. Минулого року був хлопчик, який виходив на зв’язок онлайн з групи продовженого дня. Вмикав камеру, відповідав.
Одні категорично проти, інші обома руками за
Раніше Катерина Климанська працювала в школі №35. Набрала перший клас, почався коронавірус.
— Ми то були на дистанційному, то поверталися до школи. У другому класі провчилися семестр, а в лютому почалася війна. Коли облога закінчилася, намагалися довчитися онлайн. То світла не було, то обстріли, то тривоги. Третій клас навчалися повністю онлайн. У цьому році мій клас був розформований. 15 діток за кордоном.
Частина батьків впевнені: онлайн — не навчання. Діти не можуть бути довго перед комп’ютером. У когось зір зіпсувався. Вимикали камери і мікрофони, ховалися.
А інші — тільки за дистанційне навчання. Є діти, які відкривають онлайн. А в класі були замкнуті, не могли відповідати. Тепер піднімають руки. І почувають себе комфортніше, ніж у школі.
Климанська перейшла в школу №20, бо вона близько від дому. І плюс — ще рік можна працювати дистанційно. Бо в самої двоє дівчаток, одна ходить до школи №24 до сьомого класу, друга — у 17-ту.
— Камера і мікрофон вимкнені. Як знаєте, присутня дитина чи ні?
— По-перше, треба постійно перепитувати: «Як ти мене зрозумів?», «Чи почув?»
По-друге, можу в будь-який момент викликати, щоб відповів на запитання. І намагаюся до нього докликатися. Якщо не вийшов зразу, а за хвилину-другу, я помітила, запитую: «Де був?» Буває, кажуть: «Поганий інтернет» або «Вибачте, відходив водички попити». Я прошу, щоб діти попереджали, коли відходять від екранів. А може, я в цей час правило розказую?
У туалет просяться: «Можна, я вийду у своїх справах?» Прошу повідомляти, коли повертаються.
Прошу дітей вимикати свої мікрофони, коли я розповідаю. Іноді навіть перегортання сторінки в підручнику може заважати. Та є такі відкриті дітки, що навпаки хочуть, щоб постійно були включені камера і мікрофон.
А є такі, що соромляться і нічого з цим зробити неможливо. До цього не ставлюся надто критично.
— Діти в онлайн класі одне з одним спілкуються?
— Їм не вистачає спілкування з однокласниками. Тому вони охоче розказують про себе. Залюбки слухають інших дітей.
— Як, урок же йде?
— Є усні уроки, вони проходять у формі спілкування. Діти розказують про себе.
Наприклад, я вибрала з інтернету фото смішних тваринок. І мої учні асоціюють свій настрій з ними. Сонна, весела… Це відкриває діток, вони розповідають про себе і навіть про своїх друзів. Тут діти включають камери. Навіть у кого були вимкнені. І починають говорити.
Потім у нас є таке: побажання однокласникам. Гарного дня чи інше.
До речі, дітки цього класу щедрі на компліменти. Й одне одного хвалять, і мені кажуть: «Ви така гарна», «Ви така добра, Катерино Андріївно». Активніші в цьому класі дівчатка. А я їм навзаєм кажу.
Дошка
— Використовуєте справжню дошку?
— Ні. У мене є документ-камера. Формою схожа на настільну лампу. Вона під’єднується до комп’ютера і все, що я майструю руками або малюю, видно на екрані. Так, наче я дивлюся на свої руки. Купила сама, і не шкодую.
Ми так і зошити підписували. Менших я розклад вчила писати в щоденники через цю камеру.
— А оцінки як ставите?
— За хорошу роботу на уроці діти отримують «молодець». Я прошу дитину написати це собі в щоденник і показати батькам. Дітям це дуже подобається.
Курйози
— Якісь курйозні випадки були за час онлайн навчання?
— Якось ми закінчували урок «Я досліджую світ». У кінці я задаю діткам тести. Вони це знають. Коментують: «У-у-у, тест…», «А я люблю тести!»
От кажу: «Дітки, ми закінчили розділ. Я в класрумі приєднала посилання на тест. Подивіться код доступу і пройдіть зараз». І дівчинка, у неї був включений мікрофон, кричить: «Тату, нам тест задали!» Батько голосно відказує: «Мати зараз прийде». Діти засміялися.
* * *
Почали писати: число, класна робота. А хлопчик каже: «Вибачте! Вибачте. Одну секундочку почекайте мене!» Ну, може, щось трапилось. Сидимо, чекаємо. Чекаємо… Тоді включає мікрофон: «Фу-х! Я дограв!»
* * *
Кажу: «Дітки, давайте запишемо…». А хлопчик забув вимкнути мікрофон. Кричить з кімнати: «Що, знову щось писати задала!?» Потім дуже засоромився, бідний, переживав. Мати його дзвонила, казала, що розплакався. Заспокоїла, що все добре.
* * *
Минулого року один учень працював на уроках образотворчого мистецтва та «Дизайн і технології» із сестричкою. Дівчинка маленька, ще ходила в садочок. Їй дуже подобалося, такі роботи гарнючі робила. Я їх роботи приймала й оцінювала на двох.
* * *
У третьому класі був дуже непосидючий хлопчик. Я просила: «Зупинись, у мене вже в очах мерехтить!» Камеру не виключав, він любив, щоб на нього дивилися. Міг стрибати з камерою, крутитися з нею.
* * *
Був смішний випадок на уроці зв’язного мовлення. Ми писали розповідь. Один хлопчик так увійшов в азарт, каже: «Катерино Андріївно, зошит закінчився». Кажу: «Нічого, бери якийсь аркушик і пиши». Увечері телефонує мати: «Узяв мій робочий блокнот, вирвав аркуш і списав».
— Як ви перевіряєте роботи?
— Учні фотографують і мені присилають.
У школі №35 ми виходили на зв’язок через гуглміт. А роботи діти приєднували в класрумі (комп’ютерні програми. — Авт.).
Коти
— Коти — це сто відсотків, теж на уроках. І показують, і, бувало, заскакують на стіл, перед монітором ходять.
Планшет стоїть, хлопчик пише в зошиті. Відмінник, старається. А кіт постійно лізе між ним і монітором. Каже: «Дуже хоче вчитись». Ми на таких кажемо: «Вчені котики».
Дні народження
— У школі діти цукерки роздають. А у вас як?
— Ми вітаємо діток онлайн. Я кажу слово, ставлю слайди з привітаннями. Потім дітки від себе вітають. І в цей день ми не задаємо домашніх завданья. Такий онлайн-подарунок класу. Тому для всіх це, дійсно, свято. Сьогодні п’ятниця, у нашої учениці день народження. Усі підуть на вихідні без домашнього завдання. Ми можемо це собі дозволити, бо навіть з повітряними тривогами встигаємо опрацювати матеріал.
Тривога — доводиться відключатися. Але потім виходимо, доопрацьовуємо. Ми не залежимо від кабінетів, від інших класів. Буває, якщо довга повітряна тривога, то після уроків під’єдналися, трішки допрацювали.
Форма
Що дітки виходять в піжамах, — то звична справа. Зараз же піжами такі цікаві, у вигляді різних тваринок.
Якоїсь вимоги щодо одягу, в якому діти мають сидіти на уроці онлайн, я не зустрічала. І я не думаю, що вони потрібні. Удома діти мають бути в тому, у чому їм комфортно. Але є дівчатка, які завжди чепуряться, одягають платтячка.
— А ви? Жодного разу за три роки не проспали? Не прибігли до екрану, у чому були?
— Мої уроки завжди в другу зміну. Такого не було, щоб у піжамі вела, — сміється Катерина Андріївна. — Була повітряна тривога, а мені треба було забрати старшу доньку Діану з 24-ї школи. Бо одну не відпускали, могла запізнитися в музичну школу. Їдемо додому тролейбусом. І тут відбій. Мої дітки з класу вже питають: «Куди під’єднуватися?» Прошу: «Дітки, чекайте, бо запізнююся! Буду через 10 хвилин». Добігла я тоді дуже швидко. А вони мене чекали. І діти, і батьки.
Збори не потрібні
— Батьківські збори хоч раз проходили?
— Ні разу. Навіть якби вийшли всі онлайн, немає тем для загального обговорення.
— Це ж вас ніхто і з 1 вересня не привітав?
— Квітів і цукерок не було. Нічого страшного. У нас було свято. Одяглися гарно. Дівчата своїх котів і собак приносили до екрану. Папужок. Казали, що рибки є, — не приносили. Розказували про літо, знайомилися. Я в них нова вчителька.
Залежить від учителя
У 4-Г чотири-п’ять уроків у день. Усі онлайн.
— Усі уроки, крім інформатики, музичного мистецтва та англійської мови, викладаю я. На сайті школи для самостійного опрацювання викладаю тільки фізкультуру. Займаються, коли хто зможе. Вважаю, що тримати шостим уроком діток на фізкультурі перед монітором не слід. У мене вдома немає облаштованої спортивної зали. Так само в дітей удома не завжди є місце. Краще нехай підуть на вулиці побігають. Присилати мені відео, як виконують вправи зі шкільного сайту, не вимагаю.
Але фізкультхвилинки проводимо обов’язково. Включаю мультиковий ролик з руханкою і повторюємо рухи. Я так само. Деякі роблять руханку з включеними камерами. А ті, у кого вимкнені на уроці, на руханку не включають також.
Робимо гімнастику для очей.
Чотири види навчання
— Задля безпеки учнів у нас змішана форма навчання, — розказала 46-річна Наталія ГОРНЮК, директорка гімназії №2. — В укритті школи 350 місць, а учнів, включаючи дистанційні класи, — 781. В укриття можемо завести половину. Навчання очне ми розподілили в дві зміни.
Діти можуть відвідувати п’ять, шість, деякі навіть сім уроків. Три уроки з них — дистанційно, чотири-п’ять уроків — очно, у школі. Це називається змішана форма навчання.
Якщо зміна перша, три останні уроки дистанційно. Якщо друга, навпаки, — перші уроки намагаємося ставити дистанційні.
У школі є третя зміна — дистанційна. Ми її називаємо вечірня. Навчання для учнів, які перебувають за кордоном. Усі уроки онлайн. Починаються після 17.10, коли навчання в школі закінчується. І тривають десь до 19.00, іноді до 20.00. У нас чотири дистанційні класи. Вони не повністю наповнені, по 20-30 учнів. Четверті, шості, сьомі і восьмі класи. Усього 103 учні нашої школи. Усі діти за кордоном, двоє — у Чернігові. Захотіли таку форму навчання.
Ще в школі є сімейне навчання. Його називають індивідуальне. Якщо діти перебувають за кордоном, а в нас немає дистанційних класів на паралелі, то пропонуємо сімейне навчання. Протягом семестру в них шість консультацій. Хвилин по 15. На ці консультації діти виходять онлайн. Але ми об’єднуємо учнів з трьох різних класів паралелі і в результаті виходить шість консультацій по годині. Діткам дуже подобається. Тобто за рік 12 консультацій плюс контрольна робота. Це сімейне навчання. Таких учнів у нас 55.
І педагогічний патронаж. У нас було два таких учні минулого року. Якщо є медичні показання, що дитина не може відвідувати школу, висновок ЛКК, то ми маємо забезпечити такій дитині індивідуальне навчання. Або дитину приводять батьки в школу, за домовленістю з учителем, і для неї проводиться окремий, індивідуальний урок. Або вчитель приходить додому до такого учня. Можна й онлайн, залежно від запиту батьків. У цьому році таких учнів у нас немає.
Початкова ланка — перший-четвертий класи — навчаються в школі, усі уроки офлайн.
Онлайн — одна
Як повідомив 43-річний Василь БІЛОГУРА, начальник управління освіти Чернігівської міської ради, на початок навчального року в місті працює 31 школа. З них чотири ліцеї (№№1, 12, 15 і 32), усі інші — гімназії.
Повністю онлайн-навчання тільки в гімназії №4 (що на Лісковиці). У всіх інших закладах змішана форма навчання.
Олена ГОБАНОВА
35-річна Катерина КЛИМАНСЬКА — учителька початкових класів чернігівської гімназії №20, класний керівник 4-Г класу. Навчання в класі повністю онлайн. Через комп’ютер.
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (724)
- Війна (252)
- Перехрестя (178)
- Політика (91)
- Кримінал (86)
- Здоров'я (74)
- Заєдісь! (58)
- Довоєнне (45)
- Весілля (29)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (26)
- Земля (21)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)