Укриття на Доценка

«ЖЕК №10 п’ять разів обіцяв завезти».

Укриття восьмипід’їздного будинку на Доценка,12 без лавок

10 листопада, 8.50. Будинок на Доценка, 12: вісім під’їздів, п’ять поверхів. Якщо загуде тривога, чи є куди сховатися?

— Є, —  виходить зі своєї квартири на вулицю 80-річний Іван ДІДІЧЕНКО, військовий пенсіонер. Відмикає підвал. Ключ від нього є в кожній квартирі цього дому. Звичайні двері поряд з входом у під’їзд.

Спускаємося, Іван Михайлович вмикає світло. Лампочка частково освітлює «коридор» укриття. Під стіною на піску насипане протруєне різнокольорове зерно від мишей. На трубах угорі пластикові пляшки з водою.

— Є й технічна вода, ось шланг, — показує. — Вода прямо з труб. Брали її, коли в лютому-березні 2022 року тут сиділи. Отут скамейки були, з дому принесли. Отам ще стоять, — показує на стільці.

У цей час, як привид, заскакує чорний пес. І зникає в темних нетрях підвалу.

— Такого ще не було!  — дивується Іван Михайлович. — Тепер його не знайдеш. Технічне приміщення одне на два під’їзди. Метрів 40, а може, і більше. Має повороти.

— З ЖЕКу не отримували лавки? — повертаюсь до свого. — Може, ще вологі, сохнуть?

— Скамейки? — перепитує співрозмовник. — Пів року ведуть розмови. З ЖЕКу №10 разів п’ять дзвонили: «Чекайте, ми вам привеземо лавочки». Лавочками називали їх. Так і не привезли. Генератор, казали, беріть. Ну хто його візьме? Треба, щоб людина взяла і за нього відповідала. Ніхто не хоче в квартиру собі ставити.

— Пилки, лопати пропонували?

— А для чого нам лопати? Туалети копати на вулиці, як робили в березні 2022 року? У нас у кожного є своя лопата. На городах займаємося, на дачах.

У нас переважно живуть пенсіонери, — пояснює. —  Цей дім будував радіозавод, заводчани отримували житло. Є винятки. Я, наприклад, на заводі не працював, квартиру купив 20 років тому. Серед молодих жильців — переважно квартиранти. Вони не хочуть займатися укриттям, і це зрозуміло. Сьогодні вони тут винаймають житло, завтра деінде. Якби була молодь серед власників квартир, знайшовся б старший по дому. А в нас навіть старшого немає. Ніхто не хоче братися.

Не знаю, як воно  буде з бомбьожками, нальотами, — зітхає. — Не дай Бог, знову доведеться ховатися.

На, іди сюди, розбійнику, — гукає пса і зрештою виганяє його з підвалу. Собака — у реп’яхах, брудний — проскакує  «коридором» повз ряд однакових дверей.

— Це на кожну квартиру кладовки, — пояснює Іван Дідіченко. — Багато в кого тут постіль, диванчики старі. У мене, — відмикає дверцята, —  тут велосипед стоїть. Тут ми з сусідом і спали під час обстрілів у 2022 році. Я прямо додолу стелив матрац.

«Треба знайти людину, яка візьме на себе обов’язок, оформить договір»

— Люди чекають лавки, — звертаюся в ЖЕК №10.

— Треба знайти людину, яка візьме на себе обов’язок, оформить договір (для цього треба паспорт та ідентифікаційний код), і привеземо ми ці лавочки, — пояснює 36-річний Олександр БАБИЧ, заступник головного інженера ЖЕКу №10. — усім, хто оформляв раніше, ми давним-давно розвезли.

У нас і лавки є, і ломи, і лопати штикові, лопати совкові, пилки по дереву, сокири, медичні аптечки, ліхтарики, баклажки п’ятилітрові для води, вогнегасники, біотуалети, — нагадує.  — Усе є, крім генераторів, і поки що в достатній кількості. Зараз нібито й не треба, але мало що може бути.

У кожній багатоповерхівці зазвичай є старший будинку.  Інвентар переважно брав старший. Якщо такого немає, то є активні мешканці. У мене були випадки (а на обслуговуванні ЖЕКу №10 230 будинків), де старший не хотів брати. Прийшли люди, які живуть у цьому ж домі, і кажуть: «Ми оформимо на себе генератор».

Так само і з лавочками. Це не обов’язково, щоб був старший. Нехай хтось прийде і візьме на себе відповідальність за них, — повторює. — Зараз до нас дуже багато звертаються за інвентарем.  Якщо вісім під’їздів й одна людина бере тупо на всі під їзди — це дуже багато. Якщо не хоче такої відповідальності, бере тільки на один. З другого під’їзду приходять й оформляють на себе, з третього — на себе і т. д.

У минулому номері «Весть» писала про укриття в одному з найдовших будинків, у так званій китайській стіні біля Градецького. Третій під’їзд згуртувався й облаштував собі сховище. Інструменти, лавки, генератор отримали від  КП «Новозаводське». Але так можуть не всі.

Тамара КРАВЧЕНКО

Іван Дідіченко біля укриття

Газета “Весть” продається в кіосках і на розкладках у супермаркетах, у поштових відділеннях Чернігова та області, а також її можна передплатити на сайті “Укрпошти”.