Що буде з Троїцьким собором і Єлецьким монастирем?

20.06.2024 | Місто

Наліпки на воротах в Троїцю

6 червня «Весть» писала, що Спаський собор стане музеєм, мінімум 50 гривень за вхід. І озвучила питання: що буде з Троїцьким собором?

— Троїцький монастир (точніше, Троїцько-Іллінський монастир, у складі якого Троїцький собор),  є державною власністю, — пояснює 53-річна Наталія РЕБРОВА, директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». — Це будівлі і споруди, земельні ділянки. 27 гектарів. У кожної пам’ятки, кожного національного заповідника  є охоронні зони. Охоронною зоною цього комплексу є така велика територія.

Зі слів Наталії Ребрової, Троїцький монастир — це дуже складне питання. Вирішуватиметься, коли будуть підготовлені пропозиції від Міністерства культури і Національного заповідника «Чернігів стародавній».

— Що буде з Єлецьким монастирем?

— Відповіді ще нема. Я тільки 15 днів на посаді. Єлецький монастир, його будівлі і споруди є власністю держави і входять до складу заповідника  «Чернігів стародавній».

— Чи буде клопотання, щоб у Спаському соборі правилося на великі свята (як в Софії Київській)?

— Церква відділена від держави. Чому, на  вашу думку, державний заклад Національний заповідник має виступати з клопотанням про богослужіння? Давайте я вам покажу сліди правління (УПЦ, яку пов’язують з московським патріархатом, — авт.). Не тільки павутина, але й сміття в прямому сенсі по коліна. Сміття, яке лежить зараз біля Спаського собору, — дивимося на купу мотлоху, — із невеликого господарчого приміщення. А з самого собору сім тракторних причепів вивезено.

— Наталіє Борисівно, чи не розглядається питання, щоб правила ПЦУ — Православна церква України?

— На сьогоднішній день Національний заповідник «Чернігів стародавній» зобов’язаний забезпечити очищення і збереження цього собору. Очищення в прямому сенсі. Працюємо по очищенню з 23 травня. І ця робота займе щонайменше ще 10 днів.

Наступне: маємо здійснити дуже важливі кроки, фінансово затратні, щоб убезпечити цей собор від надзвичайних подій. А потім ми подумаємо про особливості його функціонування.

«Коли тут будуть служби?», — не подобається директорці питання. — Складається враження, що цей собор тільки для служби, — каже. — Це пам’ятка національного значення, її рівня у нас тільки Софія Київська.

«Народилася і сформувалася в Батурині»

 — Багато хто вважає ваше призначення з Батурина у Чернігів стрімким злетом кар’єри, — звертаюся до Наталії Ребрової. — Завдяки чому це відбулося?

— Національний заповідник «Гетьманська столиця» в Батурині я очолювала впродовж 20 років. Він став одним із кращих в Україні. І «стрімкий зріст кар’єри», враховуючи, що я відбулась як історик, як науковець, як пам’яткоохоронець, уже давно, — уже давно! — наголошує,  — це точно не про мене. Безперечно, ті виклики, перед якими зараз стоїть «Чернігів стародавній», потребують досвіду. І, найімовірніше, Міністерство культури саме тому й прийняло таке рішення. …Моє призначення — це була ініціатива Міністерства культури.

— Як Ви облаштувалися?  Чи комфортне Ваше життя?

— Все нормально. Все моє життя поза роботою дає мені можливість повноцінно реалізовувати свої досвід, талант, розумові дані, історичні знання на роботі.

— Ви ж не їздите щодня в Батурин?  Живете тут?

— Я проживаю в Чернігові. А народилася і сформувалася в Батурині.

70-річний Володимир Руденок, пенсіонер, був заввідділом історії печер «Чернігова стародавнього»:

— На тому місці, де раніше працювала Наталія Реброва, вона була відома і достатньо дієва. Була директором одного національного заповідника, стала директором іншого національного. Мене не дивують кадрові зміни. Я пережив за свою 30-річну роботу в заповіднику десять директорів. Одна жінка — Марія  Голодна (поправляє мене, я вважала, що Наталія Реброва — перша жінка на цій посаді, — авт.), решта  — чоловіки.

 

  59-річний Олег Сіренко, настоятель чернігівського храму Михаїла і Федора Православної церкви України: 

— Я твердо переконаний, що в будь-якій церкві, — вона ж будувалася не для того, щоб стати музеєм, — мають відправлятися служби. Храм не для того, щоб бути закритим. Люди приходитимуть у музей, але не для цього храм споруджувався. Це стосується і Спаського собору. Він — перлина нашої української духовної спадщини. Треба, щоб нагляд був добрий, охайне поводження. Звичайно, це можна поєднати: щоб і правилося, і був нагляд.

Тамара КРАВЧЕНКО. Фото авторки