«Де шматок приліпився — там і загорілося»

Любов Попок біля уламків шахеда, що назбирала після прильоту

В обід 17 березня біля двору на вулиці Довженка (колишня Толстого) підмітає 68-річна Любов ПОПОК. 15 березня в дім родини Попок упала частина шахеда. У дворі два будинки: в одному живе Любов Попок з чоловіком Григорієм, в іншому — менший син Юрій з родиною.

— О 22.00, — каже час, що збігається і  з прильотом шахеда на Козацькій. — Вклала внучат, Анечку з Алісочкою, спати. Дідусь з Тьомою спали в іншій кімнаті. Сама пішла в спальню, збиралася відпочивати.

Тільки присіла на ліжко…
Свист і бабах…
Усе горить, діти кричать.
 Вискочили на вулицю.

Шматки, що вилітали з цього шахеда, всюди прилипали й одразу починали горіти. Навіть сходи металеві горіли. Де приліпилось — там і загорілось. А зараз відшкрябати не можу ті місця. А ще в шахеді була якась рідина, — показує на фасад будинку з плямами світло-коричневого кольору. — Щіткою не можу відмити. Увесь будинок обризьканий.

Сусід, пожежником раніше працював, притягнув зі свого двору шланг. Заливали водою з усіх боків.

Зранку після пожежі виносили великі уламки з тієї частини, що прилетіла до нас. Назбирали їх багато, — показує ящик, що стоїть під хатою з купою уламків. — Усі марковані, з цифрами.

— Лютий цього року, — називає Григорій ПОПОК дату, написану на частинах шахеда. 35 батарейок, як пальчикові, були зв’язані в купі.

—  Скручені скотчем одна до одної, блоком, — дістає з ящика батарейку, схожу на пальчикову, салатового кольору. — Оце залишки від крила. Сказали, скоріш за все, його підбили. Частина, що несла вибухівку, упала в іншому місці. Палаюча частина прилетіла до нас. Зачепилася за стіну будинку. Там жив син з дружиною і п’ятьма онуками. Старшому — 16, найменшій — шість.

 Вигоріло все. Кухня, — підіймаємося металевими сходами на другий поверх. — Котел, газова плита, меблі… Роздягальня. Новий кутовий диван купили. Телевізори розплавилися. Шафа-купе, одяг, взуття… ліжко. Натяжна стеля.  Нічого не лишилося.

Коли почалася війна, Юра пішов у ТРО. Зараз підприємець, волонтерить. Виїхали під Київ. Ось-ось збиралися повертатися додому. Онуки часто приїжджають до нас на вихідні. Усі ж чекають, що весна настане… Планували розбудовуватися. Хотіла віддати дітям клаптик землі, щоб добудували на першому поверсі кухню, на другому — дитячі.

— Будинок оформлений як нежитлове приміщення, — уточнює чоловік. — Спочатку будувалися. Тоді газ провели, котел поставили. Планували все достроїти і все разом узаконити. Не так виходить, як задумуєш…

Ледь випхали машину на вулицю. Уламок влетів у лобове скло. Спрацювала сигналізація, не могли відкрити двері. Усе горить, а з двору виїхати не можемо. Сусіди допомогли випхати авто на проїжджу частину. Мокрими рушниками накривали.

— Побило капот, дах, — закриває плівкою передню частину автівки Григорій Попок. — У страховій компанії сказали: «Це військові, до них звертайся. Якби ти когось ударив, виплатили б компенсацію».

— Учора Анечці, Алісі, Тьомі казала: «Боженька любить нас. Ми всі залишилися живі. І дах у нас над головою лишився. Є люди, які ще більше постраждали. Переживемо», — продовжує жінка. — Два дні не давала нікому плакати:

«Хіба можемо показати ворогу, що перед ним упали на коліна? Ніколи в житті». Усі роз’їхалися. А я собі дала волю, виплакалася. Зібралася і знову вийшла на вулицю вигрібати сміття.

Два мішки скла зібрала. Допомагали розбирати згарище діти, їхні друзі. Знайомі з Лукашівки приїжджали, таке саме пережили.

Баба Катя дивом вижила.

«Виповзла з кімнати, а в залі вже  горить. З квартири вискочила космічно швидко»

Катерина Радченко

15 березня близько 22.00 на п’ятиповерхівку в Чернігові впав шахед. Згоріла й обвалилася квартира Сергія Нестерова на п’ятому поверсі шостого під’їзду. Повністю зруйнована квартира Катерини Радченко на четвертому поверсі. Дивом уціліли Наталія Шеін з донькою. Живуть по цьому ж стояку на третьому поверсі. Вони зайшли у ванну кімнату. Удома була і Яніна Шкіря з чоловіком Андрієм. Їхня квартира на другому поверсі.

— Оце така красива я зараз, — знімає шапку 79-річна Катерина РАДЧЕНКО. Під лівим оком синці. Жінка приїхала 17 березня після обіду до зруйнованого житла. Комунальні служби розібрали завали. Жителям дозволили заходити у свої квартири. Катерина Олександрівна зібрала шість пакетів речей. Чекає на таксі біля п’ятого під’їзду. — Невістка забрала до себе. Хоча потерпілим пропонували поселитися в якомусь готелі. Телефон новий купили, але ще не розібралася в ньому. Голова болить. І потилиця, і спереду, і ніс болить. У неділю їздила в лікарню. Зробили комп’ютерну томографію. Лікар подивився, сказав: «Струсу мозку нема. Сильні ушиби голови. Класти в лікарню сенсу нема». Виписав ліки.

Десята вечора. Я, як завжди, вляглася спати. Вікна виходять у двір будинку.

Чую гул. А тоді стеля падає. Виповзла з кімнати — а в залі горить. 

Швиденько почала виходити з квартири. Думаю, як надихаюся диму, тут і залишусь. Вискочила в під’їзд. Інші мешканці теж  виходили. Не зрозуміли, що сталося. А я кричу: «Дрон, пожежа». Викликали пожежників. Повибігали з під’їзду. Вискочила космічно швидко, — жартує жінка. — Зрозуміла, що треба тікати.

«Дві секунди тиші, а потім феєрверк»

— Чоловіку від стресу стало погано, відвезли в лікарню, — каже 51-річна Яніна ШКІРЯ, вчителька музики школи №1.  — Ми з чоловіком були вдома. Я стояла в кімнаті, біля вікна. Чула цей гул. Летів низько. Потім розмовляла з жителями з сусіднього будинку — вони бачили з балкона, як шахед летів низько над будинками. І різко почав знижуватися. За звуком  стало зрозуміло, що летить не над нами, а до нас. Вдарив у кут даху з боку двору.

Удар, вибух. Дві-три секунди тиші. А потім феєрверк. Уламки полетіли на автівку, що була припаркована біля сусіднього будинку. Багато маленьких вогників полетіли у двір.

У мене на той бік виходять вікна кухні і балкону.

Пожежа почалася не одразу. Хвилин п’ять-сім ми були у квартирі. Не розуміли, що робити, що відбувається. Відчули запах диму. Стали виходити в під’їзд. Верхні поверхи почали горіти. Усі вибігали на вулицю. Мій чоловік та Костя з третього поверху обійшли квартири, перевіряли, чи всі вийшли. На вулиці зробили перекличку.

У квартирі на п’ятому поверсі, в яку був приліт, ніхто не живе. Власник — на дачі за містом. Двокімнатна. На четвертому поверсі — наша тітка Катя. На її квартиру впала квартира Серьогі. Над нами, на третьому поверсі, живе Наташа з чоловіком і маленьким слоненятком, яке постійно тупотіло по підлозі, — описує, де чия квартира по стояку будинку.

— Сказали всім бути в понеділок о 8.00-8.30. Комісія фіксуватиме пошкод­ження. Але ніхто не думав, що так довго горітиме. О 5.00 ще була пожежа. У неділю, коли розбирали згарище, о 14.00 знову загорілося.

Наша квартира залита водою. Уночі, коли гасили, син зайшов у квартиру, хотів забрати нашу кішку Кісу. Води було по щиколотки. Вода бігла по стінах. Кішку так і не знайшли.

У неділю дозволили заходити власникам квартир п’ятого під’їзду. У понеділок зранку власників з нашого під’їзду не пускали. Обіцяли дозволити ввечері. З документами, у присутності поліції.

Живемо зараз у дітей. Хотілося б почути слова: «Ви потерпіть,  дім відновимо». Але дізнаємося тільки після висновків експертів.

«Уламок пролетів через кімнати і врізався в стіну в залі»

Ольга Дорошенко з уламком, який пролетів через увесь дім, застряг у стіні

15 березня близько третьої ночі біля 10-поверхівки на вулиці Бандери (колишня Попова) в Чернігові впав шахед. Вилетіли вікна з першого до десятого поверху крайнього під’їзду новобудови.

— Спали з сином у кімнаті, — розповідає 41-річна Тамара СОКИРКО. Живе у квартирі на другому поверсі.  — Як почалася війна, дитина спить біля мене. Спросоння почула шум. Собою затулила сина, — заводить у спальню. На підлозі уламки скла. — Була яскрава заграва. Полетіло скло, частини вікон.

Дивом на наше ліжко не долетіло жодного уламка. Кілька секунд перечекали. Було незрозуміло, чи дрон, чи ракета.

Бувають і повторні прильоти. За дитину, і побігла у ванну. Потім дізналася, що найбільше постраждали квартири з другого до четвертого поверху.

— Чув чотири вибухи, — каже 57-річний Юрій КОРОТКОВ. — Шахед влетів у дерева, — показує через розбите панорамне  вікно чоловік. — Хлопок був сильний, — має на увазі вибух. — Слава Богу, не зачепило нашу газову підстанцію.

У мене був шок. Не зразу зрозумів, що робити.

Жили на Текстильників. Нашу двоповерхівку знесли, у цьому будинку запропонували квартиру. Частину грошей доплачували. Сам ремонт робив. Тепер рами вирвані, побиті, скло по всій квартирі.

«Герань-2» — частини шахеда з написами знайшла біля свого приватного будинку Ольга Дорошенко. Від вибухової хвилі покрутило-побило паркан, що родина восени встановила. У домі повилітали вікна.

— Прокинулася, глянула у вікно і побачила, як горять машини під 10-поверхівкою, — описує події 57-річна Ольга ДОРОШЕНКО. — Вискочила на ганок, вхідні двері навстіж. Штукатурка відпала. Один з уламків залетів через вікно, пролетів через кімнати будинку і впечатався  у стіну. Упав на підлогу. Він і досі ще валяється, — заводить у дім, несе металеву покручену залізяку.

35-річна Інна КОРЕНЬ постраждала вдруге.  У квартирі на сьомому поверсі бите скло, гілки з дерев, за які зачепився шахед.

— Живемо на вулиці Шевченка. У квітні минулого року біля нашого будинку прилетіло три ракети. Вилетіли вікна на балконі. Тільки вичухались від того. І тут знову. Цю квартиру купили доньці. Поки їй 15 років, вирішили здавати. Квартирант з родиною в цю ніч були в Києві.

Поплакали, заспокоїлися. Чекаємо, коли комісія зафіксує пошкодження.

Шахед прилетів в ангари автозаводу

У цей самий час вибухи були в районі ЗАЗу. Шахеди вдарили по автозаводу. Від вибуху загорілося. Пошкоджено сім автобусів та сім тролейбусів. Їх виготовляли на замовлення міста Хмельницький.

Кажуть, приліт був саме по тих ангарах, мітки на яких робив 43-річний Андрій Медвідь. І надсилав інфу росіянам у серпні минулого року. 12 березня суд дав йому 15 років позбавлення волі.

* * *

Під час суботнього обстрілу в Чернігові постраждало 56 квартир у 10-поверхівці,

14 приватних будинків, дві автівки згоріли, 18 пошкоджені. У п’ятиповерхівці повністю зруйновані дві квартири, 12 квартир і п’ять автомобілів пошкоджені.

Усі постраждалі зможуть отримати компенсацію від Чернігівради. Власники повністю зруйнованих будинків отримають 40 тисяч гривень. За будинки, які значно пошкоджені, отримають 20 тисяч гривень. З незначними пошкодженнями отримають 10 тисяч гривень. Заяву з необхідними документами потрібно подавати у відділ звернень громадян.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ, Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторок

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.