Хеловін у кінці жовтня, але гарбузи продають вже!
«Гарбузики — на красоту, а горіхи — на ребро і під ящик»
– Ці гарбузики беруть на красоту, — 68-річний Микола РЯБУС сидить перед трьома ящиками маленьких різнокольорових декоративних гарбузів на Центральному ринку в Чернігові. — Або на свята. У дитячі садочки, у школи на поробки.
Бере гарбузик з шапочкою, як у жолудя. Він уже схожий на казковий будиночок.
— Отут можна двері намалювати. А тут віконце, ще віконце, тут маму з татом. А зверху розфарбувати, як соняшник! — «включає дизайнера» Микола Андрійович.
— Сто гривень усього, — дає в руки витвір природи. Важкенький.
— Звичайно важкий. Живий же, тільки з городу, — киває продавець. — Ціна різна, починаючи з 40 гривень. — Червоні, руді, зелені, круглі, видовжені, є майже квадратні, — перебирає гарбузики.
— Оце в нас гусак і гуска, — піднімає два гарбузи з довгими вигнутими шийками, тримає так, що вони ніби схилилися одне до одного. — Українська екзотика.
Микола Андрійович з Гущина, що під Черніговом, за Киїнкою. Вирощують декоративні гарбузи разом з жінкою, Раїсою Іванівною. І продають разом.
Перед декоративними гарбузиками в ящиках — величезні горіхи, розміром з дитячий кулак. Не сушені.
Микола Андрійович продає майже на виході з ринку на вулицю Ремісничу. Людей проходить багато. Мало хто не призупинився, щоб дати пораду або висловити свою думку. Ну як у ФБ, їй Богу!
— Цей горіх від грецького відрізняється розміром, — не звертаючи увагу на коментаторів, продовжує дядько. Бере половинку горіха з ядром. — Пробуйте!
Трішки гірчить від вологої шкірочки. Але солодкий. Тонкошкірий.
Далі стоять саджанці цього горіха, з метр-півтора довжиною, по 500 гривень штучка.
А горіхи Андрійович продає на посадку, 30 гривень один.
— Невже просто в землю кинути і проросте? — не віриться.
— Аякже! — оптимістично настроєний Микола Андрійович. — Треба мати надію! Просто посадити у вологий грунт. Зараз зручний час. І поливати. Купіть одного, розкажу, як правильно робити, — починає рекламну акцію дядько. — Здачу дам хоч з мільйона.
Умовив. Купую горіх розміром з куряче яйце за 30 гривень.
— При посадці горіх треба класти боком, — бонусом за покупку горіха розкриває секрети Микола Рябус. — На ребро. Бо невідомо звідки вийде пагінець. Треба, щоб він пішов зразу ж угору, а не вниз.
— Глибоко заривати?
— На пів штика лопати. І саджайте зразу, поки вологий. Як засипали, обов’язково треба зверху накрити ящиком. Пластиковим або дерев’яним, який є. Бо ворони навчились розривати. А на ящик зверху ще й цеглину покрасти треба або інший груз.
Проростати почне десь у червні-липні наступного року. І до того часу його треба постійно поливати. Хіба що взимку ні.
Коли він отаким проросте, — киває назад, де в коробці стоять маленькі пагінчики сантиметрів по 20, — пересадити. Поки він росте, загалом три рази пересаджувати треба. Зразу через рік, потім через два і ще через два. А коли вже визначитеся, де дерево ростиме, при останній пересадці під коріння покрасти цеглу або гравій. Або плиту бетонну. Щоб корінь пішов не вниз, а в боки по всій площі. Тоді плодоноситиме добре.
— З такого горіха і плоди будуть такі ж здоровенні?
— Звичайно! — обіцяє Микола.
Олена ГОБАНОВА
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (774)
- Війна (275)
- Перехрестя (186)
- Політика (93)
- Кримінал (89)
- Здоров'я (76)
- Заєдісь! (58)
- Довоєнне (45)
- Весілля (32)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (26)
- Земля (21)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)