Щоб побудувати з нуля пташник на 20 тисяч голів, треба 400 тисяч доларів

Чернігівці другий тиждень активно обговорюють можливість перепрофілювання комунального підприємства «Зеленбуд» під птахофабрику.

Тим часом в Березні, що на Менщині, уже п’ять років працює підприємство ВАТ «М’ясо-виробничий комплекс Панвітек». Продають курятину в Чернігові в роздріб під брендом «Щасливе курча». Керує птахофабрикою Павло СЕРЕДЕНКО з Дніпра, колишній військовий.

— Треба розуміти, що мається на увазі під назвою «птахофабрика», — розмірковує Павло Середенко. — Чи це буде вирощування бройлера на м’ясо, чи вирощування птиці для виробництва яєць або маточне поголів’я? Чи буде забій птиці, чи продаватиметься живою? Чи треба інкубатор? Можу сказати точно, пташник на 20 тисяч голів з нуля, з обладнанням обійдеться приблизно у 400 тисяч доларів (за курсом 38 гривень за долар це — 15 мільйонів 200 тисяч гривень. — Авт.). Треба розуміти, яка планується потужність підприємства. За вимогами біобезпеки, один пташник від іншого повинен  стояти не менше ніж за 30 метрів. У випадку інфекції, щоб не було перехресного зараження птиці.

Зараз у Березні  два майданчики, на яких 21 пташник — це 420 тисяч голів.  Ще є три майданчики в Черкасах. Шість пташників з комбікормовим і забійним цехами. Замкнутий цикл роботи. Наприклад, 28 грудня я продав 20 тонн м’яса. Забій роблю під замовлення. М’ясо не може зберігатися в холодильнику більше ніж три доби.

Сказати, наскільки швидко все окупиться, важко. Птиця — задоволення не із дешевих, це точно.

Прорахувати рентабельність важко. Коли робив утеплення пташників, обійшлося в 9,5 мільйона гривень, розраховував відбити затрати за три роки.

За місяць у мене йде газу на мільйон гривень. І ще на кожному майданчику є генератор. На центральному майданчику — на 400 кіловат. На іншому майданчику — 200 кіловат, у забійному цеху — теж на 200 кіловат. Повинні бути заправлені дизелем. Найпотужніший за годину використовує 30 літрів. Щоб у момент блекауту виробництво не зупинилося, продукція не пропала.

Курей треба чимось годувати. У мене на підприємстві свій кормоцех. Раніше купували, довго працювали на привозних кормах. Перейшли на корми з додаванням готових примексів. Зараз стоїть повний цикл, розроблена своя рецептура. Зробили цех на базі радянського, 1973 року, елеватор відремонтували, модернізували. З нуля побудували маленький завод, що виготовляє корму приблизно п’ять тонн на годину.

Щасливі курчата у Березнянському пташнику

Один пташник на 20 тисяч голів у період вирощування (42-44 дні) їсть 100 тонн корму. На сьогоднішній день готова тонна корму коштує від 19 до 22 тисяч гривень. Це з урахуванням електроенергії, заробітної плати працівникам.

Роздрібна торгівля — річ затратна. Але вигідніша, ніж продавати оптом. Під час окупації області я безкоштовно роздав птиці приблизно на 42 мільйони гривень. Для того, щоб продавати оптом, потрібно мати контрагентів, напрацьовується це не за три дні. Просто викинути дешеве м’ясо на ринок, нічого хорошого з цього не буде. Бо якось це все треба окупити, платити заробітну плату, податки. Платити за газ, енергоносії наперед.

Після того, як вийшли орки, прийняв рішення відновити виробництво. Березнянці знають, чим годують птицю, як забивають, де зберігається. Заморозки немає, тільки охолоджене. Зараз наша продукція в Харкові, Дніпропетровську, Білій Церкві, Києві. Спершу треба працювати на репутацію, потім її треба втримати. Якщо говорити про мене, як заїхав на підприємство 23 лютого 2022 року, так і зараз тут живу. Не вистачає кваліфікованих працівників. Майже всі співробітники — жінки. Скоро, мабуть, доведеться їм сідати і на важку техніку.

— Чи є норми відстані пташників від житлових забудов?

— Звичайно. Такі підприємства не відкривають у населених пунктах. У мене один майданчик стоїть від забудови за 800 метрів, другий — 300 метрів від крайньої забудови. Є відповідні вимоги від екологів, водовідведенню, водооснащенню, електроенергії, газу. Температура при «посадці» курчати повинна бути 33-34 градуси.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора

Павло Середенко