Поминали на Ялівщині

15.05.2024 | Місто

 

Поминальні дні — понеділок-вівторок наступного після Пасхи тижня. На Олександрівському кладовищі в Чернігові в понеділок зранку людно. На могилках зі сніданком поминають мало, більше прибирають, оновлюють віночки.

Заїзд від магазину «Олександрівський», що на проспекті Грушевського (колишня назва — вулиця імені 1 Травня), наліво і до сосен. Під соснами вже старе Олександрівське кладовище.

На вході чергує поліція. Прямо, потім наліво і в кінець — Ялівщина, та частина, де ховають загиблих воїнів. Українські прапори, могилки доглянуті, на них живі квіти.

На лавочці біля могилки сина — 59-річна Світлана та 63-річний Віктор КОТ. Не метушаться з прибиранням, не розкладають їжу, просто сидять і мовчать. На столику тільки пляшка лимонаду.

— Тут відспівували вчора. І людей багато було. А ми просто щодня по два рази приходимо. Завтра по сину 40 днів, — пояснює Світлана Іванівна.

— Сьогодні ще теж люди будуть, — додає Віктор Іванович. — І батюшка наче прийде, пізніше. Але на старому кладовищі.

Живуть в Олександрівці.

Вчора були родичі, накривали стіл, поминали. На кожній могилі поминали. Вихідний день. А сьогодні ми просто так заїхали. Пасочки прибрали. Бо собаки тут пораються. Нове поклали.

— Що клали?

— Цукерки, шматок пасочки, яйця, печиво. Як зазвичай.

— Батьки ваші теж десь тут поховані?

— В селі. Ми зі Слободи, що біля Іванівки.

Між вінками читаю напис: Валентин Кот. Дата народження, дата загибелі.

— Син загинув 5 квітня. Служив на Запоріжжі. Був стрілком на вогневій позиції. Збивав «шахеди». Уламок убив, вибухова травма. «Шахед» щось скинув. Ховали 15-го, — каже мати. — Могила поряд, теж свіжа, вся в трояндах, — його троюрідний брат Денис Карпенко. Син моєї троюрідної сестри. Хлопці виросли разом, дружили. Нашому 36 років, а племіннику 34. І обоє загинули з різницею в місяць. Племінник служив на Донеччині. Був водієм, возив хлопців на передову і забирав. Віз на ротацію і в нього влучив осколок. Ховали 9 травня, а загинув 4 травня.

До війни син працював в автопарку. Був начальником автоколони 12, 11 маршруту. Племінник був будівельником.

Земля пухом нашим хлопчикам, хай відпочивають.

Олена ГОБАНОВА

Фото автора

 

 

 

Рекомендовані записи

Архіви записів

  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Квітень 2019
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Березень 2017
  • Квітень 2016
  • Травень 2015
  • Квітень 2015
  • Травень 2014
  • Червень 2013
  • Квітень 2013
  • Березень 2013
  • Серпень 2012
  • Квітень 2012
  • Серпень 2011
  • Липень 2011
  • Квітень 2011
  • Листопад 2010