Поминали на Ялівщині
Поминальні дні — понеділок-вівторок наступного після Пасхи тижня. На Олександрівському кладовищі в Чернігові в понеділок зранку людно. На могилках зі сніданком поминають мало, більше прибирають, оновлюють віночки.
Заїзд від магазину «Олександрівський», що на проспекті Грушевського (колишня назва — вулиця імені 1 Травня), наліво і до сосен. Під соснами вже старе Олександрівське кладовище.
На вході чергує поліція. Прямо, потім наліво і в кінець — Ялівщина, та частина, де ховають загиблих воїнів. Українські прапори, могилки доглянуті, на них живі квіти.
На лавочці біля могилки сина — 59-річна Світлана та 63-річний Віктор КОТ. Не метушаться з прибиранням, не розкладають їжу, просто сидять і мовчать. На столику тільки пляшка лимонаду.
— Тут відспівували вчора. І людей багато було. А ми просто щодня по два рази приходимо. Завтра по сину 40 днів, — пояснює Світлана Іванівна.
— Сьогодні ще теж люди будуть, — додає Віктор Іванович. — І батюшка наче прийде, пізніше. Але на старому кладовищі.
Живуть в Олександрівці.
Вчора були родичі, накривали стіл, поминали. На кожній могилі поминали. Вихідний день. А сьогодні ми просто так заїхали. Пасочки прибрали. Бо собаки тут пораються. Нове поклали.
— Що клали?
— Цукерки, шматок пасочки, яйця, печиво. Як зазвичай.
— Батьки ваші теж десь тут поховані?
— В селі. Ми зі Слободи, що біля Іванівки.
Між вінками читаю напис: Валентин Кот. Дата народження, дата загибелі.
— Син загинув 5 квітня. Служив на Запоріжжі. Був стрілком на вогневій позиції. Збивав «шахеди». Уламок убив, вибухова травма. «Шахед» щось скинув. Ховали 15-го, — каже мати. — Могила поряд, теж свіжа, вся в трояндах, — його троюрідний брат Денис Карпенко. Син моєї троюрідної сестри. Хлопці виросли разом, дружили. Нашому 36 років, а племіннику 34. І обоє загинули з різницею в місяць. Племінник служив на Донеччині. Був водієм, возив хлопців на передову і забирав. Віз на ротацію і в нього влучив осколок. Ховали 9 травня, а загинув 4 травня.
До війни син працював в автопарку. Був начальником автоколони 12, 11 маршруту. Племінник був будівельником.
Земля пухом нашим хлопчикам, хай відпочивають.
Олена ГОБАНОВА
Фото автора
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (724)
- Війна (252)
- Перехрестя (178)
- Політика (91)
- Кримінал (86)
- Здоров'я (74)
- Заєдісь! (58)
- Довоєнне (45)
- Весілля (29)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (26)
- Земля (21)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)