Петрушинці назбирали для чернігівців тонну овочів та консервацію

Регіна Гусак роздає безкоштовні обіди для чернігівців. Червень-2022
22 грудня петрушинці передали городину для чернігівців. Забирала продукти 45-річна Регіна ГУСАК, депутатка Чернігівради, директорка навчально-реабілітаційного центру «Відродження», волонтерка.
— Не можу передати словами, які це люди, — описує поїздку Регіна Вікторівна до Петрушина, що за 25 кілометрів від Чернігова. — Кожного тижня готуємо і годуємо чернігівців. Щовівторка, на Левка Лук’яненка. Закінчилися запаси овочів. Донатять теж слабо. А з кожним тижнем приходить більше людей. І їжі треба більше. Вирішили написати пост допомоги. Подзвонив волонтер, Валерій з Петрушина. Сказав, що можуть оголосити збір. Приїхали бусом, все зібрали. Повернулися в Чернігів пізно ввечері.
Петрушинці віддали: 11 сіток картоплі. 7 сіток капусти. По сітці моркви, буряка, часника. Мішок цибулі. Шість ящиків консервації. Бутиль огірків, шість трилітрових банок помідорів. Квасоля, сушка.
Петрушинці чернігівцям допомагають вперше. Кожного року донатять овочі «На борщ військовим». Плетуть маскувальні сітки, роблять окопні свічки.
— Тонна точно є, — прикидує 41-річний Валерій СЕРГІЄНКО, який кинув клич у Петрушині. Батько 20-річного Андрія Сергієнка. Позивний «2.0». Стрілець-снайпер Третьої окремої штурмової бригади. Нагороджений відзнакою «Золотий хрест» від Валерія Залужного. — П’ять станин (обладнання, на яке встановлюється зброя) під кулемети вже зварив. Безкоштовно ремонтую машини військовим. Як почав з 2014 року… Жив на заході України. Придбав «Волинянку», автівку. Її ще називають «Амфібія». По горах кататися. Коли почалася війна, зрозумів, що це не моя машина. Віддав військовим. Років п’ять тому повернувся на батьківщину, в Петрушин. Два старших брата, невістка, син і чоловік племінниці, усі військові.
Побачив оголошення волонтера, чернігівця Артема Ракітіна. Знаємо, що готують для людей.
— Цьогоріч жаліються на слабкий врожай.
— Є таке. Сильно не налягаємо. Раз на рік друкуємо оголошення, організовуємо збір. Бажаючі виставляють до хвірток. Хто не може винести, чекали біля двору, ми виносили. А родичка наша прибігла за нами до клубу. Каже: «А чого повз мене проїхали» — «Ми піпкали». Довелося розвертатися. Інший за нами на машині ганявся, шукав, щоб забрали. По Петрушину збирали години три.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото Ольги САМСОНЕНКО
Пошук по сайту
Категорії
- Місто (719)
- Війна (248)
- Перехрестя (178)
- Політика (90)
- Кримінал (86)
- Здоров'я (73)
- Заєдісь! (58)
- Довоєнне (45)
- Весілля (29)
- Проєкт «Допоможи випускнику потрапити на шкільний бал» (29)
- Будмайданчик (26)
- Земля (21)
- Про простих (16)
- Промка (15)
- Чорна скринька (13)
- Життя (10)
- Жіноча рада (9)
- Акція (8)
- Про складних (8)
- Кіно (8)
- Ковід (8)
- Розгрузись (7)
- Новини (2)
- Точка зору (1)