Збив 11-річного Максима і 12-річного Макара, які їхали на електросамокаті
Вуличних камер на місці ДТП немає. Тож Ірина Муха сподівається, що відгукнуться свідки чи водії з регістратором. Телефон жінки: 093-796-71-39.
2 серпня. Чернігів, Шевченка, 106. Пішохідний перехід
— Зазвичай син з другом катаються на велосипедах чи самокатах у парку біля дому. На інший бік дороги не переїжджають. Живемо неподалік політеху. З вікна квартири бачу їх. А тут чогось надумались, — зітхає 33-річна Ірина МУХА, мати Максима. Наче перейти через дорогу — це щось заборонене, а не цілком звичайне. — Син зателефонував мені сам. Потім телефон забрав якийсь чоловік. Сказав, що він пасажир автівки, і діти на самокаті потрапили під колеса. Мовляв, усе добре. Хлопці цілі, ушкоджень немає.
У п’ятницю, 2 серпня, о 17.25 11-річного Максима, сина Ірини Мухи, та його друга 12-річного Макара на нерегульованому пішохідному переході на вулиці Шевченка, 106 у Чернігові збив 50-річний Олег Щемельов на автівці «Шевроле Лачетті».
— Це було метрів за 300 від нашого будинку. Коли прибігла, на місці вже були поліцейські. Побачила під автівкою наш особистий електросамокат. Розчавлений, — продовжує мати. — Максим пояснив, що вдвох каталися на одному самокаті. Він був за кермом. Зупинилися на пішохідному переході. Їх пропустив автобус, вони поїхали далі. Аж раптом на дітей вискочила машина.
Я не знімаю вини з хлопців. Так, вони порушили правила, бо переїжджали перехід на самокаті, а не вели його в руках. Однак, згідно тих же правил, перед переходом водій має зменшити швидкість та пропустити. Тим паче уже зупинився автобус.
А якщо таке вже трапилося, то треба надати допомогу. Цей водій не підійшов до дітей. Не поцікавився в мене, чи потрібна допомога. Чула, як казав поліцейським, що їхав зі швидкістю не більше 10 кілометрів за годину. Як на мене, там мінімум 30 було. Хлопці кажуть, аби не прискорили швидкість, то під колесами автівки були б вони, а не самокат.
Свідки бачили, як Максим зробив кувирок на капоті і впав на асфальт. Лівий бік зчесаний. Син хвилювався, що батьки будуть сварити за самокат. Пробував його дістати з-під машини, однак його зупинив водій і викликав поліцію. Я й сама пробувала поговорити з водієм, але він тікав від мене.
При мені до дітей підійшла літня жінка. У червоному спецодязі. Я подумала, що то медичка зі «швидкої». Хоча самої машини я не бачила. Вона помацала в дітей голову, груди, живіт. Сказала: «Раз стоїте на ногах, то все добре». І зникла.
Поліцейський порадив наступного ранку звернутися в бюро судово-медичної експертизи. Щоб зафіксувати ушкодження внаслідок аварії. Бо ввечері вони вже не працювали.
У лікарню дітей ніхто не забрав. Та й діти казали, що нічого не болить. Можливо, тому, що були на стресі. Однак о третій годині ночі в Максима почалася блювота. Допомогу надавала сама. Працюю медичною сестрою в дитячій поліклініці на Левка Лук’яненка. Зранку поїхали в травмпункт на Пирогова. Там нас прийняли, зробили рентген. Переламів, на щастя, немає. Є рідина в очному дні. Відправили на комп’ютерну томографію. Також дізналася, що на місце дорожньо-транспортної пригоди ніхто «швидку» не викликав. Це теж викликало в мене обурення. Припускаю, та жінка в червоному спецодязі була в «швидкій», що випадково проїжджала повз.
У поліції написала заяву. У понеділок, 5 серпня, слідчий зателефонував, аби скинула йому довідку, що зверталися до лікарів.
Водій і досі з нами не зв’язався, — говоримо ввечері 5 серпня. — Як мені самій вдалося з’ясувати, за кермом був військовий. У цивільному одязі. Разом з пасажиром. Мовляв, їхали на полігон. Немісцеві. Номери на машині з Київської області. Мені здалося, що пасажир був випивший. Можливо, і водій випивав. Жалкую, що не попросила поліцейських його задути.
— Та вони й без прохань мали це зробити! Як почуваються діти?
— У сина болить голова, майже не встає з ліжка. Не пам’ятає момент ДТП. З Макаром усе добре. Лише скаржиться на біль у нозі.
Вуличних камер на місці ДТП немає. Тож Ірина Муха сподівається, що відгукнуться свідки чи водії з регістратором. Телефон жінки: 093-796-71-39.
— Оголошення, що шукаю свідків аварії, розмістила того ж дня в інтернеті. За три дні мені подзвонила лише одна жіночка. Кричала на мене, щоб я навчила свою дитину ходити ногами, а потім уже давала самокат, — каже Ірина Муха. — Хоча на пішохідних переходах в Чернігові збивають і без самокатів. Просто пішоходів. На жаль.
Водій, пригальмуй перед переходом! Пропусти!
Це має бути твердим правилом.
* * *
— Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлюють у рамках провадження за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження», — повідомила 32-річна Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління Нацполіції в області. — Передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу від 51 до 85 тисяч гривень.
Це вже не перший випадок, коли на цьому пішохідному переході збивають дитину. 18 жовтня 2010 року о 16.00 52-річний Михайло Гаєвий з Мени на смерть збив семирічну Іру Гордійчук, чернігівку. Дівчинка вчилася в другому класі школи №12. На пішохідному переході тролейбус зупинився, щоб пропустити дівчинку, а за ним вискочила смертоносна «Нива».
— Я їхав з боку Рокоссовського. Висадив та забрав людей на зупинці «Технологічний університет». Тільки рушив, ще й розігнатися не встиг. Дивлюся — дівчинка почала переходити дорогу. Зупинився, — розповідав тоді «Весті», Олександр ШВЕД, водій тролейбуса. — Раптом мене випереджає «Нива» і повним ходом зносить дитину. Гальмівного шляху не було. Удар був такий сильний, що дівчинка відлетіла на узбіччя, машина ж поїхала далі. Зупинити її зміг лише стовп. І це ще добре, що на встрєчке на той момент нікого не було.