Які професії обирають і куди вступають чернігівські випускники-2024

12.06.2024 | Місто

Аліна Омельянюк буде реабілітологом

У чернігівському ліцеї №15 в цьому році сім одинадцятих класів, найбільше в місті.  Які професії обирають випускники і де хочуть навчатися?

Надія ГОНЧАР, класна керівниця 11-В класу стверджує, що війна змінила вподобання під час вибору професії. Хоча більшість все ще хочуть бути айтішниками або працювати на кібербезпеку.

17-річна Аліна ОМЕЛЬЯНЮК, випускниця 11-Е класу з математичним нахилом, впевнено каже, що вступати планує в КПІ (Національний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»).

— На лікаря, — конкретизує. — 227-ма спеціальність — терапія і реабілітація. Паралельно подам документи на 163-тю — біометрична інженерія. Це професія, в якій спеціаліст створює протез або імпланти. На жаль, в наших реаліях це потрібно. Хлопці і дівчата повертаються з травмами. І їм треба допомагати. Після встановлення імпланту потрібна реабілітація, відновлення.

Спеціальність «Біометрична інженерія» дівчині підказала мама.

Однокласник Аліни 17-річний Андрій РАК планує вступати в закордонний вуз, в Нідерланди.

Андрій Рак

—  Інформаційні науки та штучний інтелект, — називає спеціальність Андрій. — Не впевнений, що такі напрямки є в Україні. За кордоном це розповсюджено. А ще в закордонний вуз вступити легше, ніж в український.

Нідерландський університет знайшов за допомогою агенції, що допомагає вивчити англійську мову та визначитись з підбором навчальних закладів і оформленням документів для виїзду.

— З самого дитинства хотілося поступити за кордон. Агенцію підказали знайомі, — уточнив Андрій. — У них є сайт, сторінка в соцмережах. Зв’язатися з ними можна, не виходячи з дому. Після навчання планую повернутися. З моїх друзів-однокласників багато хто збирається зв’язати своє життя з ІТ-технологіями. Дівчата хочуть бути або медиками, або економістами. Раніше була престижною професія юриста. Але бажаючих серед моїх друзів немає.

17-річна Діана КОВАЛЕНКО збирається до економічного вузу, вчити облік та аудит, оподаткування.

Діана Коваленко

— Подобається рахувати, — пояснює свій вибір. — Я спокійна, можу довго сидіти, рахувати. Надсилати документи буду і в київські вузи, і в місцеві, чернігівські. Задумувалася, аби подати документи за кордон. Та чомусь є страх. Батьки тут, а я за кордоном. Можливо, колись і виїду, але це буде пізніше, після війни.

Каже, з дитинства мріяла стати поліцейською. Але батьки відмовили. Вважають, що ця професія зараз небезпечна.

17-річний Богдан ЮЩЕНКО поїде до Польщі, в університет менеджменту та інформатики. Залишилося здати мультимедійний тест і отримати запрошення з польського вузу.

— З дитинства граю на комп’ютері. В 10-му класі по інформатиці проходили теми програмування, створення сайтів. Сподобалося, а головне — виходить. Це перспективно і добре платять, — знає Богдан. — У мене в Польщі родина. Тато з братом виїхали ще до повномасштабного вторгнення. Батько займається ремонтами. Брат — шеф-кухар в ресторані.

Каже, що вже двічі їздив до Польщі. І проблем під час перетину кордону не виникло. У нього буде пакет документів, що юридично підтверджує — їде на навчання.

— Цьогоріч у нашому ліцеї рекордна цифра випускників — 226! 21 золота і п’ять срібних медалей, — радіє Антоніна ХАРЧЕНКО, директорка ліцею №15. — Шість класів навчалися очно і один дистанційно. Це 43 учня, які живуть за кордоном.

Війна трохи скорегувала плани наших випускників. В цьому році шестеро виявили бажання вступити у військові інститути, один в академію Служби безпеки України.

До 15 випускників планують вчитися за кордоном. Вдвічі більше залишається в Чернігові. Інші вибирають Київ, Суми, Полтаву, Львів, Чернівці. Хочуть вивчати айті-технології, медицину, економіку, право.

 

Зліва направо: Галина Якуба з донькою Анастасією

«На одному пункті пропуску не виїхали. На іншому вдалося»

 39-річна Галина ЯКУБА, голова ради адвокатів Чернігівської області — мати випускниці школи №3 Анастасії Якуби.

— Донька ще не визначилась куди вступати, — каже Галина Олександрівна. — Варіанти, куди б хотіла я, не розглядаються. Право — однозначно ні. Настя юриспруденцією ніколи не захоплювалася. Можливо, філологія, маркетинг. Це її життя, її майбутнє, хай обирає самостійно. Однозначно, буде український вуз.

— Чи є зараз проблеми у абітурієнтів з виїздом? Зверталися до вас за допомогою?

— Поки що ні. Прикордонники подивляться паспорт, 17 років. Не запитують, куди їдуть. Хлопці до 18 років по закону не військовозобов’язані. І будь-які обмеження на них не розповсюджуються. Був у мене випадок, випускник поступив і їхав на навчання до Швейцарії вже після досягнення 18 років. На руках були документи, що підтверджують ціль виїзду. Бракувало студентського квитка, ще не встиг отримати. Прикордонники вимагали саме його. На цьому пункті пропуску не випустили. Надали постанову про відмову в перетині кордону. Але клієнти спробували перетнути кордон на іншому пункті пропуску. Там виїхати вдалося.

Зліва направо: Олександр та Іван Бакшуни

Олександр Бакшун вибрав кібербезпеку

 46-річний Іван БАКШУН, підприємець, колишній депутат Чернігівради, зараз військовослужбовець, цього року теж батько випускника. Розповів, що син Олександр планує вступати на факультет «кібербезпека».

— У нього є здібності в цьому напрямку, — каже Іван Миколайович. — Займається програмуванням. Як на мене, кібербезпека і зараз використовується, а в майбутньому тим більше знадобиться. Під час вибору майбутньої професії я був поряд, але не намагався переконувати.

З Божою поміччю документи плануємо подавати в КПІ. Я ще прошу сина подати документи на будівельну спеціальність, на заочну форму навчання. Я будівельник. Впевнений, що справжній чоловік повинен розбиратися в будівництві, в техніці. І розетку поремонтувати, і стілець збити. І тату також треба допомагати.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки

 

Мавка як у мультику

17-річна Олександра КЛИМЕНКО з 11-Б класу ліцею №15 прийшла на випускний в образі Мавки. Волосся у Саші зеленого кольору. Два хвостики-гульки. Одягнула чорно-білу футболку, довгу фатинову зелену спідницю і такого ж кольору піджак. На ногах чорно-білі кеди, замість шнурків — зелена стрічка.

— Коли стала думати про образ на випускний — відразу сказала мамі, що хочу бути Мавкою (героїня «Лісової пісні» Лесі Українки та популярного мультфільму), — каже Олександра. — Мавка — це про українську культуру.

Спідницю шила мама, все інше купували в ТРЦ «Голлівуд». Лише випускна стрічка біла. Хотіла зелену, але класом вирішили замовляти білі.

За два дні до випускного мама пофарбувала мені волосся в зелений. Вона сама і запропонувала. Аби максимально бути схожою на Мавку. Щоб добитися бажаного кольору — фарбували двічі. Мій колір волосся — русий.

Зачіску та макіяж робила подружка і сусідка Каріна Клименок. На лобі намалювала мені зеленим олівцем символ чотирьох стихій (землі, води, вогню, повітря) з «Мавки».

Тепер планую ходити так і далі. Подобається цей колір волосся. Друзі вже прозвали мене коноплею, кипарисом, Шреком, — сміється дівчина. — А ще, я єдина серед дівчат прийшла на випускний у футболці та спідниці. Інші були у сукнях та костюмах. Однокласники і  дівчата та хлопці з паралельного класу аж роти повідкривали. Хотіли зробити з мамою лютий сюрприз для всіх. І в нас вийшло. Мене навіть не одразу впізнали.

Коли я вийшла на сцену отримувати атестат з рук Антоніни Геннадіївни, директорки, весь зал кричав: «Алексіс, ти крута!». Закінчила художню студію, обожнюю малювати. На сцені я розгубилася, в руках букет квітів. Не знаю, кому його подарувати. Вручила класному керівникові Олегу Зогію. Директорка мене заспокоює, що все добре, не треба хвилюватися.

Під час свята почалася тривога. Покинули залу.

Збираюся працювати з реактивами і стати хіміком-технологом. Поступатиму в Луцьк на бюджет, тільки там є необхідна для мене спеціальність. Я хімії дуже віддана, навіть маю специфічний хімічний гумор. Виїжджати за кордон я не планую. Рідну Україну не покину.

— НМТ вже здала?

— Та де там! Мене закинули аж на 21 червня, тоді як більшість моїх однокласників вже поздавали 9 червня. У тих, хто вже здав, думки розділилися: одні кажуть — «легке, навіть дурень здасть». Інші — «я там ледь не здурів».

Ольга САМСОНЕНКО, Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото Ольги САМСОНЕНКО

Олександра Клименко в образі Мавки. Фото з сімейного архіву Клименків

Цього року школи Чернігова випустили 1303 11-класників та 2793 9-класників.