Марина ПОСТОЛ, чернігівка, голова благодійного фонду «Зоошанс плюс», тримає вдома 72 безпритульних псів. Рятує покинутих та поранених тварин 13 років. Квартиру, гараж і дачу продала, купила приватний будинок з присадибною ділянкою і перетворила в притулок. Завдяки таким, як Марина, навіть після повномасштабного вторгнення вулиці Чернігова не затопило хвилею бездоглядних тварин.
1. «Кожного дня варю “підмашинникам” п’ять 15-літрових каструль»
В обід, 4 серпня, Марина ручною мийкою миє двір після вигулу собак. Запах майже не відчувається.
— Лама сліпа, може тертися об ноги, — попереджає, відкриваючи хвіртку до двору. — Адель, куди? — кричить услід псам, які проскочили на вулицю. — Вона добра, але стрибає і лапами б’є в груди. Любить їздити в машині, усюди зі мною. Останній раз нарахувала 72 собаки. У двох вольєрах, у сараї, у будинку. Кожного ранку всіх випускаю у двір, аби зробили свої справи, годую. Потім усе згрібаю на лопату, у пакети, а плитку обмиваю водою. І так двічі на день. Без портативної мийки не обійтись. Сморід стояв би страшний.
Ми намагаємося не будити сусідів. Випускаю, коли всі прокинулись або роз’їжджаються по роботах. Поки хатні справи пороблю, лягаю спати о другій ночі. Бо ще ж і в соцмережах треба посидіти. Десь о пів на дев’яту ранку встаю. Навіть якщо не сплю, лежу. У домі живуть і малі, і великі пси. Сплять зі мною в ліжку. Але поки мама дрімає, у кімнаті тиша. Як тільки очі відкриваю, починається хаос.
У мене всі підмашинники або з важкою долею, — пояснює. — Адель сліпою народилася. Трьохмісячною власники вивезли, закинули за паркан біля електропідстанції, вона декілька днів просто ходила колами. Моль була така виснажена, що десять днів не їла і не пила, тільки лежала. Я її відкрапала.
Коли ще жила в квартирі, на перетримці було від 10 до 13 собак. Вигулювала у два заходи, зранку і ввечері. Усі на повідках. Після смерті батька залишився гараж. Там жили тяжкі собаки. 15 душ. Але їх ставало все більше, а місця вільного вже не було. П’ять років тому перебралися в приватний будинок. Загальна площа ділянки — 10 соток. Зона, як у тюрмі, — жартує, — паркани по три метри, хвіртка, сараї на замку. Якщо пес дуже агресивний, треба показати, хто головний. Застосовую силу, змінюю інтонацію голосу. Беру за шию, притискаю руками, ногами до землі, поки не заспокоїться. Це зграя, по-іншому не можна. Для собак ми — вожаки. Буває, агресію проявляють один до одного, тоді в хід іде шланг.
— Сусіди не лаються? Пси гавкають, виють.
— Ні. Розуміють, що я прибираю тварин з вулиць, аби місто було безпечнішим.
Марина Постол знає три можливості, як зменшити кількість безпритульних псів та котів:
1. Забезпечити їх домівкою, родиною.
— У дівчат на перетримці від 15 до 50 котів. У Скобелєвої десь 50, у Сапон — 35, — перераховує чернігівських зооволонтерок. — Живуть у квартирах. У Наді Архименко — 40 котів, 20 собак. Дім у приватному секторі. Усі ми підшукуємо бажаючих узяти тварин.
2. Стерилізація. Ще років десять тому містом бігали зграї по 20 штук. У центрі.
— Волонтери ганялися Черніговом з сітками, ловили. Прикривали у ванних, у квартирах. За свої гроші стерилізували, — розповідає Марина. — Зараз більшість міських псів чиповані, а значить — стерилізовані. Думаю, було б добре, аби держава передбачила кошти, хоча б часткове відшкодування, за стерилізацію тварин. Можливо, не зараз, у воєнний час, а після перемоги.
3. Посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Щоб закон працював.
Багато жаліє вести на стерилізацію, бо це операція. А що робить господар, коли нагуляли приплід? Складає малих в коробку і виносить до смітника.
— На рівні міської влади або держави треба слідкувати, щоб платили штрафи за таке, — впевнена зооволонтерка. — Три роки тому був прецедент у Славутичі. Власник викинув цуценят. Волонтери знайшли, хто це зробив. Подали позов до суду, довели до кінця. Покарання адміністративне, фінансове.
Якщо пес дуже агресивний, як варіант, можна вивезти і прилаштувати в гаражний кооператив, аби охороняв. Декількох так прилаштовували. Скубі три місяці, — з будинку вискакує білий волохатий пес. — Він породистий. Але, на свою біду, захворів. Власники викинули. Я вилікувала. Виклала оголошення про нього в інтернет, дзвонять з Бучі, Києва. Але можливості відвезти немає.
Щоб займатися домашнім притулком, Марина розрахувалася з роботи. Була бухгалтером в автокооперативі. Псів утримує за кошти благодійників. Вони ж допомагають з оплатою за комунальні послуги. Догляд за тваринами — щоденна і всесезонна робота, за яку Марина не отримує ні копійки. Працює за ідею.
—У мене є домовленість з магазинами і декілька разів на тиждень чотири-п’ять годин витрачаю, аби об’їхати всі точки і зібрати прострочений товар: м’ясо, молочку, рибу. Крупу купую. Привожу додому ящиками, перебираю. Усе, що годиться, готую собакам. Кормом не годую. Бо грошей на цю справу йшло б багато. Кожного дня варю п’ять 15-літрових каструль. Окремо м’ясо, рибу, кашу. Треба 50 літрів води (п’ять відер). Перед подачею все мішаю і роздаю. Важко, інколи зриваюся, верещу на них. Потім заспокоююся, обнімаюся, цілуюся.
Постійних спонсорів немає. Є небайдужі, які допомагають. Підтримує мама. Я керівник благодійного фонду, через який ми стерилізуємо, лікуємо. Учора забрала рахунок з клініки за обслуговування моїх собак — 22 тисячі гривень. Вкладаю в тварин усе, що маю. Заощадження на них витратила. Усі кастровані, стерилізовані. Два роки тому з цим допомогло комунальне підприємство «Крок до тварин», «прочипували» безкоштовно.
Увесь час бойових дій у Чернігові була тут. 24 лютого в машині був літр бензину і літр газу. Встигла з’їздити в супермаркет, забила свої «Жигулі». Воду волонтери возили з річки.
2. Скільки вольєрів не будуй — не вистачить
Територія чернігівського центру “Крок до тварин” — 984 квадратні метри. Було 34 зовнішні і 48 внутрішніх вольєрів. Кількість зовнішніх зросла майже вдвічі, до 69, і вісім у процесі будівництва. Штат 20 чоловік: ветеринари, кінологи, відловлювачі, бухгалтер, заступник директора. Приходять волонтери, допомагають безкоштовно. На перетримці 230 безпритульних собак, 30 котів. Стерилізація кішки коштує 490 гривень, собаки — 674 до 10 кілограмів, 1200 — якщо більше 40 кілограмів, найнижча ціна в місті.
Тетяна ДІДЕНКО, керівниця чернігівського комунального підприємства «Ветеринарно-стерилізаційний центр «Крок до тварин», розповідає:
— Про те, щоб безпритульних тварин не було на вулицях Чернігова, на сьогодні ми навіть не мріємо. На час створення ветеринарного центру п’ять років тому ми мали амбітні плани зупинити приріст безпритульних тварин у місті. Нам це майже вдалося. Майже… На момент повномасштабного вторгнення 90 відсотків безпритульних тварин міста було стерилізовано, і вони не розмножувались.
Збільшення кількості відбувалось переважно за рахунок викинутих домашніх тварин і потомства від домашніх тварин. Війна відкинула ситуацію з безпритульними тваринами в місті на декілька років назад. Люди тікали. Більшість рятували тільки себе (хоча, звичайно, ми знаємо і протилежні приклади, коли вивозили не одну-дві тваринки, а притулки і великі перетримки). Місто заполонили тисячі нових безпритульних тварин… більшість з них не стерилізовані. На момент повномасштабного вторгнення ми мали на території центру 160 собак і 60 котів. Зараз ці цифри значно більші — 230 собак і 170 котів. Більшість з цих тварин не випускні, вони не повернуться на вулицю, а залишаються на доживання (нагадаю, що не випускні тварини не утримуються за рахунок бюджетних коштів, на них витрачаються благодійні внески і власні кошти підприємства).
Насправді припинення приросту кількості безпритульних тварин — це комплексна проблема, вирішення якої має декілька складових і не можливе без будь-якої з них.
У першу чергу — це зміна свідомості суспільства в бік гуманності і відповідальності. Цей процес рухається вперед, але, на жаль, не так швидко, як того хотілося б.
По друге — це звичайно масова стерилізація, і не лише безпритульних, а й домашніх тварин. На сьогоднішній день пропозиція значно перевищує попит.
По третє — це відпрацювання механізмів у роботі законодавства стосовно захисту тварин, бо є закон — виконання немає. Прописана обов’язкова реєстрація — немає контролюючого органу і т. д. Коли правоохоронні органи, суди, юристи будуть спрямовувати свої дії на виконання зоозахисного законодавства, свідомість власників почне стрімко зростати.
Наразі в Чернігові є декілька зоозахисних організацій, безліч волонтерів-зоозахисників, декілька десятків перетримок, де кількість тварин коливається від 30 до 100 голів (тих, де до 30 голів, ще більше), комунальне підприємство, профіль якого — зменшення кількості безпритульних тварин гуманними методами. Це потужна сила. Але це крапля в морі, якщо названі вище умови не будуть виконуватись або будуть виконуватись лише частково…
Вісім кішок — безкоштовно кожного місяця
— У кожного зооволонтера є домовленості, договори з ветклініками, — додала Тетяна МИЛА, адміністраторка ветеринарної поліклініки на Святомиколаївській. — Ми безкоштовно за місяць стерилізуємо вісім кішок. Звертаються і зооволонтери, і жителі міста. Інколи, буває, і цієї кількості не набирається, а, буває, і на наступний місяць просяться. Переважно зараз усі звертаються саме у ВСТ «Крок до тварин». Бо вони після стерилізації залишають тварину на ніч, спостерігають за нею. Ми віддаємо одразу додому. Кількість безпритульних псів та котів, на мою думку, до повномасштабного вторгнення і зараз у місті не змінилася. Їх загалом стало суттєво менше за останні роки, і це результат спільних зусиль зооволонтерів, міста та небайдужих.
Покусаних стало менше
— За 2021 рік до травмпункту міської лікарні №2 за допомогою медиків звернулося 446 покусаних тваринами, — повідомив Богдан РОЖИЛО, завідувач травматологічним відділенням та травмпунктом Чернігівської міської лікарні №2. — Із них саме собаками — 283 чоловіки. За 2022 рік звернулося 369 чоловік. Покусані собаками — 267. За першу половину цього року було 216 звернень, з яких покусані собаками 146 чоловік. Статистика показує, що половина звернень надходить саме з укусами домашніх собак, половину кусають безпритульні тварини. Можу сказати, що кількість покусаних іде на спад. Якщо порівнювати років п’ять-вісім тому, то саме від безпритульних страждало в декілька разів більше.
