Марія Кріль — перша гобоїстка у військовому оркестрі

41-річна Марія Кріль, чернігівка, грає на гобої в оркестрі військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України.

В оркестрі всього дві жінки — флейтистка Євгенія Ожгибесова і гобоїстка Марія Кріль. Вона стала першою жінкою, яка почала грати в чоловічому колективі на гобої.

Гобой — духовий дерев’яний музичний інструмент — важить мало, складається в акуратний футлярчик. Але грати на ньому не так просто, тому він вважався чоловічим, як і більшість духових інструментів.

Марія Кріль під час концерту. Фото надане нею ж

Їх не спинити

— Років 40-50 тому жінок у професійній музиці не сприймали серйозно, — каже Марія Кріль. — Знаменитий австрійський диригент Герберт фон Караян не терпів жінок в оркестрі. Казав, що на красивих він відволікатиметься, а некрасиві будуть його дратувати. Оркестри не допускали жінок до диригування. Та кілька років тому українка Оксана Линів стала диригувати такими оркестрами.

— Раніше на духові інструменти йшло навчатися дуже мало жінок, — продовжує Марія КРІЛЬ. — Років 20 тому в чернігівському музичному училищі духовичок взагалі не було. Коли я, вже працюючи у військовому оркестрі, приїхала на свій перший парад, бачила — музиканток дуже мало. Зараз їх набагато більше. Оркестранткам  довіряють складні партії. Вони виконують сольні партії.

Зараз є і контрабасистки, і тромбоністки. У Києві в держоркестрі грає валторністка. Є симфонічні оркестри, які складаються лише з музиканток. Фаготисток скільки.  Музикантки вибирають свій інструмент, і їх уже нічого не спиняє.

Мій чоловік, Василь Кріль, грає на фаготі. В дитинстві важко було такий інструмент носити. А зараз дівчата носять запросто. Придумали м’які футляри, які вішають, як рюкзак. Зручно, не натирає спину.

Я вибрала гобой не тому, що він мало важить ☺. Мій тато Михайло Гришак — музикант-духовик. Два брати і сестра — музиканти. Мене в музичну школу віддали на  фортепіано. А я так не хотіла!  Взялася на гобої грати, тільки щоб не фортепіано. А потім сподобалося. Полюбила.  Врешті я одна з усієї сім’ї пішла навчатися в консерваторію, харківську.

І не пошкодувала. Гобой давно з’явився (у Франції в середині XVII століття), багато композиторів для нього писали. Безліч творів, котрі гобой може грати з фортепіано, з  оркестром, сольно. Мені особисто подобаються твори композитора Сен-Санса. У квітні, коли була на курсах підвищення кваліфікації у Львові, грала  Сен-Санса.

Вартість 4,5 тисячі доларів, а є й за 15

Гобой боїться холоду, протягів, зміни вологості, перепадів тиску. Освоїти його непросто.  В Україні не так багато гобоїстів. А в Чернігові всього три. Марія Кріль. Дмитро Ожгибесов (зараз він — танкіст, служить в ЗСУ). Роман Слабеняк (музикант, викладач).

Всі хочуть грати на саксофоні, це досі модно, каже Марія Кріль. У Менській музичній школі є навіть оркестр саксофоністів. На саксофоні швидше навчитися грати першу мелодію. А на гобої — складно і дорого. Спеціальні тростини, на яких власне і треба грати, тримаючи в губах, потрібно купувати.

— Одна коштує 400 гривень, купую в Києві, — розповідає Марія Кріль. — Вистачає на тиждень. Якщо пощастить, на два. А не пощастить, може взагалі не підійти. Вартість гобоя, на якому я граю, чотири з половиною тисячі доларів. У Львові ж музиканти грають на гобоях і за 15 тисяч доларів.

Незалежно від ціни, інструмент потребує ретельного догляду.

— Дуже часто протираю, — ділиться музикантка. — Застоюється вода, яка потрапляє з диханням, із повітрям. Це велика проблема саме гобоїстів. Якщо є вода, береш ноту, а замість неї булькання. Або не така вийде. У Києві в опері ноту зіграли і протирають тростину спеціальними ганчірочками.

Якщо мало тренуватися, не буде еластичності губ

— Скільки щодня треба грати, щоб не втрачати фаховість? 

— Музиканту, як і спортсмену, завжди треба бути  в формі. Тиждень пропустиш, не буде потрібної еластичності й витримки губ. Вуха будуть не так натреновані. На гобої чіткий і красивий звук тримається, так би мовити, на вухах. Якщо у тебе немає інструменту за 15 тисяч доларів, ти маєш ловити все вухами. Нема такого, як на фортепіано — натиснув «ля», і це буде «ля».

— Що потрібно, щоб не втрачати форму?

— Еластичність губ — це про те, як ти можеш керувати інструментом, а витримка — скільки годин в день зумієш грати. Бо може бути три години репетиція і дві з половиною години — концерт. Треба багато займатися, щоб грати кілька годин поспіль.

Це розвиває дихання. У гобоїстів воно грудно-черевне. Діафрагма задіяна. Як у співаків. Гра корисна на духових інструментах — був випадок, коли дитина від астми вилікувалася. Але є особливість. Граючи на гобої, видихаєш незначний обсяг повітря, то ж може підвищуватися внутрішньочерепний тиск. Особливості є в будь-якій спеціалізації.

Бігає 40-50 кілометрів на тиждень

Спеціально до концертів Марія не готується. Але тримає себе в хорошій фізичній формі завдяки хобі — бігу. Любила бігати завжди. Коли були маленькими діти, не вистачало часу. Зараз трошки підросли (11 років і 13) — час з’явився. Тому живе в своєму графіку. Бігає не обов’язково зранку, не щодня. Але так, щоб  виходило 40-50 кілометрів бігу на тиждень. В  оркестрі немає вимог до зовнішнього вигляду, але біг допомагає бути у формі.

Найкраща сцена для гобоя — в першій музичній школі

— Ми граємо всюди, — каже Марія Кріль. — На вулиці. На полігоні. В лісі.

Акустично ж найкраща сцена для гобоя, для камерної музики (малий склад виконавців у малому приміщенні) — у чернігівській дитячій музичній школі №1. Бо звук несе.

У філармонії глухуватий звук. Бо будувалася не як філармонія, а як будинок єпархіального  братства. Театр Шевченка — великий і глухий. Важко пробити звуком. У Катерининській церкві — хороша акустика. В Борисоглібському соборі також.

Втім, будь-який зал можна  адаптувати, якщо є відповідна апаратура і  фаховий звукорежисер.

***

— В чернігівських оркестрах не дуже багато духовичок, не більше 10 відсотків, — розповідає 49-річний Віталій КАРПОВ, завідувач відділом оркестрових, духових та ударних інструментів Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Л.М.Ревуцького.

Віталій Карпов знає тільки двох чернігівських гобоїсток: Марію Кріль та Ірину Слабеняк, яка зараз у Чехії.

Каже, що в музичних школах вчаться дівчата і на тромбоні, і на трубі, і на валторні, і на фаготі. А в музичному коледжі є і кларнетистки, і флейтистки, і саксофоністки.

Тамара КРАВЧЕНКО

контрабас — ніби двохметрова скрипка
валторна — велика мідна скручена труба
фагот — довга дерев’яна труба

Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу

Газета “Весть” продається в кіосках і на розкладках у супермаркетах, у поштових відділеннях Чернігова та області, а також її можна передплатити на сайті “Укрпошти”.