Кожній школі — по поліцейському. Без зброї, але з дубинками і газовими балончиками

Готувався тиждень

— Доброго дня. Ви з якого питання? — 23-річний Владислав САВЧЕНКО, сержант поліції охорони, звертається до молодого чоловіка, який заходить через скляні вхідні двері до вестибюлю чернігівської школи №12. Поліцейський у формі, при амуніції. Це спецзасоби: поліцейська гумова палиця, металошукач, боді камера «під серцем». Справа від неї — кишеня з металевими кайданками. Зовні їх не видно. Є газовий балончик. Ззаду до ременя кріпиться футляр з аптечкою. Шеврони на рукавах, нагрудний поліцейський значок. Зброї немає.

— Я тренер спортивної школи «Юність». Чи можна повісити у вас оголошення про набір на гурток, — не злякався поліцейського 22-річний Родіон ТОЛКАЧОВ.

— Вам треба заступник директора, — уже телефонує зі службового мобільного Владислав Анатолійович. — Підійдіть, запишіть своє прізвище в чергової.

Зліва направо: у школі №12 Владислав Савченко, поліцейський СОБ, розмовляє з Родіоном Толкачовим, тренером спортивної школи «Юність»

Владислав Савченко — СОБ. Поліцейський служби освітньої безпеки. Це всеукраїнський проєкт. 22 грудня минулого року Кабмін затвердив постанову, згідно якої безпеку освітніх закладів, комунальних та державних, забезпечуватиме поліція. У першу чергу, проєкт «Офіцери СОБ» запровадили в прикордонних областях. З 22 січня, після тижневого навчання у Вінниці, поліцейські вийшли на стажування в школи. Після кожен отримав характеристику від директора школи і з  29 січня приступили до несення служби в повному обсязі на тих же місцях.

Ні батьки, ні школа додатково за охорону не платять. Поліцейський зарплату отримує в поліції, а на роботу ходить у школу. У Чернігові їх 31. 14 — поліцейські служби охорони, інші — з різних структурних підрозділів поліції: районного відділення, з патрульної поліції, ювенальні поліцейські. За кожною школою закріплений один.

 — Були конфліктні ситуації? Когось зловили?

— У школу дозволяється заходити батькам, тому конфліктних ситуацій не виникає, — знизує плечима сержант Савченко. Тренер Родіон Толкачов уже розмовляє в холі школи з Наталією Гірчак, заступницею директора з організаційної роботи.

— П’ятикласники трохи бігали, кіпішували. Я з ними поспілкувався, що в школі такого не роблять.

— Діти злякались?

— Я не намагаюся їх залякати, — розсмішило запитання Владислава. — Просто провів бесіду. Я відчуваю відповідальність за них. Ми проходили психологічний відбір. На підготовці нас учили, як спілкуватися з дітьми.

— Наших дітей тепер нічим не злякаєш. А його поважають, вітаються, — підтверджує Олена БОГДАНОВСЬКА, техпрацівниця. Стіл чергової поряд зі столиком поліцейського.  У неї в школі багато обов’язків. Зокрема записувати в журнал усіх сторонніх, хто заходить до навчального закладу. Такі журнали ввели у всіх школах з 1 вересня минулого року.

Лунає дзвоник. Чекаю звичного на перервах дитячого галасу, тупотіння та перескакування одне через одного. Аж ні. Старшокласники спокійно йдуть до виходу. Зараз тут навчаються 942 учні, з четвертого по 11 класи. Сьогодні прийшло 918. У Владислава Анатолійовича все записано.

Навпроти вхідних дверей — одномісна парта. Це тимчасове робоче місце поліцейського. На ній робочий планшет (оснащений базами, можна перевірити особу), блокнот і папка зі службовими документами: схеми, плани, розклад дзвінків. Новий співробітник школи їх ще вивчає.

— Місця вистачає. Я постійно в русі, — не переймається Владислав. — До початку уроків, до того, як почнуть заходити учні, обходжу територію навкруги школи. Перевіряю приміщення всередині, перший і другий поверхи. Доповідаю директору, керівництву. Потім починається контрольно-пропускний режим. Стою тут, біля входу. Основний потік учнів та працівників до школи з 7.30. Батьків мало. Підходжу, нагадую, щоб записалися в чергової. Усе фіксується на боді  камеру. Вхід з вулиці один.

Потім періодично обходжу територію під час навчального процесу.

Навчання до 15.30. О 16.00 у нас службова онлайн-конференція, підбиття підсумків навчального дня. І додому.

— А вночі?

— Уночі приходить сторож.

Поліцейський безпеки в школі має також контролювати, щоб усі діти під час повітряної тривого були в укритті. А також учителі й адміністрація. А потім стежити, щоб у бомбосховище не зайшли сторонні люди, які можуть нести загрозу для дітей.

— Зайчику, а ти куди? — зупиняє Владислав дівчинку років дев’яти, яка поспішає від входу на другий поверх. Час після третьої дня.

— На гурток, — зупиняється і пояснює дитина.

— Проходь, — киває головою охоронець. Так само пробігають ще кілька дітей. У школі працює вісім гуртків у позашкільний час. Вони поліцією не охороняються.

— Своїх уже всіх в обличчя знаєте?

— Навіть чужих, хто на гуртки ходить, майже вивчив, — посміхається.

— Боді камера постійно включена? — тицяю пальцем на око об’єктива.

— У кожному закладі це питання вирішується індивідуально, з керівництвом. Є декілька варіантів. Металошукач так само: застосовується тільки до підозрілих осіб.  Ми ж не будемо перевіряти кожного школяра. Якщо захоче адміністрація і будуть згодні батьки, можемо перевіряти учнів старших класів.

Владислав Савченко атестований поліцейський. У поліції працює більше трьох років.

— Раптом вдереться злочинець, а ви без зброї?

— При собі є тривожна кнопка. Група реагування, озброєна, з двох чоловік, прибуде за дві хвилини.

Тривожна кнопка є і в директора

Така ж портативна тривожна кнопка є у 62-річного Василя ГОПАЧЕНКА, директора загальноосвітньої школи фізико-математичного профілю №12.

— Поліцію викликати ми можемо, — ховає кнопку назад у сейф директор. — Ще така є в коридорі. Але інколи вирішують справу не п’ять хвилин, а секунди.

— Вас, як директора закладу, запитували, чи хоче школа охорону поліції?

— Ні, це державна програма. Але і батьки, і вчителі могли про таке тільки мріяти.  Не нормально, якщо немає в таких великих школах поліції.

— Раніше у вас була якась охорона?

— Років 10 тому батьки винаймали, це була приватна охоронна фірма. Платили.

— Що казали про оплату охорони поліції зараз?

— Нічого. Зараз гроші ні з батьків, ні із закладу не беруть.

Владислав дітям сподобався, булочки йому носять. Не бере.

Кілька років тому до школи влетів якийсь придурок, очі вилупив і давай поверхами ганяти: «Я вас усіх повбиваю!» — пригадує директор. — І ми всім колективом бігали за ним, доки вигнали.

— Це вчителі чи батьки проголосували проти зброї?

— Так вирішило їхнє керівництво. Учора ще був зі зброєю, сьогодні — без. З одного боку це, може, і лякає, а з іншого — ми прифронтовий регіон. Їх же не просто так поставили.

Василь Гопаченко

— Чому поліцейські без зброї, — запитала 48-річного Ігоря МАГДИБОРА, начальника поліції охорони в Чернігівській області.

— Провели опитування, анкетування керівників шкіл. Більшість вважають, що зброя не потрібна. Тому стажування було ще зі зброєю, а тепер прибрали. Тим більше, що є заборона на застосування зброї в місцях скупчення людей. Це небезпечно.

— Поліцейські будуть у всіх школах?

— У чернігівських — так. В області — у закладах, де проводиться очне та змішане навчання. Вибирали школи ближче до кордонів і там, де більше учнів.

— Садочки, вузи теж охоронятимете?

— Поки що тільки заклади середньої освіти. В області (з Черніговом включно) — це 65 шкіл, усього задіяно 65 поліцейських. І ще 10 у резерві.

— Як вибирали співробітників на СОБів?

— З числа працюючих поліцейських, за їх згодою. Далі вони пройшли медичний огляд, поглиблене психологічне дослідження. Потім була співбесіда. Була створена тимчасова консультативна комісія: психолог, представник Національної поліції, людина з управління освіти ОДА, директор чернігівської школи №1. Спілкувались з кожним претендентом. Після цього — тиждень навчання у Вінницькому вищому професійному училищі департаменту поліції охорони.

Ігор Магдибор

* * *

— Усі ці поліцейські працюють у школах тимчасово, — додала 32-річна Наталія СЛАБЕНЯК, речниця ГУНП області. — Скоро почнеться набір кандидатів на посади поліцейських охорони щодо забезпечення безпеки в навчальних закладах. Там поліцейських навчатимуть саме на СОБ.

Олена ГОБАНОВА. Фото автора