Із відходів зруйнованих багатоповерхівок будуть новобудови. Досвід Гостомеля можуть застосувати в Чернігові і навколишніх громадах

Головна біда від бойових дій і прильотів — загибель і поранення наших людей. Чернігів ще не забув березень минулого року, як отримав нові болючі ушкодження. Пролилася кров. До минулорічних руйнувань будинків та споруд додалися нові. В результаті на околицях і в центрі Чернігова, фактично, купи будівельного сміття. Уже демонтованого і такого, що очікує знесення.
Що з ним робити? Вивезти кудись подалі і зробити вигляд, що нічого не було? Таке ставлення загрожує забрудненням земель і вод, що може обернутись важкими хворобами для тих, хто споживатиме цю воду і вирощену на таких землях продукцію. Рішення є, його розробили французи. Вони пропонують повторне використання будівельного сміття. Технологію відпрацювали в Бейруті. Уперше в Україні застосували в Гостомелі під Києвом.

Залізобетон і цеглу подрібнюють

Наслідки бойових дій у Гостомелі схожі на ті, що на чернігівській Бобровиці, у Новоселівці, Іванівці, Киїнці: на вулицях іржавіють кузови спалених машин, будинки без дахів, з дірками в стінах. Найбільші прильоти в Гостомелі були коло військової частини. Там стояли п’ять багатоповерхових панельок. Зараз це будівельний майданчик, загороджений дерев’яним парканом.
На території сім великих куп, щось перетерте майже в пил. Або розміром з гальку, або як щебінь. Це були чотири будинки на три- і п’ять поверхів, в яких жили пенсіонери, колишні льотчики та інші військові. Французька компанія із 17-річним досвідом демонтувала їх. Будівельне сміття розібрали на фракції: залізобетон, цегла, метал, пластик, дерево, скло, азбест. Залізобетон і цеглу подрібнили. Їх використають при будівництві нового житла. Азбест — шкідливий для людей і довкілля — запакували і вивезли на окремий полігон, де його зберігають (переважно це були залишки шиферу). Для пластику і скла теж знайшли застосування. Дерево практично все вигоріло під час прильотів.
— Гостомель одним з перших прийняв ворожий удар. Ракети полетіли саме туди, на військовий аеродром, — розповідає 40-річний Дмитро ВЕРЬОВКІН, проєктний менеджер французької компанії. Директор компанії в Україні — Кирило Чернишук. — Там був літак «Мрія», філія заводу Антонова. Тут висадився російський десант, — заїжджаємо в один з кварталів селища. — Гостомель був в окупації. Юрія Прилипку, селищного голову, застрелили, коли він роздавав людям хліб.
Місцевих, як і жителів Ягідного під Черніговом, кадирівці загнали в підвал і не дозволяли виходити. Це був підвал одного з будинків, що зараз демонтовані. Люди, які втратили квартири, перебиваються у знайомих, хтось у родичів. Деякі виїхали за кордон або переїхали в модульне містечко. Найвідоміший місцевий — Саша «Мазай» другий рік живе в гаражі, неподалік будівельного майданчика.
— З тачками не приходять, не беруть перебите сміття для себе? — роздивляюся здоровенну купу з уламків цегли.
— Ні. Чекають, коли ми побудуємо нове житло. У чотирьох будинках було 272 квартири.

Чотири будинки за вісім тижнів

— Демонтаж зруйнованих багатоповерхівок почали 23 січня нинішнього року, — пояснює 28-річна Лідія ШИМОН, менеджер з комунікації. — За вісім тижнів ми розібрали і переробили всі чотири будинки. Було залучено 20 працівників будівельної компанії. На роботу брали місцевих. Розбирали вручну і за допомогою техніки, кранів. На майданчик заганяли машини, що працюють в кар’єрах: екскаватори, дробилки. Із чотирьох будинків вийшло 15 тисяч тонн будівельного сміття. Коли дробили залізобетон, на техніці стояли спеціальні магніти, витягували метал окремо.
Зразки матеріалів відправляли на аналіз. Аби розуміти, де потім можна використовувати їх повторно. Щоб відповідали стандартам і будівельним нормам. Отримали результати — з цього сміття можемо виробляти бетон гарної якості. Залишки цеглин підуть на заливку котлованів. Найдрібнішу фракцію будемо додавати в бетон. Фішка в тому, аби весь процес був на території будівництва. Змішувати і будувати. Таким чином економимо на логістиці. Не потрібно нікуди нічого перевозити.
Це не здешевлює будів­ництво. Бо з нового зробити завжди простіше. Але це рішення проблеми. В Україні зараз мільярди тонн будівельного сміття, немає куди дівати. Це Маріуполь, Бахмут… Увесь окупований український південь. Чернігів і навколишні громади. Є питання, як переробити сміття. І максимально використати повторно.
— У Чернігові п’ять будинків, щодо яких міська влада прийняла рішення зносити. Але роботи ще не почали. Одна із причин — руїни під арештом, відкрито кримінальне провадження.
— У Гостомелі стільки жертв не було. Можливо, тому дозволи на знесення гостомельських будинків підписали.
— Чи може ця технологія поширитися на інші міста?
— Цілком можливо. Наскільки мені відомо, розроблена ООН програма передбачає, що технологія подрібнення сміття може поширитись саме на Чернігів і область. У переліку місто, Киселівська, Киїнська, Іванівська, Новобілоуська громади.
Зараз ми на етапі отримання дозволів, — повертається до гостомельського будівництва Лідія. — Треба, щоб був замовник. А це або Київська обласна військова адміністрація, або Гостомельська селищна рада.
Тут максимально дозволена висота — сім поверхів. Були хрущовки, де кухні по 4,5 квадратного метра. Стане краще. Сподіваюся, квартири отримають усі, хто жив у будинках до руйнування, саме власники.
Ми не державна організація. Є благодійний фонд «Стійка Україна», який співпрацює з різними донорами, і французькими зокрема. На відбудову саме нашого проєкту — це чотири багатоквартирні будинки, за нашими підрахунками, потрібно від 15 до 30 мільйонів євро. Спочатку фінансування надходило від французького уряду. Зараз ми в пошуках донорів і освоєння коштів.

Майже втричі більше

— За 2021 рік у Чернігові на міське сміттєзвалище вивезли сім тисяч 606 тонн будівельного сміття. Після бойових дій ця цифра зросла до 18 тисяч 631 тонни сміття за 2022 рік, — повідомила 35-річна Тетяна КОРЖ, речниця управління житлово-комунального господарства Чернігівради. — Уламки цегли, плит і т. д. використовують в якості ізолюючого шару, замість грунту для пересипання сміття на полігоні твердих побутових відходів. Попередньо перебивають на фракції невеликого розміру. У цьому році дані ще не підраховували.
Основний об’єм будівельного сміття буде після того, як у Чернігові проведуть демонтаж п’яти будинків: два під’їзди дев’ятиповерхівки на Чорновола, гуртожиток на ЗАЗі і три одноповерхові багатоквартирні будинки в районі залізничного вокзалу. А ще дві повністю зруйновані школи.

Перша частина пішла на підсипку доріг

— Із 1300 будинків у Киїнці 68 зруй­новані вщент, — додав Андрій ГОЛОВАЧ, голова Киїнської територіальної громади. — Ще в минулому році підпи­сували договір з підприємцем, який част­ково вивозив будівельне сміття. Також як постраждалій громаді надавали техні­ку, що перебивала залишки людських будинків. Подрібнене сміття пішло на підсипку доріг.
— Чи чули ви про тендер на переробку будівельного сміття?
— Так. Була зустріч з представниками ООН, які його проводитимуть. Були присутні представники всіх постраждалих громад Чернігівського району і Чернігова.
— Це буде переробка сміття і виробництво нових будівельних матеріалів?
— Ні. Мова йшла тільки про переробку. Перебите сміття покладемо на дорогу, як подушку.

Через рік прийшли до висновку, що треба сортувати і використовувати повторно

— За рік утворилися гори сміття. І подіти його нікуди. Коли почали розбирати перші завали, на той час зробили велику помилку — згрібали все в одну купу. Коли господарі просили, частково сортували. Уцілілу цеглу відбирали, люди будували грубки, — розповіла 40-річна Олена ШВИДКА, голова Іванівської територіальної громади. — 226 будинків у громаді були зруйновані вщент, до фундаменту. І 2015 пошкоджені. Десь немає стіни, десь даху. У цьому році ще до кінця не розібрали. Залишилися будинки, господарі яких виїхали, і ми не можемо зайти до них у двір.
На той момент, що робити з тим сміттям, нам ніхто не підказав. Ми думали про одне: треба розбирати. Сміттєзвалища немає. З людьми визначили місце і просто все звозили туди. Біля поля. Господар поля збиратиме врожай, і наша техніка заважатиме.
Прийшли до висновку, що будівельне сміття треба сортувати. І це плануємо робити. В Ягідному за допомогою волонтерів відновлюємо спортзал. Вони відправили цеглу на експертизу, яка показала, що з неї можна будувати. Подавалися на програму ООН. Результатів ще чекаємо. Є оформлена земельна ділянка. На сесії визначили це місце для тимчасового зберігання сміття. Воно найкраще підійде на підсипку грунтових доріг.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора

Дмитро Верьовкін біля подрібненого бетону в Гостомелі

Лідія Шимон. Позаду купи перебитого бетону. Із цих відходів побудують нове житло