ЯК ВІДБУДОВУВАЛИ 17-ПОВЕРХІВКУ НА ЧОРНОВОЛА, БІЛЯ ЯКОЇ ФОТОГРАФУВАЛИСЬ АРЕСТОВИЧ, ПОРОШЕНКО, ТИМОШЕНКО, ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Головна » Місто » ЯК ВІДБУДОВУВАЛИ 17-ПОВЕРХІВКУ НА ЧОРНОВОЛА, БІЛЯ ЯКОЇ ФОТОГРАФУВАЛИСЬ АРЕСТОВИЧ, ПОРОШЕНКО, ТИМОШЕНКО, ЗЕЛЕНСЬКИЙ
14.07.2023 | Місто
Авіабомбу на цей дім скинув російський пілот Красноярцев. Ремонтники йшли з нижніх поверхів на верхні
У 17-поверховий будинок на вулиці Чорновола, 15-а в центральній частині Чернігова третього березня 2022 року влетіла 500-кілограмова авіабомба. Шість таких бомб у житловому мікрорайоні скинув винищувач СУ-34 (пілот Красноярцев, штурман Криволапов, 5 березня їх збили над містом з ПЗРК «Ігла», детальніше про це читайте у спецпроєкті
У будинку два під’їзди, 168 квартир. Моноліт. Від вибухової хвилі похитнувся, але не впав. Ніхто з мешканців не загинув. Хоча ховалися навіть у коридорах на тому боці, куди прилетіло. Дев’ятиповерхова панелька серії ЧН поряд, на Чорновола, 15, повністю зруйнована. У ній та поряд загинуло 47 людей. Панельку знесуть.
Моноліт уже відбудували. Як це зроблено, розповіли жителі, будівельники, комунальники, архітектори.
Хрущі вже все
Хрущами у 17-поверхівці прозвали будівельників-висотників, які штукатурили і фарбували фасад. Кранівникам, мулярам, плиточникам та іншим причетним прізвиськ не присвоювали.
Бомба розірвалася на 14 поверсі, у квартирі Алли Пустовойт. Після вибуху там зіяла чорна дірка. Алла разом із сином виїхала з будинка за день до вибуху. Планує повернутися.
— У цій квартирі третього березня не було ні стін, ні підлоги, ні стелі, ні вікон, ні дверей, — нагадує 41-річна Олена ЮРІКОВА, голова ОСББ. — Лише уламки залізобетону на підлозі. З цього поверху робили знамениті фото: двоє сидять на уламках, а перед ними вид на місто.
19 квартир в результаті авіанальоту зруйнувало вщент. Інші квартири частково пошкодило. Меблі побило, вибуховою хвилею викинуло на вулицю. Над 12 поверхом висіла плита, 13,15,16 поверхи склалися. Разом з тим, зворотній бік будинка і другий під’їзд майже не постраждали, навіть скло не з усіх вікон вилетіло. Вражав контраст: тут чорні провалля на місці квартир, дірки в зовнішніх стінах, а там світло у вікнах, живуть люди. Особливо помітно це було зимою, коли рано темніє. Таку картину чернігівці та гості міста спостерігали рік.
Зараз ззовні будинок на Чорновола, 15-а виглядає, як новий. Будівельники відновили зовнішні та внутрішні стіни, міжкімнатні перегородки, встановили нові металопластикові вікна «VDS», вхідні двері в квартири. Пофарбований у бежеві кольори фасад. Ліфт відновили і запустили ще в квітні.
— У будь-який момент можемо застрягнути, — каже, піднімаючись на 13 поверх Олена Юрікова. — Мій син Кирило просидів у ліфті 40 хвилин. Відтоді прикріпили на стінку ліфта папірець з номером телефону консьєржки, яка сидить при вході на першому поверсі.
Коли отримували квартири від забудовника, у ванній був встановлений бойлер, батарея, котел — на кухні, подача води і мінімальна розводка електромереж по кімнатах. Зараз обіцяють лише опалення, встановлять електричні котли і батареї. Підведуть воду, каналізаційні труби. Електричний кабель на 380 вольт йтиме до котла і плити. У протоколі ще прописано встановлення вузлів обліку. Лічильники на воду та електроенергію. До квартири кабель дотягнуть на 220 вольт. Штукатурити стіни, вирівнювати, фарбувати, заливати підлогу, клеїти шпалери, розводити проводку по квартирі, встановлювати міжкімнатні двері будемо за свої.
Деякі власники, коли заселялися, робили перепланування, лоджії. Будівельники «УТБ-Інжинірінг» відновили так, як було в забудовника за планом. Відвоювати арку (заокруглений прохід у квартири, приміром, з кухні на балкон) вдалося не всім. У коридорах, що ведуть до ліфту та протипожежної витяжки, повинні буди двері. Грантова програма данського благодійного фонду не пропускає, сказали, встановлювати їх не будуть. А такі двері повинні бути за ГОСТОМ. Не дурак же їх встановлював. Є класи ризику. Спочатку будівельники пропонували встановити пластикові. Зараз визначаються з класом вогнестійкості дверей. У нас був 60-й. Я так розумію, хочуть поставити 30-й. Трохи гірші, але будуть.
У коридорах загального користування штукатурять і фарбують стіни.
— Це за наш рахунок, — пояснює голова ОСББ. — Працюють дівчата з комунального підприємства «Новозаводське». Мешканці будинку сплачували підприємству за комунальні послуги. Назбиралося 300 тисяч гривень. ОСББ ми зареєстрували 23 лютого 2022 року, також уклали договір на обслуговування будинка з комунальним підприємством «Новозаводське».
Працівники будівельної компанії кладуть плитку на підлозі.
— Хрущі вже все, роботи закінчили? — перепитує Юрікова за альпіністів, які робили фасад. — А це що? Вимикач не в тому місці!
— А ви бачили, які у вас під плиткою були ліпухи (клей для плитки)? А ми вам рівненьку стяжечку зробили, — піддобрюється будівельник.
— Ваші вже труби по квартирах порозносили, встановлювати коли будете? А лічильники вже є?
— Усе буде!
«Як зуб з великим карієсом»
Капітальний ремонт робила чернігівська будівельна компанія «УТБ-Інжинірінг». Виграли тендер.
Замовник робіт — управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.
5 серпня минулого року вулицю Чорновола перекрили для проїзду транспорту. Будинок загородили металевим парканом, спільно зі співробітниками ДСНС розбирали завали.
— Чорновола, 15-а — монолітна залізобетонна каркасна будівля. Стійкіша до навантажень, ніж панельні і цегляні будинки, — пояснює 41-річний Павло ХАЙТОВ, директор компанії «УТБ-Інжинірінг». — Аби бомба влетіла в панельний, склався б і рухнув. Цей витримав, бо побудований за новими технологіями.
Було два варіанти відновлення: або повністю розбирати шість верхніх поверхів, від даху і до 11 поверху, або позрізати все пошкоджене і відновлювати частинами.
Перед початком робіт запросили спеціалістів з київських «Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій» і ПрАТ «Гіпроцивільпромбуд» (займається архітектурним проєктуванням). Також залучали чернігівський проєктний інститут «Інтерархпроект».
У нас є проєктний відділ, великий досвід. Але ми до цього не стикалися із відновленням будинків після воєнних дій.
Експерти, проєктанти декілька разів приїздили, ходили, дивилися. Працювали геодезисти. Перевіряли, чи не пошкоджений фундамент, несучі конструкції, сваї, на яких стоїть дім. Вони надали висновок, що дім можна відновити без демонтажу верхніх поверхів. Розробили проєктну документацію, як саме повинно проходити відновлення. Ми виконуємо те, що прописано в договорі і в плані капітального ремонту.
Власників уцілілих квартир не виселяли. Поки проводили відновлювані роботи, вони жили в будинку. 17-поверхівка без газу, на електриці.
— Відновили до стану забудовника?
— Майже. Цей будинок можна порівняти з карієсним зубом. Він є, але пошкоджений і болить. Лікар зчищає все уражене, а на те, що лишилося, накладає пломби, реставрує. Те саме відбувається і з монолітним будинком. Проблема — велика висотність. У Чернігові жодна будівельна компанія з таким видом робіт ще не працювала.
У нас є власний парк техніки. Якщо потрібно, можемо брати і в оренду. Зараз з цим проблем немає. Баштовий кран, який працював на будівництві, в оренді. Можливо, якісь перфоратори орендовані, бо після воєнних дій багато техніки зникло з будівельних майданчиків. 90 відсотків матеріалів купували в місцевих виробників.
У середньому на майданчику працювало 20 чоловік. Найважчим було демонтувати аварійні конструкції. З цим нам допомагали працівники ДСНС. Демонтаж був на висоті. Частинами. Встановлювали металеві підпорки, аби на них трималася конструкція і не обвалилося. Болгарками зрізали металеві конструкції, вручну вибивали бетон. Вантажили на піддони, спускали вниз.
Здачу об’єкта плануємо 1 вересня.
При будівництві виникають недоліки, які можна усунути. Зустрічався з головою ОСББ. Якщо є якісь питання або скарги щодо моїх працівників, зі мною завжди можна зв’язатися, вирішити проблему.
«Тепер у нас частково пошкоджене житло»
Однокімнатна квартира Людмили ЧЕХОВСЬКОЇ, учительки української мови та літератури, на 14 поверсі, поряд з житлом Алли Пустовойт.
— Частину стіни, яка межує з квартирою, куди прилетіло, не чіпали, — робить огляд Людмила Іванівна. — Як пояснили будівельники, виклали нові гіпсоблоки, склеїли будівельним клеєм і «зашили» металом, аби трималося. Кухня була моїм улюбленим місцем. На лоджії стояв робочий стіл, де я займалася з дітками. Вітринні вікна, небо. Дуже люблю висоту, вона мене надихає. На це житло збирала 20 років. Працювала без вихідних, бо треба було вчити двох синів. Зараз вони воюють. Три роки тому виплатила останній кредит, який брала на техніку. Заїхала в 2017 році, коли ще ніхто на поверсі не жив. Одна-єдина на весь поверх. Зробила теплу підлогу в кухні, і все. Спала на надувному матраці і робила ремонт. Зараз треба починати з нуля. Коли місто взялося відбудовувати дім, обіцяли, що доведуть до стану забудовника. Повне відновлення на себе не беруть. Плитку-штукатурку планували тільки в місцях загального користування: ліфти, коридори. Влаштувало і так, була надія, що держава почне виплачувати кошти.
Арку між кухнею і балконом, що вижила, відвоювала. Бойлера не буде. Розводка тільки до квартири. Коли я робила ремонт, це обійшлося більше тисячі доларів. Обіцяли поставили і вхідні двері. Це знущання над нами. Естетично негарні, але то справа смаку. Але між полотном і коробкою дірка два сантиметри, — просовує пальці. — Узимку буде дути. Ніби і є, але треба демонтувати і встановлювати нові за власні гроші. Останній раз, коли була зустріч з Євгенієм Дейнеко, заступником керівника ЖКГ Чернігівради, потупав ногою, сказав, проведуть в коридори лампочки. Або чекайте репарації. Ці слова були, як плювок у душу.
Під час облоги міста Людмила виїхала на Тернопільщину, потім у Польщу. Знайшла там роботу за програмою 200 вчителів для Польщі. Працювала помічником у варшавській школі імені Адама Міцкевича. Перекладала з польської на українську. Спочатку за допомогою перекладача. Потім почала розуміти. Через чотири місяці подзвонили зі Сновська — мати злягла. Повернулася, перевезли до Чернігова. Винайняли невеличку трикімнатну квартиру, у вересні вийшла на роботу. Матері ставало гірше. Зробили обстеження, виявили пухлину в голові. Сказали — несумісна з життям. Ту квартиру винаймати дорого, знайшла однокімнатну.
Приходжу сюди, дивлюся. З одного боку, думала продати. Але наш дім відомий на всю країну і всі знають, що тут було і скільки людей загинуло під час авіанальоту. З іншого боку, я це місце дуже люблю. Колись відновлю. Ремонт у мене був у бузково-білих кольорах. Син казав: «Квартира має бути унісекс, а ти зробила з неї барбі». Зараз хочу облаштувати інакше. Аби нічого не нагадувало про те життя. За які кошти буду робити, гадки не маю. Якби повернули все так, як було після забудовника, знову зробила б теплу підлогу, ванну і перейшла б на матрац. Місто затвердило склад комісії, яка буде обходити зруйноване житло і оцінювати збитки. Максимальна сума виплат близько 200 тисяч гривень. Це якщо житло зруйноване. У нас воно тепер частково пошкоджене. Скільки отримаємо виплат — невідомо. Мінімум рік ще треба жити в орендованій квартирі.
«Уцілів зовнішній пілон»
74-річний Асан СУЛТАНОВ — чернігівський архітектор і автор проєкту відновлення будинка на Чорновола, 15-а. Працює архітектором науково-вишукувального проєктного інституту «Інтерархпроект». У свій час проєктував і будував на Салтівці в Харкові. Зараз там працює з англійськими архітекторами над відновленням зруйнованих житлових будинків. Ділиться чернігівським досвідом відбудови. Залучений до відновлення зруйнованих будинків у Києві.
— Простими словами, висотка побудована із заліза, залитого з усіх боків бетоном, — пояснює архітектор про 17-поверхівку. — Тому і вистояла. Коли розірвалася бомба, частину несучих конструкцій порушило, але дім не впав. Бо вціліла колона, зовнішній пілон. Завдяки йому будівля не руйнувалася далі. Простоїть ще довго.
Як архітектор і автор проєкту я повинен нести авторський нагляд щодо ведення робіт. Мене повинні запросити до комісії, яка буде приймати роботу. Але поки ще договорів не підписував. Бо ще не все зроблено.
Узимку +16
33-річний Ярослав ЯЧНИЙ зимував у своїй квартирі на 13 поверсі.
— Вона більш-менш уціліла, — розповідає Ярослав Ячний. — З вхідними дверима в минулому році допоміг чеський фонд, встановили безкоштовно. За свій рахунок відновив склопакети. У квартирі потріскані стіни, плитка, стеля. Зараз ще в процесі ремонту і теж за свій рахунок.
Узимку було важко. Стіни вилетіли, вітер свище. До війни в мене «намотувало» 900 кіловат, у рік відбудови доходило до 2500 кіловат за місяць. У квартирі максимальна температура була 16 градусів. Ще те випробування, коли вимикали на шість годин світло. Будинок повністю на електриці, — нагадує. — Купували газові туристичні плитки, аби нагріти чашку води, попити чаю. У туалет сходити теж було проблематично, бо насоси не качали воду.
Коли розбирали завали, багато речей зникло. Навіть ручки поскручували на побитих меблях.
На нашому поверсі ще досі стоять металеві підпорки. Я так розумію, вони повинні там бути, бо це додаткове укріплення. Але естетично виглядає не дуже гарно. За рік я прийшов у кращу фізичну форму, бо кожного дня пішки піднімався до квартири сходами, — жартує. — Забудовник здавав квартири з чорновою штукатуркою, відкоси на вікнах були. Зараз власники квартир скаржаться, що це лягає на їхні плечі.
Стіни відновили, звичайно тепер краще. Питання до будівельників є, але роботи тривають, можливо, помилки виправлять. Запитувати будемо, коли вже побачимо остаточний результат, коли будуть здавати об’єкт. Хотілося б двері і вікна в місцях загального користування, не всюди вони є.
15 мільйонів 840 тисяч гривень виділили з міського бюджету
— З міського бюджету у 2022 році було виділено 15 мільйонів 840 тисяч гривень. Зараз коригуємо проєкт у бік збільшення суми, бо в процесі роботи виникли нові проблеми. Наприклад, спочатку ми знали про 18 пошкоджених квартир. Нещодавно додалася ще одна, — говорить 33-річний Євгеній ДЕЙНЕКО, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Чернігівради. — Власників не було і подивитися, в якому вона стані, не могли. Коли нарешті відкрили двері, побачили, що зруйновані всі міжкімнатні перегородки. Квартиру включили до відновлення.
Основні складнощі щодо будинка були в тому, що вибухом зруйнувало декілька поверхів. Це єдиний пошкоджений у Чернігові монолітно-каркасний будинок.
— Чи ділилися досвідом з колегами з інших міст щодо практики відбудови?
— Ми єдине місто, яке майже повністю відновило всі пошкоджені багатоповерхові будинки. Минулого року ми були першими, які прийняли рішення відбудовувати. У нас працювали експерти з усієї країни. З Києва, Маріуполя, Краматорська. Проєктувальників трохи більше, експерти на вагу золота.
— Власникам обіцяли стан забудовника. У процесі виконання робіт сталися зміни.
— Зроблено відновлення несучих стін, перекриття, підлога, стеля, закривався контур: вікна, вхідні двері. Опалення, водопровід і каналізація — тільки вводи. Внутрішня розводка електрики не передбачалася взагалі. Бо власники це все роблять під себе індивідуально. Щоб люди не фантазували, буде підведення кабелю до електроплити. Будинок цікавий. Дріт на люстру заходить до сусіда зверху.
— Хто обирав, які вікна, двері встановлювати?
— Компанія, яка займається відбудовою. Є проєкт з умовами, які повинні відповідати характеристикам. Вибухова хвиля зайшла в шахти ліфтів (там їх два: вантажний та пасажирський). Кабіну вантажного зім’яло, як консервну банку. Встановили новий. Пасажирський відновили.
— Пожежні гідранти так і висять побиті.
— ОСББ подали заявку до фонду енергоефективності. Аби вони частково допомогли відновити пошкоджене. Це конструкції пожежогасіння, димовидалення. Звіт обстеження ми надавали в електронному вигляді.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора
Так виглядала 17-поверхівка влітку минулого року Олена Юрікова, голова ОСББ, біля відновленого будинку
