Аахен. Головним викликом у післявоєнний період було розбирання завалів. По всьому місту проклали рейки, якими потім їздили невеликі потяги з уламками

Міський театр відбудували у 1953 році, коли багато сімей все ще мешкали в аварійних притулках

Зазвичай кажуть, що відбудова в Німеччині почалася в 1960 році. В Аахені вже в середині 1950-х більшість людей знову жили у квартирах. З 1891 року існує житлове товариство, 60 відсотків якого належить місту. Основною метою цієї компанії є створення доступного житла для людей з низькими доходами, зокрема недорогих орендних квартир. У той же час компанія пропонує квартири за високими цінами, частково для того, щоб фінансувати дешевші квартири. Крім того, у Німеччині існують державні програми, спрямовані на розвиток житлового будівництва та підтримку орендного житла.
До державних та муніципальних коштів долучився приватний капітал. Родини багатих промисловців значною мірою фінансували реконструкцію центральних історичних будівель, таких як Елісенбруннен, міський театр, собор чи ратуша. Прикметно, що міський театр було відбудовано у 1953 році, у той час, коли багато сімей усе ще мешкали в аварійних притулках. За відбудову театру проголосувало 20 тисяч із 140 тисяч мешканців Аахена.

Луізе Клеменс. Фото надане мерією Аахена

Луізе КЛЕМЕНС, фахівчиня з питань
європейського та міжнародного співробітництва
міської ради Аахена, розповіла, що під час Другої світової війни
місто було зруйноване більш ніж на дві третини: ратуша,
численні житлові та промислові будівлі.
Цікаво, що собор залишився майже цілим і зазнав дуже незначних пошкоджень.
Реконструкція фінансувалася за рахунок «Плану Маршалла»,
американського фонду відбудови Німеччини,
частково — за рахунок пожертв.

Допомоги від бельгійських чи голландських сусідів очікувати не доводилося

Тут теж було питання: де взяти робочих рук? Мешканці міста відбудовували. Добровольців з інших міст покликати не вдалося. Німеччина лежала в руїнах, а допомоги від бельгійських чи голландських сусідів очікувати не доводилося.
У найближчий післявоєнний період з’явилися так звані «ніссенівські будинки». Вони походять з військового сектору і планувалися як складські приміщення. Але оскільки багато житлового простору було зруйновано, їх перетворили на тимчасові притулки. У той час Аахен перебував під британською військовою адміністрацією, і вони побудували притулки на муніципальній землі в 1946 році.
Пізніше місто надало земельні ділянки для будівництва односімейних будинків для малозабезпечених. Місто також оплачувало будівельні матеріали, а майбутні домовласники будували собі житло після роботи і на вихідних. Перш ніж розпочати будівництво, землю потрібно було розчистити від завалів. Це робилося вручну, тому перший камінь у фундамент вдалося закласти лише у 1949 році — через чотири роки після закінчення війни.
— Спільна праця не лише створила життєвий простір, але й породила сильне почуття згуртованості в будівельних громадах, — сказала фахівчиня з питань європейського та міжнародного співробітництва.
Звичайно, працювали будівельні компанії. Головним викликом у післявоєнний період було розбирання завалів. По всьому місту проклали рейки, якими потім їздили невеликі потяги з уламками.

З планами знайомились під час публічних виставок

У 1950 році, за три роки до цього, планувальне бюро міста представило жителям плани реконструкції на виставці. Історичне планування мало бути збережене, але транспортні шляхи були перебудовані та розміщені комерційні площі. Форма публічної виставки була дуже незвичною для того часу. Громадянам треба було дати можливість ознайомитися з планами і висловити свої зауваження та пропозиції. Пізніше ця процедура була описана як «революційна».
Спочатку передбачалося, що виставка триватиме лише 14 днів, але через великий інтерес її продовжили ще на 14 днів.
Відновленню підлягали центральні історичні будівлі, наприклад, ратуша або центральні костели. Сьогодні центр міста виглядає так, ніби там багато історичних будівель. Насправді, багато з них — це фасади, які були повторно використані для реконструкції.
— Тодішній архітектор міста хотів зберегти поєднання старих і нових будівель. Для нього також було важливо створити численні зелені зони, оскільки Аахен є також курортним містом завдяки своїм гарячим джерелам, і тут потрібно дотримуватися особливих вимог, — пояснює Луізе Клеменс.

Між меріями Чернігова та Аахена відбуватимуться професійні обміни

— Сьогоднішній час і можливості дуже відрізняються від ситуації 1945 року. Більша залученість населення, врахування вимог, зміни клімату — це, мабуть, ті моменти, на які потрібно зважати при реконструкції міст, — радить Луізе Клеменс. — Ми домовилися, що між меріями Чернігова та Аахена відбуватимуться професійні обміни. Крім того, в Аахені ми намагаємося залучити додатковий досвід через дуже досвідчені будівельні компанії.
Жителі Аахена поділяють позицію підтримки Чернігова та України в цій катастрофі. Як і скрізь, є, звичайно, люди, які більш залучені, а є й більш пасивні. Звичайно, є й критичні голоси, але вони в меншості.
Я також думаю, що Україна — країна, яка зазнала вторгнення, дійсно, отримує значну підтримку з боку Європи, і це добре.

Марина ОСИПОВА. Фото з інтернету

Аахен

Чернігівська делегація в Аахені

Конференція в Аахені за участю президента Володимира Зеленського та чернігівської делегації